Про те, як убезпечити роботу співробітників бригад екстреної медичної допомоги, йшлося на засіданні “круглого столу” в департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації. На зібранні зокрема констатувалося, що комунальна установа “Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” мають у структурі 4 станції (у Полтаві, Кременчуці, Лубнах та Миргороді), 24 підстанції, 23 пункти постійного та тимчасового базування бригад, відділ виїзної екстреної медичної допомоги. Щодоби в області працюють близько сотні бригад екстреної медичної допомоги, які виконують більш як по тисячі викликів. Але, як прозвучало у ході засідання, все частіше медики опиняються перед вибором: рятувати пацієнта чи рятуватися самим?
Так, у грудні минулого року в Комсомольську працівники міліції викликали “швидку” в бар “Аква” до 40-річного чоловіка у стані алкогольного сп’яніння. Пацієнту допомогу надали, але під час транспортування він накинувся з кулаками на санітарку і… викинув її з салону санітарного автомобіля на дорогу. Жінка отримала переломи руки. Цьогоріч у січні в Лубнах лікарю екстреної медичної допомоги під час виклику в село Засулля погрожували пістолетом. У березні 2014 року в селищі Залізничне, що на околиці Полтави, п’яний пацієнт розірвав апарат для штучної вентиляції легенів та намагався пошкодити санітарний автомобіль. У квітні під час виклику з приводу епілептичного нападу в селищі Білики Кобеляцького району на пляжі “Гайок” на водія бригади екстреної медичної допомоги накинулися четверо чоловіків і порвали на ньому одяг. У травні цього року в обласному центрі автомобіль станції екстреної медичної допомоги №1 міста Полтави був “підрізаний” на перехресті вулиць Чапаєва та Шевченка автомобілем “Ланос”. Водій “Ланоса” у відкрите вікно вдарив водія санітарного автомобіля в обличчя. У всіх випадках до правоохоронних органів були подані повідомлення про події та заяви потерпілих, але відповідей на них, як стверджує департамент охорони здоров’я ОДА, досі немає.
Щоб убезпечити медиків, укладено договори з кількома установами про виїзд груп реагування в разі спрацювання “тривожної кнопки” на станціях екстреної медичної допомоги у Полтаві, Лубнах, Кременчуці, на підстанції у Комсомольську. Полтавські медики вивчали досвід колег із Запоріжжя, де такими кнопками оснащені санітарні автомобілі. GPS-обладнання одного автомобіля коштувало 3100 гривень, установка – 1000 гривень, щомісячна оплата послуги – 280. Для оснащення санітарного транспорту Полтавської області (145 одиниць) на рік необхідно 594500 гривень, на обслуговування – 40600 гривень. Минулоріч ця інформація надавалася органам влади.
У поточному році продовжується створення єдиної оперативно-диспетчерської служби з використанням сучасних GPS-технологій, систем цифрового радіозв’язку, спеціального програмного забезпечення. Проте через складну економічну ситуацію в державі з цим є проблеми.
Щоб прискорити процес, обласний центр екстреної медичної допомоги підготував власну проектну пропозицію щодо створення єдиної оперативно-диспетчерської служби для участі у грантах Європейського Союзу. Адже лише так можна подбати про особисту безпеку медиків на викликах швидкої допомоги.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”