Молодь з її благородним ентузіазмом, з її незборимим прагненням до справедливості є однією з рушійних сил прогресу. В умовах, коли наша країна поставила за мету змінити життя на краще, не скористатися таким потенціалом було б великою помилкою. Тим більше, що модернізації управлінської системи потребують органи як державної влади, так і місцевого самоврядування.

Утім, до таких кардинальних змін у підходах до кадрового питання готові далеко не всі посадовці. Так сталося і у Кременчуцькій районній раді під час обрання заступника голови. Голова ради Володимир Сіора, маючи право назвати кандидатуру свого заступника, вибір зупинив на наймолодшому депутатові – 32-річному Дмитрові Колотієвському. Його думку розділили далеко не всі колеги, радили пошукати більш досвідченого й старшого кандидата.

– Дехто узагалі наполягав нікого не обирати, – розповів Володимир Сіора. – Ми ж у фракції вирішили, що у райраді повинні працювати люди, у яких інші стандарти мислення й проєвропейське бачення ситуації. Дмитро – людина прогресивних поглядів, активний, має дві вищі освіти і завжди розділяв думку громади й відстоював її інтереси. Найцікавіше те, що уже під час обговорення на сесії ніхто про нього нічого поганого не сказав.
Чи була така пропозиція несподіваною, ми запитали у самого Дмитра.
– Так, для мене це було дуже великою несподіванкою. Я навіть не уявляв себе на цій посаді. Зізнаюсь чесно, спочатку було досить незвично, але уже зараз я розумію, що не святі горшки ліплять. Потроху починаю, як то кажуть, входити в курс справ. Є досвідчений голова району, є старші наставники, які завжди допоможуть.
– Дмитре, а чому Ви вирішили балотуватися депутатом районної ради?
– Після закінчення навчання в Харківському юридичному університеті імені Ярослава Мудрого я працював юрисконсультом. За родом такої діяльності до мене зверталися багато людей щодо питань, які пов’язані з рішеннями влади. Вони не завжди відповідали вимогам чинного законодавства. Особисто мене це справедливо обурювало. З’явилося бажання хоч якимось чином контролювати процеси прийняття рішень. Єдиний спосіб для цього – стати депутатом. Вирішив балотуватися від Ялинцівської сільської ради за списками Соціалістичної партії. Мої дід і батько родом звідти, їх ще там пам’ятають. Дід свого часу очолював структуру, де я зараз працюю. Тому, можливо, й гени спрацювали.
– Депутатська робота дозволила змінити ситуацію на краще?
– На превеликий жаль, ні. Я зіткнувся з тим, що навіть для депутатів доступ до інформації був досить обмеженим. Витребувати якусь інформацію в РДА було майже неможливо. На прийом до голови РДА треба було попередньо записуватися, з нами не хотіли розмовляти, хоча ми представляли інтереси виборців. Та й у районній раді самостійно ми майже нічого не вирішували, тільки руки піднімали так, як вирішила фракція. Я вважаю, що так не повинно бути. Ні для кого не секрет, що під різними партійними прапорами до органів влади приходили люди, які намагалися “підібрати” під себе фракції, депутатів і лобіювати свої інтереси.
– А зараз є люди, котрі заважають Вам працювати?
– Так, саботаж і протидія відчуваються з самого початку. Відчутні прагнення деяких депутатів робити те, що їм потрібно. Я не прихильник перевиборів, але у нашому випадку вони потрібні на усіх рівнях. Треба здійснити повне перезавантаження й місцевої влади. Після Революції гідності наші виборці стали більш свідомими, відчули силу громадянського суспільства, зрозуміли, що це не ефемерне поняття, а реальне явище, яке дозволяє думку громади протиставити владному самоуправству.
Водночас мені не дуже подобається, що деякі люди, прикриваючись Майданом, починають вирішувати власні питання. Приходять у нетверезому стані, вимагають перераховувати кошти на якісь рахунки. Особливо шокує, що майже 10 організацій різноманітних сил появилися у регіоні, й кожна головніша за попередню. Таким чином заради власних інтересів дехто намагається скористатися завоюваннями Майдану. Щодо ГО “Майдан”, то моє ставлення позитивне, я знаю людей, які входять до об’єднання. Вони самодостатні, мають принципову громадянську позицію щодо майбутнього України. Таких людей ми вітаємо, вони присутні на усіх наших нарадах, для них двері завжди відчинені. Раніше цього не було.
– А от зараз перед усіма представниками влади стоять серйозні виклики: люстрація, кадрове забезпечення, реформи. Яке Ваше ставлення до таких процесів?
– Щодо люстрації. Я негативно ставлюся до того змісту, який вкладають деякі представники громадськості у це поняття. Необхідно, щоб дієво запрацював закон про протидію корупції і також дієво почали працювати у цьому напрямі правоохоронні органи, прокуратура, і тоді не треба буде люстрації. Не показово, а змістовно розбиратися по кожному випадку повинна прокуратура… Я боюся, щоб уся ця люстраційна кампанія не перетворилася у зведення рахунків. Ми маємо чітко продемонструвати, що у нашій країні справді Закон – єдиний для усіх – і що за будь-які кримінальний вчинок, зловживання настає відповідне й невідворотне покарання, незалежно від осіб і посад. Ось за що боровся Майдан. Це буде законно.
Стосовно корупції. Це негативне явище існує в усіх країнах світу. В нашій державі треба удвічі скоротити штати держслужбовців і підвищити їм зарплату. За фактом корупції звільняти з великим штрафом і без права обіймати керівну посаду. Тільки таким чином можна повернути довіру до влади.
Реформи. Державна служба має стати менеджментом. На місцевому рівні розформувати РДА, створити виконкоми. При цьому забезпечити реальну процедуру відкликання депутатів, інших виборних осіб. Це певна корпоративна група, яка може узурпувати владу, тому потрібна модель протистояння.
– На Вашу думку, яким чином можна досягти якісного складу ради – за партійними чи мажоритарними списками? І чи повинна молодь йти у владу й рятувати країну, щоб змінити на краще ситуацію в країні?
– Гадаю, що це має бути змішана система, щоб кожна громада мала свого представника, а не тільки партійних діячів. Щодо ролі молоді. Нині вона освічена, комунікабельна, тож її необхідно активніше залучати до процесів творення нової держави. Якщо ставитися до молоді як до неспроможних дітей, країна не матиме шансів збудувати щасливе майбутнє. Зараз молодь доволі активна. Але де треба досвід, там нехай старші й мудріші працюють. Ми за плідну співпрацю.

Віра ІЛЬКОВА

“Зоря Полтавщини”