Ми звикли пишатися полтавцями, адже творчість більш як півтори тисячі всесвітньо відомих видатних діячів пов’язана із нашим краєм. І сьогодні з’являються нові імена молодих наших земляків, які поповнюють цю когорту. Нині ж маємо велике свято цілої родини Пілюгіних – родини, котра уже здійснила потужний внесок у сучасне професійне й народне мистецтво, а її творчість відома далеко за межами України. Про це говорила, відкриваючи унікальну виставку-презентацію “Гетьманського килима”, директор Полтавського художнього музею (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка Ольга Курчакова. І її вступ вів до акцентування на головному: подія, що тут відбувається, за своїм значенням особлива, вона – знакова, і навіть – історична:
– Ольга Пілюгіна взяла на себе зобов’язання виконати твір мистецтва, який мав би повне право називатися шедевром у майбутньому. І саме його ми сьогодні презентуємо в нашому Художньому музеї, ми говоримо про справжній козацький килим, який поєднав у собі й традиційне барокове мистецтво козацької доби, й модерн сучасності – модерн, який нині найпотужніше звучить серед усіх інших напрямків і видів мистецтва, які існують у світі. Цей килим, у якому використано більше шістдесяти відтінків кольорів, зачаровує своєю колоритністю, поетичністю, у ньому звучить як гімн пісня козацька, пісня українська – у його птахах, квітах, травах, у дереві життя, в поколіннях, які створювали цю традицію сотнями років… Ольга дуже вміло вплела цю традицію в основну тему, канву свого твору. Це дерево життя нагадує нам, що без історії, без коренів, без звернення до наших історичних витоків ніколи не квітнутиме його крона…
Почуття переповнюють, і вони особливі сьогодні, бо ми пишаємося причетністю до нині такого патріотичного українства, ми утверджуємо його, а тому так природно цей захід після промови Ольги Курчакової і за її закликом починається із Гімну України, який виконують стоячи усі присутні у прес-центрі музею. Звертаю увагу – навіть діти, які прийшли на свято із дорослими, співають – знають його слова! І пам’ятатимуть, з чого починається для них Батьківщина, – ось такі урочистості значно вагоміші за теоретичні пошуки національної ідеї. Ми сьогодні її вже маємо.
Ольга Пілюгіна створила “Гетьманський килим” на грант Президента України за сприяння Національної спілки майстрів народного мистецтва України, до якої вона належить. Художниця є також членом Національної спілки художників України, лауреатом обласної премії імені І.П.Котляревського. Вона народилася у творчій сім’ї художників і майстрів Лариси та Євгена Пілюгіних у Решетилівці, навчалася в тамтешньому художньому профтехучилищі на відділенні ручної вишивки, затим – у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка на відділенні образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Але, як наголосила сама майстриня, головним було батьківське навчання, бо росла і виховувалася у творчих майстернях художнього училища, де вони працювали, де народжувалися шедеври вишивання й ткацтва, де була берегинею народного мистецтва неперевершена майстриня Надія Бабенко. А ткати дівчинку навчила її старша сестра Наталія. Тож і презентація унікального килима Ольги має чудову творчу підтримку – тут виставлені й інші її роботи, а також дивовижної, тонкої краси вишиті рушники мами – Лариси Пілюгіної, живописні портрети батька – Євгена Пілюгіна (і бачимо на них Ольгу із синочком Павликом, котрий і на презентації постійно тулився до мами), а також килими та народні іграшки сестри – Наталії Дмитренко. І тут же, в центрі зали, стоїть старовинний верстат, а біля нього – кошик із натуральною вовною, фарбувати яку Олі допомагав батько, добираючи обрані нею легкі кольори літньо-медового колориту. Килим майстриня ткала вручну впродовж семи місяців, утілюючи свій задум і цього разу не дослухаючись батьківських порад, – це її творчий злет, її натхненна пісня, а донька – з характером, зізнається батько. З гордістю зізнається. Виставку доповнюють і світлини, де зафіксовано процес створення килима: від його задуму, ескізу композиції – до втілення.
У ході презентації своїми враженнями від побаченого поділилися, вітаючи молоду майстриню, архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір, начальник управління культури облдержадміністрації Геннадій Фасій, голова Решетилівської райдержадміністрації Віктор Бережний та голова районної ради Петро Кошовий, доктор філологічних наук, професор, академік, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Микола Степаненко, голови обласних організацій Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України Алла Маркар’ян і Юрій Самойленко, мистецтвознавець, член міжнародної Асоціації арт-критиків, доцент архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Віталій Ханко, заслужений майстер народної творчості України, викладач Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Олександр Бабенко. Усі наголошували: нині у Полтаві – справді свято, свято високої духовності, торжества народної традиції, безперервності нитки української культури – від її джерел до сьогодення.
Ольга Пілюгіна, молода майстриня – гарна, талановита, обіймаючи синочка, дякуючи за щирі слова промовців, наголосила: для неї усе почалося з того, що їй пощастило народитися в чудовій творчій родині. Вона із раннього дитинства, як повітря, всотувала народні орнаменти, виховуючись у творчих майстернях митців.
– Я дуже довго шукала свій стиль, але від килимарства не відступала, – говорить художниця. – Прийшло усвідомлення, що треба розвивати традиційне українське килимарство, адже старі майстри відходять, а молодих дуже мало, в останній рік навіть не набрали групу килимарниць в училищі. Я почала створювати орнаментальні композиції – це були витинанки, килими. Брала участь у всеукраїнських виставках-конкурсах “Кращий твір року”, які проводяться в Києві у залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Там мене помітили, і голова спілки Євген Шевченко запропонував створити таку дуже серйозну роботу розміром три на два метри…
Щодня, працюючи в майстерні, після тривалої підготовки, яка складалася із дослідження й вивчення кращих зразків килимарства у стилі українського козацького бароко, після створених у фарбах малюнків Ольга дивувалася, як розцвітає у нитках її килим.
Своїм творчим щастям, говорить майстриня з Решетилівки, вона в першу чергу вирішила поділитися із полтавцями, а затим “Гетьманський килим” повезуть на зберігання в Національну спілку майстрів народного мистецтва України у Київ.
Завершувалася презентація українськими піснями ще одного гостя з Решетилівки – виконавця Юрія Пасічника.
Ольга Пілюгіна має натхнення створити ще масштабніший твір, брати участь у нових виставках (а твори родини експонувалися на вернісажах у Болгарії, Росії, Туреччині, Великій Британії). І важливо, що вона викладає у Полтавській дитячій художній школі, навчає дітей народному мистецтву, ділиться з ними власним досвідом і своїм творчим щастям. А значить, нитка традиції не обірветься.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”