Як справжніх героїв зустрічали кременчужани військовослужбовців Національної гвардії, які повернулися з буремного Сходу нашої країни. Починаючи з 1 травня, вони несли нелегку службу на блокпостах під Слов’янськом. За словами командира міліцейського батальйону Олександра Аленіна, серед 36 гвардійців Кременчука – семеро солдатів строкової служби, решта – контрактники. Усі вони здоровими та неушкодженими повернулися додому.
На території частини зібралися рідні, колеги, ветерани Великої Вітчизняної війни, представники влади, щоб урочисто привітати гвардійців з поверненням додому. Як і годиться – зустрічали з хлібом-сіллю, квітами та сльозами радості. Від імені кременчужан перший заступник міського голови Віктор Калашник висловив щирі слова подяки військовослужбовцям за те, що попри всілякі труднощі вистояли, проявили мужність і витримку під час справжнього бойового хрещення. А ще кожному вручив Почесну грамоту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та грошову винагороду. Вшанувавши хвилиною мовчання пам’ять усіх полеглих у ході антитерористичної операції захисників Вітчизни, мирних громадян, присутні помолилися соборною молитвою за мир в Україні. Після цього настала довгоочікувана мить спілкування.
За словами командира взводу, майора Ігоря Кравцова, кожен боєць підрозділу з честю виконував свій військовий обов’язок, і якщо Україні буде потрібно, то без вагань вони знову готові її захищати. Після короткого відпочинку гвардійці нестимуть службу з охорони громадського порядку в місті.
А в сусідньому Комсомольську, на жаль, жалоба. 14 червня в бою під Маріуполем на
37-му році життя пішов у вічність начальник служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини 9930 Державної прикордонної служби України майор Микола Володимирович Зайцев.
– Загинула молода благородна людина, – розповів міський голова Сергій Супрун. – Він був вимогливим, справедливим офіцером, високоосвіченою людиною, добрим порадником і наставником. Користувався повагою і авторитетом у колег, друзів, знайомих, земляків. Микола Володимирович увічнив себе у священній справі – боротьбі за мир і волю Батьківщини, збереженні цілісності України. Пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях його друзів, колег, усіх комсомольчан.
Невимовному горю родини покійного щиро співчуває й колектив редакції “Зорі Полтавщини”. Нехай Господь прийме його у Царстві Небеснім, а рідна земля буде йому пухом.

Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”