Відтоді як у Миргороді була відкрита міська станція юних туристів, одним із найпопулярніших літніх маршрутів для школярів були подорожі до Криму. Навіть за приблизними підрахунками директора станції Василя Ніколаєнка, на причорноморських пляжах, крутих гірських стежках та у вапнякових печерах за роки незалежності України побували більше п’яти тисяч миргородських туристів.
На жаль, Крим тепер за кордоном. Куди юним туристам торувати нові маршрути? Педагоги порадилися і вирішили, що варто використати багаті природні та історико-культурні заповідні місця рідного краю.
Сам Микола Гоголь “підказав”, що на благословенній Полтавщині кращого дива, ніж мальовнича річка-красуня Псел, яка “…чи не щороку… вибирає собі новий шлях і оточує себе різноманітними ландшафтами, годі й шукати”. Одним із таких ландшафтів і є високий та крутий лівий берег приблизно на півдорозі від Баранівки до Шишак. На маківці крутолобого, у літній сезон щедро всіяного соковитими полуницями пагорба, ніби ластівчине гніздо під стріхою, зручно вмостилося село Хатки. Звідти, скільки й бачить око, ген аж до Великих Сорочинців, відкривається достойна пензля митця жива картина залісненої й багатої на гриби долини Псла.
– Чи й не дивина, – хтось зауважить скептично, – високий та крутий берег Псла…
Скажу, що так може здатися лише байдужій до краси довкілля людині. Таким у туристичному поході справді робити нічого. Згадайте оспівані поетами та зрошені солдатською кров’ю дніпровські кручі, береги Ворскли, Сули, Коломака чи будь-якої річки свого дитинства і самі переконаєтеся, що завжди і всюди, принаймні в Україні, крутими є праві береги. А тут усе навпаки. У природи були свої причини поміняти правий і лівий береги Псла.
Ні, не випадково знаний у всьому світі письменник-демократ Володимир Короленко у свій час уподобав красу природи Полтавщини і збудував у Хатках дачний будиночок. У пору руйнації селянських вольностей, жорстокого нищення української історії та культури письменник з уст кобзаря Михайла Кравченка записав думу про жорстоку розправу прислужників російського царя-батюшки над селянами 21 грудня 1905 року “Чорна неділя в Сорочинцях”:
“…Кинулися на сорочан донці й черкеси,
Підковами топтали,
З рушниць стріляли
Та на вулицях доганяли,
На дворах та на левадах
Лютій смерті предавали…”
У січні 1906 року в газеті “Полтавщина” письменник опублікував “Відкритий лист статському раднику Філонову”, в якому вимагав суду над катюгою.
Героїчні й трагічні сторінки з історії Полтавщини сповнюють враження туристів глибоким змістом. Це і є правдиві істини про те, що дітям вивчення історії України треба починати з поглибленого вивчення “родоводу” свого села, міста, рідного краю. Саме до цього й прагнуть керівники гуртків Миргородської міської станції юних туристів. Члени краєзнавчого гуртка під керівництвом Олени Ошеки провели велосипедний пробіг по селах району і зібрали відомості про участь сільських жителів у Великій Вітчизняній війні, на байдарках пройшли по Пслу від Великої Багачки до Красногорівки й ознайомилися з природними багатствами Псільського лісництва Миргородського держлісгоспу. Восьмикласники міської школи № 9 разом із класним керівником Людмилою Ніколаєнко на байдарках по Пслу з Великих Сорочинців дісталися дачі Короленка у Хатках. Дарма, що в той день безперестанку періщив дощ. Туристи були готові позмагатися із примхами погоди. Вміння і в дощову погоду зварити кашу, просушити одяг, здолати водні перепони та інші набуті навички школярам не будуть зайвими в житті.
Восьмикласниця школи № 1 імені Панаса Мирного Валерія Варакіна у змаганнях з туристичного багатоборства виступала у сімейній команді разом із мамою. Класний керівник цієї ж школи Антоніна Носова на екскурсію до дачі Короленка запросила і дорослу дочку, теж педагога, разом із сином-школярем.
Стараннями великого патріота рідного краю, Героя України і Героя Соціалістичної Праці, керівника приватного підприємства “Агроекологія” Семена Антонця та екскурсовода Тетяни Рибальченко на дачі Короленка цікавих прикладів з історії Полтавщини та охорони довкілля вистачить на всіх. Серед туристів, принаймні тих, з ким випало поговорити, не було жодного, хто б утримався від захоплення красотами Псла та душевним багатством людей, які живуть на його берегах.

Гнат ГУСАРЕНКО
Журналіст