Розширена нарада керівників, сільських голів, депутатів, посадовців Полтавського району була викликана тим, що на спеціальних фондах сільських бюджетів знаходиться майже 25 мільйонів гривень залишків бюджетних коштів. Це – гроші, зароблені громадами, і використати їх можна лише за цільовим призначенням на розвиток територій: ремонт доріг, житлово-комунальне господарство тощо. Та проблема в тім, що реально ці кошти перетворилися на… інформацію про їх наявність.
Віртуальні гроші
Хоч проплати через казначейські рахунки поступово проводяться, але зовсім не так, як хотілося б територіальним громадам. Проте нарада показала, що сільські ради, у всьому звинувачуючи казначейство, державу, в свою чергу навіть документи на ті чи інші потреби подають невчасно.
Про використання вільних залишків коштів сільських бюджетів та спонсорських коштів на об’єкти соціально-культурного призначення населених пунктів доповідав голова Полтавської районної ради Василь Степенко. Він запропонував остаточно визначитися із потребами, обсягами робіт та наявністю коштів по кожній сільській раді. Констатувалося, що минулоріч вдалося на ремонт сільських медичних закладів додатково використати 643 тисячі гривень, на ремонт районної лікарні – 1 мільйон 800 тисяч. Адже не сиділи, склавши руки, киваючи на казначейство, була наявна вся проектна документація. Вже готується розпорядження Кабміну про виділення коштів на добудову поліклінічного відділення.
“Прийде коза до воза”
Чимало місцевих потреб можна реалізувати за рахунок соціальних угод із підприємствами – орендарями землі, в області така ініціатива була реалізована, щоб навести порядок у подібній співпраці. Така угода на певну суму за оренду кожного гектара землі є справою добровільною для підприємства, зазначалося на нараді. Але більшість керівників сільгосппідприємств – депутати районної чи сільських рад, і якщо вони дорожать власним авторитетом, це вагомий аргумент на користь укладання і реалізації таких угод.
Саме вибори, за словами Василя Степенка, є найоб’єктивнішою люстрацією. І там, де керівник сільгосппідприємства – людина порядна і соціально відповідальна, школа, ФАП, Будинок культури, інші соціальні об’єкти завжди будуть відремонтовані вчасно. Тож і на виборах такий господарник, якщо він буде балотуватися, отримає мандат народної довіри. Стосовно керівників, які не поспішають співпрацювати з сільськими громадами, Василь Іванович зазначив: “Прийде коза до воза”…
Бюджети, взаємозаліки, соцзахист
За інформацією начальника фінансового управління районної державної адміністрації Галини Данько, бюджет Полтавського району за 5 місяців поточного року по загальному фонду доходної частини виконано на 115,1 відсотка, або на 2886,9 тисячі гривень більше запланованого обсягу. З урахуванням трансфертів бюджет виконаний на 101 відсоток. Сільські бюджети Полтавського району за цей період виконані по загальному фонду в цілому на 102,9 відсотка. План виконаний по 14 сільських радах. 12 сільських рад свої кошториси не виконали. Захищені статті профінансовані у повному обсязі, й за звітний період заборгованості немає.
За інформацією заступника начальника управління Державної казначейської служби України у Полтавському районі Юрія Дігтяра, захищені видатки проплачуються вчасно. До особливого розпорядження заборонено проведення всіх взаємозаліків, тому в разі крайньої потреби доведеться звертатися до головного управління Держказначейства.
Також на зібранні йшлося про укладання соціальних угод, ціни на пасажирські перевезення, компенсації населенню у зв’язку з підвищенням цін і тарифів.
Полтавці в зоні АТО
Начальник районного відділу УМВС України у Полтавській області Віктор Самсоненко, який нещодавно повернувся із зони проведення антитерористичної операції, розповів, як служиться там землякам-полтавцям.
– Я надзвичайно пишаюся нашими земляками, нашими керівниками, чия мудрість забезпечила Полтавщині мирне життя, – наголосив Віктор Самсоненко. – Два місяці зведений загін області, в тім числі й співробітники Полтавського райвідділу внутрішніх справ, постійно знаходиться в зоні проведення АТО. Всі озброєні, але одягнуті, за словами посадовця, як “махновці”, бо їхали туди у звичайній міліцейській формі, воювати у якій неможливо. Бійці оснащені бронежилетами і касками першого класу. Такий жилет захищає тільки від ножа. Каски не витримують удару сокири, не те що кулі. Спали покотом у спортзалі ангарного типу. Готують їм раз на день якусь кашу чи суп, що для дорослих чоловіків явно недостатньо. Полтавські міліціонери охороняли дамбу ГЕС і водосховища поруч із містом Ізюм Харківської області. Навпроти їхнього блокпоста – пост сепаратистів. Також були задіяні на блок-постах у 5-кілометровій зоні Слов’янська, проводили зачистку Червоного Лиману, де три співробітники Миргородського міськвідділу були поранені. Перестрілки відбуваються постійно. Якщо вночі увімкнути мобільний телефон, мішень може легко знайти снайпер. Кольорові пов’язки на рукавах змінюються щодня, аби відрізнити своїх від найманців.
Віктор Самсоненко подякував керівникам, підприємцям, посадовцям, які особисто допомагають щотижня збирати продуктові передачі солдатам. Проблемою є аптечки, взуття (берці коштують близько 400 гривень), одяг (якісні костюм і кепка – в межах 500 гривень). Бронежилет 4–5-го класу коштує 6 тисяч, каска – близько 4,5 тисячі гривень. Учасники наради вирішили вихід шукати гуртом, організовано, щоб ніхто не побирався зі скринькою попід хатами. Як наголосив Василь Степенко, кошти на бронежилети та інше спорядження мають надійти не на якийсь рахунок, де можуть загубитися, а їх треба використати так, щоб обладнання отримали наші бійці й змогли, повертаючись із зони АТО, передати його землякам, які змінять їх на бойовому посту.
– Поки ми самі не візьмемося за цю справу, ніхто наших захисників не захистить, – підсумував голова Полтавської районної ради Василь Степенко.
***
Звичайна робоча районна нарада порушила надзвичайно складні проблеми державної ваги. І чи не найголовніша серед них – захист людей: у мирні будні й у ході боїв із терористами. На жаль, поки що доводиться розраховувати лише на місцеву ініціативу. Можливо, у цьому й полягає децентралізація влади?..

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”