На брифінг з приводу комплектування, матеріально-технічного забезпечення батальйону патрульно-постової служби особливого призначення “Полтава” були запрошені командир та бійці формування, представники громадськості, журналісти. Заступник начальника УМВС України у Полтавській області Леонід Бобрицький наголосив, що мова йде про військовий підрозділ, тому не всі теми можуть бути предметом обговорення.
“Полтаву” забезпечено   всім необхідним
Як розповів Леонід Бобрицький, бійці забезпечені усім необхідним для несення служби в зоні АТО. Посадовець від імені керівництва УМВС подякував керівникам потужних підприємств області, які взяли на себе фінансування навчання, харчування, екіпірування підрозділу. Окремо подякував голові обласної ради профспілок Леоніду Вернигорі за надане місце для базування батальйону.
Підрозділ, за словами Леоніда Бобрицького, укомплектований на 88 відсотків. Хоча, як зазначив він, далеко не кожен, хто виявив бажання служити у батальйоні, здатен виконувати покладені обов’язки. Через порушення дисципліни, у тім числі й за зловживання спиртним, декому довелося звільнитися.
Зарплата рядового спецпідрозділу становить 4 тисячі гривень, командного складу – до 6 тисяч. Тим, хто буде нести службу в зоні АТО, зарплата подвоюється. Наразі затримок у грошовому забезпеченні немає. Але, коли підрозділ лише створювався, підприємці області власним коштом придбали для міліціонерів камуфляж, купували взуття, продукти, спецзасоби. Про внесок благодійників розповів підприємець Євгеній Мартиненко, який спонсорував на цю справу 80 тисяч гривень власних коштів, ще більше 53 тисяч надало його підприємство. Аграрії та промисловці області виділяли десятки тисяч гривень для того, щоб, за словами Євгенія Мартиненка, Полтавщина пишалася цим формуванням і після закінчення АТО, а кожен мешканець області почувався захищеним. Осередок партії “Свобода” придбав для міліціонерів 60 бронежилетів, 30 радіостанцій та тепловізор.
Мешканці Сходу поважають полтавчан
Не всіх представників батальйону, запрошених на брифінг, зі зрозумілих причин, було названо на прізвища: безпосередні учасники антитерористичної операції залишилися під іменами. Інструктор батальйону Андрій, професійний військовий, який пройшов чимало гарячих точок і особисто готував бійців фізично і психологічно, розповів про будні тих підрозділів батальйону, які першими опинилися на передовій. Він зазначив, що такого високого морального піднесення, бойового духу воїнів не відчував уже давно. Саме полтавських міліціонерів дуже поважає місцеве населення Донбасу.
– Попри те, що у місці базування зараз безпечною є швидкість пересування не менше 150 кілометрів за годину, щоб хоч певною мірою уберегтися від ворожих куль, – розповів Андрій, – військові позаздрили службі наших міліціонерів. Вони екіпіровані й навчені особливо (усім прийомам захисту і нападу), мають особливу форму. І побут, і патрулювання організовані по-військовому грамотно. До них звертаються за допомогою всі, хто потрапляє у біду, а місцева влада пропонує їм працевлаштування й житло, аби тільки залишилися по закінченні АТО. Після їхнього повернення додому Полтавщина отримає мужніх, грамотних, розсудливих фахівців, які зовсім по-іншому оцінюватимуть реальність і гідно захищатимуть наш спокій.
Бойовий гарт
У ході спілкування з представниками громадськості Леонід Бобрицький продемонстрував пластину бронежилета після перевірки: пострілу зі снайперської гвинтівки на відстані 15 метрів. На зовнішньому боці залишилася ум’ятина, на внутрішньому – жодних змін. Шоломи мають нижчий рівень захисту, але з 10 метрів куля з пістолета Макарова його не пробила. Автомати Калашникова, що на озброєнні наших міліціонерів, випущені у другій половині 1980-х років. Це – надійна зброя. За словами посадовця, усі міліціонери мають державне страхування; харчування, забезпечення одягом, білизною – згідно з нормами.
Але довелося визнати, що кевларові шоломи випущені ще в 1997–1998 роках. Як повідомив представник батальйону Олександр, ці засоби захисту будуть замінені, вже вдалося замовити шоломи по 50 євро. Потрібні також сучасні снайперські гвинтівки. Доки в зону бойових дій вирушатимуть наступні 2–3 взводи, проблема дефіциту касок, тепловізорів, оптичних приладів, інших засобів буде вирішена.
Слушним було запитання про використання у зоні АТО мобільних телефонів, які дають можливість прослуховувати розмови бійців із рідними і друзями. Закон не дозволяє вилучати особисте майно, але солдатам надаються рекомендації, що говорити по телефону безпечно, а що – ні. Ті представники громадськості, які особисто побували у зоні бойових дій, визнали, що міліціонери дійсно забезпечені краще, ніж бійці Збройних сил. Адже бачили солдатів у берцях, прив’язаних до ніг ганчіркою. Та коли волонтери доставляли гуманітарний вантаж на блокпости, солдати брали лише найнеобхідніше, решту залишали тим, кому більше потрібно. Показували безпечні дороги, дуже раділи спілкуванню.
Схоже, на Сході зараз формується новий рівень свідомості тих, хто побачив війну. Підполковник міліції Дмитро Можаєв, який нещодавно повернувся звідти, розповів, що у бойових умовах іноді прапорщики справляються із завданнями краще, ніж підполковники.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”