За рейтингом Міністерства аграрної політики та продовольства України Полтавська державна аграрна академія входить до десяти кращих аграрних вузів нашої держави. Академія має високу репутацію, славну історію, значні здобутки й належить до найбільших в Україні профільних вищих навчальних закладів, а її науково-освітній комплекс є одним з найпотужніших в області. Про сьогодення і плани роботи вузу ми ведемо розмову з ректором академії, професором Валентиною АРАНЧІЙ.
– Валентино Іванівно, незабаром черговий випуск молодих фахівців агропромислового комплексу і вступна кампанія. Тож на чому зараз зосереджується робота вузу?
– Стосовно наших випускників зазначу, що в академії тринадцятий рік поспіль працює відділ сприяння працевлаштуванню студентів і випускників. До того ж молоді спеціалісти – вихованці нашого вузу давно і впевнено зарекомендували себе на ринку праці як висококласні фахівці, тому їх із задоволенням запрошують на роботу не лише провідні сільськогосподарські підприємства області, а й фінансові, податкові установи. Й не лише Полтавщини. Загалом рівень працевлаштування наших випускників сягає 95 відсотків. Слід зазначити, що в академії проводиться системна робота як зі студентською молоддю, так і з потенційними роботодавцями. Зокрема започаткована школа “Сучасного керівника” – для стимулювання професійної діяльності, оволодіння студентами технологіями менеджменту й маркетингу; щорічно проводяться “Дні кар’єри”, традиційними стали “Ярмарки вакансій”. Тож до такого відповідального кроку, як працевлаштування молодих спеціалістів, ми підходимо планово й виважено.
Чи не найважливішим питанням для вузу нині є вступна кампанія, адже від рівня підготовки абітурієнтів багато в чому залежить рівень підготовлених нами фахівців-аграріїв, а за великим рахунком й майбутнє аграрної галузі області. На цьому хотілося б зупинитися детальніше. Наші студенти навчаються за ступеневою системою підготовки “бакалавр – спеціаліст – магістр” за напрямами підготовки: “Облік і аудит”, “Фінанси і кредит”, “Економіка підприємства”, “Менеджмент організацій”, “Адміністративний менеджмент”, “Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва”, “Агрономія”, “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”, “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”, “Ветеринарна медицина”. Навчання здійснюється за рахунок Держбюджету, пільгових довгострокових кредитів, коштів юридичних і фізичних осіб за денною, заочною та екстернатною формами. У період навчання кожен із студентів може одержати другу вищу освіту, отримати робітничу професію, пройти практику за кордоном.
– Практична підготовка студентів, зв’язок науки з виробництвом – це те, що зараз, мабуть, є визначальним не тільки для конкретної особи чи підприємства, а й для держави в цілому?
– Практична підготовка студентів академії здійснюється у провідних господарствах, підприємствах, організаціях та установах Полтави й Полтавської області. Це, зокрема, ВАТ “Білоцерківський молочний завод”, ТОВ “АПК “Докучаєвські чорноземи”, ДП “Облдержродючість” та ДП ДГ “Степне” Полтавського інституту АПВ імені Вавилова НААН України, Регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини в Полтавській області, АФ “М’ясна ярмарка “Добриня-2010”, ТОВ “Бурат-Агро”, ПАТ “Племсервіс”, Інститут свинарства та агропромислового виробництва НААН України міста Полтави. А в провідних сільськогосподарських підприємствах ПП “Агроекологія” Шишацького району та АФ “Маяк” Котелевського району функціонують філіали академії, де студенти проходять навчальну та виробничу практики. Загалом щорічно навчальну практику проходять близько 1500 студентів із 75 навчальних дисциплін. Студенти також мають можливість скласти кваліфікаційні іспити та здобути професії водія автотранспортних засобів, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, оператора машинного доїння, лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу, адміністратора, оператора комп’ютерного набору. Виробничі, переддипломні та науково-дослідні практики здійснюються на передових сучасних підприємствах сільськогосподарського профілю, на виробничих та переробних підприємствах, у фінансових і державних установах не лише Полтавської, а й Сумської, Кіровоградської, Черкаської, Чернігівської, Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Рівненської, Херсонської, Київської областей та міста Києва.
– Чимало ваших студентів стажувалися за кордоном. Це, мабуть, цікаво майбутнім абітурієнтам?
– Полтавська державна аграрна академія тісно співпрацює з іноземними організаціями в галузі наукових досліджень, міжнародних проектів та практичної підготовки студентів і має міжнародні зв’язки з університетами, вищими сільськогосподарськими школами, фермерськими господарствами, установами та організаціями більш як у 20 країнах світу. Наші студенти мають можливість проходити практику й стажуватися у Польщі, Угорщині, Австрії, Німеччині, Швейцарії, Франції, Нідерландах, Великій Британії, Данії, Норвегії, Фінляндії, Швеції, Канаді, США і навіть в Австралії. Така співпраця дає й суто практичні плоди, скажімо, в ПДАА було реалізовано українсько-польський освітній проект “Екологічна лабораторія з дослідження відновлювальних джерел енергії”. За його результатами встановлено сонячні батареї для нагріву води у студентських гуртожитках. У відкритому торік “Польському центрі” студенти й усі бажаючі мають змогу вивчати польську мову та готуватися до вступу у вузи Польщі: у Варшавський аграрний університет, Аграрний університет у Кракові та в Люблінську політехніку. Продовжується багаторічна співпраця з Сільськогосподарською школою Дойла (Німеччина), де протягом року наші студенти проходять ознайомчі практики у фермерських господарствах і отримують відповідні сертифікати про навчання та мають змогу вступати до Університету Тріездорф (Німеччина). Саме завдяки співпраці ПДАА та німецької фірми ХАКА (будівництво свинокомплексів) на території академії створено виставковий центр, у якому представлено сучасний свинокомплекс для наочного вивчення даного комплексу студентами. Триває співпраця з сільськогосподарським університетом ISFRADA та університетом Angers (Франція). Згідно з договором про співпрацю студенти ПДАА можуть отримати подвійний диплом європейського зразка з правом працевлаштування на французьких підприємствах, які розташовані на території України. Торік було створено консультаційний центр ПДАА у місті Лімассол (Кіпр).
– Що стосовно структури аграрної академії та матеріально-технічного забезпечення, то наскільки суттєві зміни відбулися тут останніми роками?
– Нині до складу академії входять 7 технікумів і коледжів, інститут післядипломної освіти, мовний центр, селекційний центр, дослідне господарство, центр довузівської підготовки, ліцей, санаторій-профілакторій та спортивно-оздоровчий табір, розташований на березі Ворскли. У нашому навчально-науково-виробничому комплексі навчається понад 14 тисяч студентів, з яких близько 50 відсотків – за рахунок Державного бюджету. На території ПДАА успішно працює ліцей для надання базової та загальної середньої освіти учням 9–11 класів і підготовки їх до навчання у вищих навчальних закладах. Ліцеїсти мають можливість вивчати три іноземні мови: англійську, німецьку і польську. До їхніх послуг обладнані комп’ютерні класи академії та висококваліфіковані викладачі інформатики, спортивна та тренажерна зали, санаторій-профілакторій та медичний кабінет, їдальня. Структурним підрозділом академії є Інститут післядипломної освіти та дорадництва, де наші студенти можуть отримати другу вищу освіту за спеціальностями “Облік і аудит”, “Економіка підприємства”, “Фінанси та кредит”, “Менеджмент організацій”, “Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва”, “Агрономія”. Можна отримати ще такі професії, як рахівник, адміністратор, страховий агент, оператор комп’ютерного набору, обліковець із реєстрації бухгалтерських даних, секретар керівника організації. Крім того, є можливість пройти й курси підвищення кваліфікації.
Загалом академія має хороше матеріально-технічне забезпечення. На території студентського містечка, розташованого неподалік від центру міста, – 5 навчальних корпусів, 6 гуртожитків, дискотека, студентський бар “Еней”, інформаційний центр, комп’ютерні класи, бібліотека, їдальня, 4 буфети, спортивні й тренажерні зали, 2 спортивних майданчики, медичний пункт, віварій. Територія студмістечка є зоною вільного доступу до мережі Інтернет Wi-Fi. Справжньою окрасою не лише академії, а й Полтави є чудовий парк площею 4,5 гектара, де представлені екзоти, які зустрічаються на Полтавщині лише тут.
– Аграрна академія має сталі культурно-мистецькі традиції, високі спортивні досягнення.
– Так, наше молоде покоління проявляє неабиякий інтерес до мистецького життя. В академії працює культурно-освітній відділ, який об’єднує творчу молодь. Це – 12 гуртків художньої самодіяльності, з яких два мають звання народних колективів. Гордістю вузу є народний фольклорний ансамбль “Маланка” – неодноразовий лауреат і дипломант мистецьких фестивалів та конкурсів, має Подяку міністра аграрної політики та продовольства України. Чоловічий хор “Еней” – учасник всеукраїнських та обласних оглядів студентської художньої самодіяльності. У 2011 році хор став лауреатом Міжнародного фестивалю козацької пісні “Золоті ключі Покрови”. При хорі діє жіночий вокальний ансамбль “Чайка степова”. Чільне місце в культурному житті академії посідає народний аматорський колектив сучасної пісні “Маl-а-хіt”. У цьому році ансамблю випала честь представляти Україну на Міжнародному вокальному конкурсі “Студентське Євробачення-2014” – “Univision-2014”, який проходив у місті Баку (Азербайджан), де змагалися колективи із 26 країн світу. В результаті “Маl-a-xit” став бронзовим призером Євробачення 2014. До речі, студенти академії можуть опанувати техніку гри на акордеоні, баяні, струнних інструментах. А для прихильників танцювального жанру є ансамбль народного танцю “Ярина”.
В академії створено сучасну базу для проведення академічних занять та секційної роботи з фізичної культури та спорту. В нас навчалися й тренувалися видатні спортсмени, серед яких – заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу та Європи з плавання, дворазовий переможець ХІІІ літніх Параолімпійських ігор у Пекіні, кавалер ордена “За заслуги” Дмитро Виноградець. Зі студентами працюють найкращі викладачі, тренери – професіонали своєї справи. Олег Мороз – заслужений тренер і кращий тренер України з гирьового спорту. 38 із 86 рекордів України з гирьового спорту встановили його вихованці. Не менше заслуг і в Дмитра Ніжніченка – кандидата наук із фізичного виховання і спорту за спеціальністю “олімпійський і професійний спорт”, майстра спорту з гирьового спорту, а також із пауерліфтингу. В академії працюють секції з гирьового спорту, волейболу, баскетболу, футболу, міні-футболу, гандболу, боротьби, легкої атлетики, пауерліфтингу, настільного тенісу, плавання, кульової стрільби, веслування на байдарках і каное, аеробіки, в яких займаються понад 1000 студентів. До їхніх послуг також спортивний ігровий зал, три зали атлетичної гімнастики, зал для занять аеробікою, два зали гирьового спорту, шаховий зал, тир, тренажерний і борцівський зали, відновлювальний центр, зал для більярду, спортивний майданчик “Здоров’я”.
– Наукова й виховна робота зі студентами – наскільки актуальним є цей напрямок діяльності в ПДАА?
– Наукова робота в академії базується на основних трьох напрямах. Це – проведення наукових досліджень з питань сільськогосподарського виробництва, активне залучення до наукової роботи студентів і підготовка науково-педагогічних кадрів. Загалом у вузі працюють 17 наукових шкіл, очолюваних докторами наук, під керівництвом яких виконуються наукові дослідження. Престижним для молодих науковців академії є проект Фонду Віктора Пінчука в галузі освіти і науки “Стипендіальна програма “Завтра.UA”. Приємно, що за рейтингом наша академія посідає п’яте місце серед українських вузів IV рівня акредитації. Цього року стипендіатами Фонду Віктора Пінчука стали 10 наших студентів. Кілька років поспіль ми перемагаємо в обласному конкурсі студентських наукових робіт “Від студентського самоврядування – до самоврядування громад”, заснованого обласною радою. Головний приз отримали наші студенти і в обласному конкурсі “Краща студентська команда”. Значні здобутки студенти ПДАА мають і в олімпіадах усіх рівнів із фахових дисциплін. Координатором студентського життя в академії є рада студентського самоврядування, якою організовується чимало цікавих та корисних заходів.
Загалом усі наші плани пов’язані з прагненням займати лідерські позиції в освіті й аграрній науці, адже Полтавщина – одна з головних сільськогосподарських областей України. При цьому головною метою національного виховання студентської молоді в академії є формування цілісної та гармонійно розвиненої особистості з високою національною свідомістю – патріота української держави, для якого пріоритетом є загальнолюдські й загальнодержавні цінності, якісна фахова підготовка, високі моральні якості та духовні запити.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”