У  СТОВ “Мусіївське” Хорольського району, що входить до складу агропромхолдингу “Астарта-Київ” і яке очолює депутат обласної ради, заслужений працівник сільського господарства Михайло Стеценко, – свято: приймають гостей. На екскурсію в господарство приїхали 40 дітей та 11 дорослих із села Старий Іржавець Оржицького району. Це вже другі гостини в агроформуванні. Спершу “Мусіївське” відвідали мешканці села Чайківщина цього ж району. Подивитися екскурсантам є на що: відремонтований клуб, новозбудована церква, доглянуті ферми, новітні виробничі потужності, копітка робота в полі, збір урожаю. Хтось би сказав, що невеликі радощі, але для жителів Старого Іржавця це – диво, тому що тамтешнє сільгосппідприємство про людей не піклується.
Розпочалася екскурсія з місцевого клубу, який минулого року відремонтували за кошти СТОВ “Мусіївське”: перекрили дах, провели опалення. Там нещодавно відбулося велике свято з нагоди 50-річчя футбольної команди “Мусіївка”, що за всю історію існування 12 разів отримувала чемпіонський кубок Хорольщини.
– Футбольний клуб – це гордість нашого села. На святкування його ювілею ми запросили всіх колишніх і нинішніх членів команди. Спеціально замовили для кожного з них медалі з написом
“50 років ФК “Мусіївка”. Нагородили присутніх грамотами, організували гарне свято, – розповідає голова профспілки Леонід Устименко. – Взагалі село в нас спортивне. Беремо участь у багатьох змаганнях, що проводять у районі. Волейбольна команда отримує призові місця.
Потім екскурсанти відвідали Мусіївську школу й дитсадок “Промінець”. Неподалік освітніх закладів височіє нещодавно споруджений Святовознесенський храм, або, як його називає Михайло Стеценко, духовно-виховний центр. Раніше тут діяв медпункт, потім, у 2012-му, при підтримці господарства будівлю за п’ять місяців переробили в невеличку затишну церкву. Біля храму розкинув віти великий дуб – це ще одна окраса села. Велетню – понад 200 років.
Наступний етап екскурсії – осучаснена контора агроформування і зустріч із керівником СТОВ “Мусіївське” Михайлом Стеценком.
– Ще змалку я мріяв стати головою колгоспу, – говорить Михайло Васильович. – Бажання справдилося: вже 36 літ очолюю СТОВ “Мусіївське”. За цей період вдалося зберегти стабільне господарство, протягом дев’яти років успішно співпрацюємо з агрохолдингом “Астарта-Київ”. Витрачаємо багато ресурсів на підтримку життя села, зберегли й поліпшили його соціальну та виробничу сфери. Сільгосппідприємство розширюємо: починали трудитися на 3 тисячах гектарів землі, зараз обробляємо 11 тисяч. Співпрацюємо з 12 сільськими радами. Господарюємо ефективно: на фермах – гарні надої – до 6 тисяч літрів молока з корови на рік, цукрового буряку збираємо по 600 центнерів із гектара. Цьогоріч посіяли 2,3 тисячі гектарів буряку, чекаємо гарного врожаю, щоб було чим завантажувати Оржицький цукровий завод, який нещодавно теж увійшов до складу агропромхолдингу “Астарта-Київ”.
– Дбаємо про молодь: сім’ї, що трудяться в нашому агроформуванні, забезпечуємо житлом, – продовжує розповідь Михайла Стеценка його заступник з виробництва Петро Семенець. – Закуповуємо старі занедбані будинки, ремонтуємо їх і надаємо родинам наших працівників.
Після зустрічі з керівником СТОВ “Мусіївське” гості зі Старого Іржавця ознайомилися з виробничими потужностями господарства, зокрема з тваринницькою галуззю агроформування. Найбільше малечі припали до вподоби вівці.
– Зараз реконструюємо сараї, минулого року відремонтували один, на черзі – сусідній, розширюємо літні табори для худоби. Водночас заготовляємо сінаж, техніка вся працює, – продовжує екскурсію Петро Семенець. – У полі кипить робота, жнива в розпалі. Спочатку озиму пшеницю збираємо, а згодом – і ячмінь. Урожай очікуємо гарний. Тільки поле обробили, відразу доводимо його до ладу, вносимо органічні добрива.
Є у СТОВ “Мусіївське” і власний млин, де виготовляють борошно вищого й першого ґатунків, працює столярня, минулого року реконструювали сушарку. Для зберігання зерна відведено 9 складів, кожен місткістю до 10 тисяч тонн.
По закінченні екскурсії школярів і дорослих пригостили смачним обідом та вручили пам’ятний сувенір.
Подивившись на результати господарювання СТОВ “Мусіївське”, старші мешканці Старого Іржавця діляться невеселими роздумами: “Мабуть, ми не доживемо до того, щоб і в нас було так, як тут”, і запрошують відвідати їхнє козацьке село та поглянути на те, що лишилося від у минулому міцного й успішного колгоспу. Коли ми приїхали, то побачили напівзруйновані сараї, змучену худобу, купу металобрухту, на яку перетворилася сільгосптехніка, що вже ніколи не виїде на поле. Така картина відкривається, коли заходиш на територію молочнотоварної ферми ТОВ “Яромир Агро” у Старому Іржавці.
Свого часу, розповідають місцеві мешканці, у їхньому селі й сусідній Чайківщині працював великий колгосп, що займався тваринництвом і рослинництвом, утримував велике поголів’я врх і свиней. Нині тут – занепад і пустка. За словами голови Староіржавецької сільської ради Миколи Нестеренка, 7 років тому в селі функціонувало ПСП “Хлібороб”. Згодом агроформування почало занепадати й заборгувало чимало коштів по кредитах і зарплаті. У той час на Полтавщину з метою розвитку бізнесу приїхали іноземні інвестори з чималими фінансовими ресурсами й миттєво погасили борги підприємства. Люди, втомлені безгрошів’ям, довірили їм свої паї за 10 відсотків реальної їх вартості.
Кілька років новоутворене товариство “Яромир Агро” працювало досить ефективно, потім ситуація стала погіршуватись. Свинокомплекс у Чайківщині закрили, тракторна бригада не працює. Залишився єдиний виробничий підрозділ у Старому Іржавці – ферма, де трудяться лише 40 селян.
– Заборгованість по орендній платі за минулий рік була величезна, лише після втручання райдержадміністрації, судових органів, прокуратури, СБУ фірма розрахувалася зі своїми пайовиками, та й то навесні 2014 року ще виплачувала кошти 13 особам за 2012-й. Хоча в договорі й передбачено, що в разі невиплати орендної плати до 31 грудня кожного поточного року одна з осіб може розривати домовленість, але люди не поспішають цього робити, бо бояться не отримати грошей узагалі, – розповідає Микола Нестеренко.
За словами староіржавецького сільського голови, постійна проблема у відділку – із заробітною платою. На фермі безперестанку спалахують сварки щодо виплати заборгованих господарством коштів.
– Нам зарплату доводиться вибивати. За червень не одержали й копійки, лише залишки за травень. Виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснюють. Відпусток людям не надають, відпускних у кінці року не виплачують. Про дотримання правил техніки безпеки годі й говорити, а в зошиті розписуємося. Шкоду за одержання виробничих травм ніхто не компенсує. Люди працюють без трудових договорів. Якщо на зборах колективу починаємо говорити керівництву про складну ситуацію, відповідь одна: “Звільняйтесь. Комусь не подобається – заяву на стіл”. Ми б і звільнилися, але ж заборговані кошти нам тоді взагалі не виплатять. Покращення обіцяють, проте його нема. Якщо СТОВ “Мусіївське” нас не врятує, загине господарство, – говорять працівниці ферми.
Половина власників паїв зі Старого Іржавця оформили відповідні документи для передачі своїх земельних часток у СТОВ “Мусіївське”. Це господарство представляє інтереси громади в суді. Справу виграли, але керівництво ТОВ “Яромир Агро” не здалося й подало апеляцію. Нині вже півроку триває судова тяганина.
– За що борються власники “Яромир Агро”? Аби хоч господарювати вміли. Нема коштів на обробіток нив, а їм землі все мало. На кукурудзяних полях виріс бур’ян, вдвічі вищий, ніж насадження, при тому він не піддається ані хімічному, ані механічному знищенню. Навіщо подавати ті апеляції, якщо незугарні працювати на землі? – обурюється колишній працівник ТОВ “Яромир Агро”, який нині обіймає посаду керуючого Оржицьким відділком СТОВ “Мусіївське”, Петро Матяш.
– З тваринництвом становище не краще: не дай Боже, занедужає корова, її нічим лікувати, ветаптечки немає. Підстилки для худоби – катма, годувати тварин нічим, хіба якоюсь травою, макухи корови взагалі не бачили, у жолобах – каміння. Раніше худоба доглянута була, надої великі, нині корівки змучені й худі. Але їх ні продати не хочуть, ні створювати належних умов для догляду. Свого часу корови давали 18 літрів молока, нині – 3,5 літра, у кози кращий надій. А скільки телят померло! Захворіє теля – ліків нема, пропонуємо продати, а у відповідь: “Та нехай воно здохне…” – діляться наболілим працівниці ферми.
У сусідній Чайківщині, як розповіли нам селяни, був свинотоварний комплекс, утримував 18 тисяч свиней. При ньому – забійний, ковбасний цехи, пекарня, швейна майстерня, медичні кабінети, басейн із сауною. Тепер нічого не лишилося. Село, колись велике і мальовниче, нині занепадає.
– 15 років тому і в Старому Іржавці функціонувало успішне господарство, не гірше, ніж СТОВ “Мусіївське”, але зараз – катастрофа. У нас біля магазину стоїть купа людей, у Мусіївці – жодного. Чому? Бо всі на роботі, – говорить Петро Матяш. – Я перейшов працювати у СТОВ “Мусіївське”, то вже тричі отримав заробітну плату, а в Старому Іржавці ще не бачив розрахункових.
До речі, заробітна плата у ТОВ “Яромир Агро” –  одна з найнижчих у районі з-поміж усіх виробничих структур. А людям потрібно ж дбати про родину, виплачувати кредити, крім того, ціни на все ростуть.
– Ми не маємо ніяких важелів впливу на цю фірму, не можемо змусити її виконувати зобов’язання перед людьми й селом. Власники агроформування – іноземці, з ними складно контактувати, враховуючи й те, що керівники змінюються чи не кожні півроку, – говорить Микола Нестеренко. – За минулий 2013-й заборгованість ТОВ “Яромир Агро” по соціальній угоді склала більше 70 тисяч гривень, із них надано менше 10 тисяч. А люди цікавляться, чому вулиці в селі неосвітлені, як буде забезпечуватися водою населення. Загальний борг підприємства сільській раді за оренду земель під господарськими будівлями й дворами складає понад 300 тисяч гривень. Якби ми отримали ці кошти, могли б налагодити освітлення всього села.
СТОВ “Мусіївське” хоч юридично ще не володіє землею, але матеріально староіржавцям допомагає: продукти виписує, цукор продає найдешевше, підтримує фінансово свята й спортивні змагання.
– Діти виросли в селі, але не знають, як це, коли успішно працює агрофірма й уся місцева громада забезпечена роботою. Наше товариство піклується про села, де господарює, допомагає людям, – говорить Михайло Стеценко. – Всю закостенілу систему потрібно змінювати, змусити її працювати. Чому нині не розвивати село?! Пайовик має право розпоряджатися власним клаптем землі й заслуговує забезпечення гідних умов праці та відпочинку. А в ТОВ “Яромир Агро” не дбають про господарство й своїх працівників і не дозволяють належним чином господарювати й нам. Зараз справа перебуває на розгляді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Апеляційного суду Полтавської області й невідомо коли буде вирішена. А людям якось потрібно виживати. Вони вміють і хочуть працювати, але нема де.
***
– Перша судова ухвала була на користь власників паїв у Старому Іржавці. Чому ТОВ “Яромир Агро” вдалося виграти апеляцію? Це питання до суддів і правоохоронної системи, які не хочуть захищати простих громадян, тим самим сприяючи сільгосппідприємству, котре своїм “господарюванням” завдає збитків селу і його мешканцям. Думаю, наступне рішення судової влади буде об’єктивним, але селянам зі Старого Іржавця варто звернутися до місцевої прокуратури, яка повинна виступити як державний захисник тих громадян, чиї права порушено, – зазначив у коментарі “Зорі Полтавщини” голова обласної ради Петро Ворона.

Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”