Тему для “круглого столу”, засідання якого відбулося у редакції “Зорі Полтавщини”, підказали читачі. Відкриваючи його, головний редактор газети Григорій Гринь наголосив, що останнім часом ціни на ліки стали непередбачуваними: про це свідчать і аптечні вітрини, і редакційна пошта. Зростають вони подекуди в рази за лічені дні, один препарат може мати в кількох сусідніх аптеках різну ціну. Чому так відбувається? Що можна зробити, щоб лікування не стало катастрофою для сімейного бюджету? Ці та інші запитання ми поставили учасникам зібрання – представникам влади, керівникам медичної галузі та фармацевтичних установ різних форм власності, представникам інших профільних структур, громадських організацій.

Аптека – це не магазин, а лікувальний заклад
Директор департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор ЛИСАК назвав кілька причин різкого здорожчання ліків і пов’язаних із цим проблем. По-перше, змінилося законодавство, і з 1 квітня цього року по всьому ланцюгу “пересування” препарату – від виробника до аптечного прилавка – застосовується податок на додану вартість. До того ж “стрибнув” угору курс долара. Це спричинило і деякий дефіцит, і коливання цін. Через коливання ціни деякі комунальні установи навіть мусили заново проводити тендерні торги. По-друге, згідно з чинним законодавством за бюджетні гроші можна закуповувати лише те, що задеклароване і є в переліку на сайті Міністерства охорони здоров’я. На жаль, задекларовано буває одне, а реальна оптово-відпускна ціна на препарат зовсім інша. Тому деякі ліки пацієнт за власні кошти придбати може, а установа за бюджетні – ні. Дуже важлива участь оптовиків, фармацевтичних компаній у проведенні тендерних торгів, оскільки є комунальні установи (той же онкодиспансер), які вже “задихаються” через неможливість провести торги і закупити лікарські засоби. Певна сума коштів призначена на протитуберкульозні, онкологічні препарати, визначені Міністерством охорони здоров’я, але торги тільки в процедурі. А ліки потрібні зараз!..
Голова постійної депутатської комісії обласної ради з питань охорони здоров’я Михайло ВИНОГРАД, хірург за фахом, зауважив, що назріло питання зміни самої системи охорони здоров’я. Він зокрема підкреслив, що здавна утвердився своєрідний ланцюжок: лікар – діагноз – рецепт. Лікарів не влаштовує те, що пацієнт може в аптеці купувати все, що хоче. Розповів, що був свідком, коли молоді батьки просили фармацевта порадити ліки для малої дитини, у якої болить животик. Той спокійно “проконсультував” і відпустив препарат. У жодній цивілізованій державі світу таке неможливо. Ліки за рецептом – це ще й відповідальність лікаря за процес одужання. І в цьому процесі аптека має бути не магазином, а лікувальним закладом. Тут повинні готуватися розчини, присипки, порошки і мазі, на які раніше фахівці також виписували рецепти. “Можу запевнити, – наголосив депутат обласної ради, – те, що 20–30 років тому виготовлялося в аптеках, нічим не поступається, а іноді й вищої якості від аналогів, що виготовляються сьогодні на заводах. Стосовно ж цін, то вважаю: життєво необхідні ліки повинні бути доступними. При пологах, гострій хірургічній патології людина повинна отримати медичну допомогу, якого б достатку вона не була. А хто може – нехай купує дорогі ліки”.
Як прозвучало на зібранні, у Швеції ціни на одні й ті ж препарати в аптеках різних міст однакові – вони позначені на упаковках. На що засновник мережі “Ваша аптека” Юрій ХУДЯК зауважив, що в Україні на це впливає багато чинників: митниця, постачальники, умови співпраці з ними тощо.
За місяць – на 245 відсотків
Виконуючий обов’язки начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області Тимофій ГОЛБАН навів приклад: зі скаргою звернулася жінка, яка придбала препарат фенкарол у аптеці за 32 гривні, а вже через місяць – за 80. Згідно з наданими чеками різниця в ціні – 245 відсотків! Літня жінка плакала через неспроможність його купувати. Інспекція, не маючи важелів впливу на ціни, ініціюватиме звернення до прокуратури з цього приводу.
Директор комунального підприємства “Полтавафарм” Наталія СТЕЦЮК розповіла про ціноутворення на лікарські засоби. За її словами, воно визначається законодавством за двома позиціями: для роздрібної торгівлі й для лікувально-профілактичних закладів. До національного переліку входить 285 найменувань, до мінімального переліку – 102 міжнародні непатентовані назви і 15 виробів медичного призначення, а також окремим наказом визначено ще 784 міжнародні непатентовані назви, які можуть придбавати заклади за бюджетні кошти. Стосовно роздрібної торгівлі, то державою встановлені цінові коридори з відповідними межами націнок на так звану регульовану групу ліків. Скажімо, на препарати за ціною постачальника до 100 гривень може застосовуватися максимальна націнка не більш як 25 відсотків, від 100 до 300 – не більше як на 23 відсотки, від 300 до 500 – відповідно до 20 відсотків, від 500 до 1000 – 15 відсотків, за ціною більше 1000 гривень – на 10 відсотків. На ліки вартістю до 12 гривень обмежень націнки немає. Ці коридори чітко виконуються.
Відповідаючи на запитання, чому ціна могла зрости аж на 245 відсотків, довелося визнати, що елементи торгівлі в аптечній справі також присутні. Адже прибутків від аптеки вимагають у тім числі й податківці: діяльність закладу не повинна бути збитковою. Крім того, якщо є прибуток – є можливість закуповувати значні партії товару, робити передоплату, обходитися без кредитів. Немає прибутку – партії дрібні, ціни, відповідно, вищі. Так, за словами Наталії Стецюк, “Полтавафарм” наприкінці минулого року змогло закупити значні обсяги препаратів за цінами грудня 2013 року. Тому до кінця березня – початку квітня цього року в мережі підприємства суттєвого підвищення цін не відчувалося: працювали на старих запасах лікарських засобів.
Одна з причин росту закупівельної ціни – ПДВ. Тільки у квітні “Полтавафарм” сплатило цього податку в 12 разів більше, ніж за увесь попередній рік.
Завідуюча сектором Державної інспекції України з контролю за цінами у Полтавській області Ірина МАКСИМІШИНА зауважила фармацевтам, що ліки люди купують не у відсотках, а за гривні. Й скаржаться вони на зростання цін не на 7–10 гривень, а в рази. Рівень торговельної надбавки на регульовану групу ліків у процентах залишився стабільним, але у гривнях – зріс (бо зросла закупівельна ціна, особливо на імпортні препарати). Згідно з аналітикою інспекції деякі аптеки намагаються відходити від закупівлі ліків, на які націнка у роздрібній мережі регулюється державою. Вони надають перевагу тим препаратам, ціни на які формуються вільно.
Зростання закупівельних цін призвело до здорожчання медпрепаратів майже на 60 відсотків. Свою частку додало ПДВ. Тому якщо ліки імпортні й не належать до групи препаратів, ціна на які регулюється державою, в такому разі вплинули одразу всі чинники: і курс долара, і ПДВ, і вільна націнка. За словами посадовця, є факти, коли саме на такі препарати піднімалася невиправдано ще й торговельна надбавка. Як приклад Ірина Максимішина навела скаргу з приводу здорожчання гістафену. Препарат імпортний, належить до нерегульованої групи. З лютого по травень закупівельна ціна зросла з 60 до 120 (!) гривень, реалізаційна відповідно – з 75 (при 20-відсотковій надбавці, тобто 14 гривень 87 копійок) до 166 (надбавка закладена вже 30 відсотків, або 38 гривень). Тобто у грошовому виразі торговельна надбавка зросла більш як у два рази, а сама ціна – на 90 гривень.
Як зауважила Ірина Максимішина, ні обласна державна адміністрація, ні обласна рада не мають важелів впливу щодо регулювання цін на лікарські засоби. На жаль, і митна вартість, і ставки податку встановлюються на рівні держави. Основний чинник – зростання закупівельної (оптово-відпускної) ціни майже на 60 відсотків. На розгляді у парламенті зараз перебувають законопроекти щодо регулювання оптово-відпускних цін. Ірина Максимішина звернулася до суб’єктів господарювання – потрібні добра воля і свідома громадська позиція керівників, власників аптечних мереж не підвищувати хоча б свою націнку. Промовець визнала, що більшість закладів і без того дотримуються чинного законодавства щодо регульованої групи препаратів.
З приводу цієї дискусії Михайло Виноград зауважив, що все нібито правильно, але що робити пацієнту? Від цієї арифметики він уже зненавидить і фармацевта, і лікаря – таке дороге лікування призначив. Увесь негатив людина зіллє у тім числі й на владу – знову не така, бо хоч і працює, але вплинути на процес не може.
За все, що сталося, розрахувалися люди
На два класичних запитання: “Хто винен?” і “Що робити?”, свою відповідь запропонував директор ТОВ “Юнсон” Сергій ГЕРШКОВИЧ. На його думку, значне здорожчання ліків мало дві причини. Перша – розхитування курсу долара без об’єктивних на те підстав. Друга – запровадження податку на додану вартість. За словами Сергія Гершковича, річ не в тім, потрібно це було чи ні, а наскільки своєчасно це зроблено? Чому саме в момент найбільшої політичної та економічної нестабільності? Підприємці просили відкласти запровадження ПДВ на 2–3 місяці, щоб пом’якшити удар по населенню. Бо за все, що відбулося, розрахувалися люди: меншою мірою взяли на себе цей удар підприємці, більшою – споживачі.
Що робити? Як зазначив Сергій Гершкович, фармацевтичний ринок перенасичений, а купівельна спроможність населення низька. З точки зору економіки націнювати менше, ніж на 25 відсотків, не рентабельно. Але ж уся економіка зараз не живе, а виживає, а це – економічно різні поняття. При цьому без багатьох інших речей певний час обійтися можна, але не без ліків. Усі спроби додаткового врегулювання, на його думку, лише погіршать ситуацію: відрегулюємо ціни – отримаємо дефіцит препаратів. Уже зараз подекуди починається торгівля не тим, що потрібно хворому, а тим, що вигідне для виробника мережі. Бо в аптеках також працюють люди, які мають вчасно отримувати зарплату. Інше резонне запитання: а що зараз подешевшало?
Пропозиція Сергія Гершковича: по-перше, узагальнити і направити до Києва оприлюднені за цим “круглим столом” міркування, а також звернутися до операторів роздрібних мереж на підставі доброї волі не підвищувати ціни невмотивовано. А досвід укладання меморандумів із владою вже був, причому підприємці свою частину зобов’язань виконували, а влада, м’яко кажучи, – не завжди.
Не Європу будуємо, а аптечний фарммаркет
Голова Громадської ради при обласній раді Ніна КУЗЬМЕНКО зазначила, що тема і представництво “круглого столу” для неї дуже цікаві – зібралися і суб’єкти господарювання, які отримують прибуток, ставлять свої націнки, й контролюючі органи, які їх перевіряють, і, зрештою, пересічні споживачі, які ці ліки, власне, купують. “Представляю Громадську координаційну раду, куди входить багато організацій, зокрема й інвалідів, ветеранів, тобто людей, які найбільше користуються ліками, медичною допомогою. Я думаю, що у форматі цього “круглого столу” будуть вироблені спільні рішення, ми також подамо свої пропозиції – наскільки можемо впливати на систему, яка є зараз у формуванні цін, у контролі над ними. Всі знаємо: інспекція контролює – аптеки продають. А чому споживачі так потерпають від розбіжності цін – сьогодні така, а завтра втричі вища? Звісно, хотілося б якось врегулювати баланс інтересів. Коли людина серйозно хвора, то й кредити бере, щоб було на що лікуватися. Ми зробимо ініціативну групу, пройдемо по аптеках, сформуємо думку, аби було зрозуміло громадськості, як же це може бути: в одній аптеці – одна ціна на ліки, а поряд – на ті ж ліки – значно вища. Результат нашої роботи обговоримо і оголосимо, щоб зрозуміти, як надалі виходити з цього “піке”.
Голова Громадської спілки “Ліга ГО “Полтавська громада” Віра МАСЛАК підкреслила роль громадськості: “Спілка “Полтавська громада” також входить до Громадської ради при облраді, й хочу зауважити, що все більше людей звертаються саме до громадських організацій. Це говорить про те, що державним органам не дуже довіряють. Ми готові взаємодіяти в напрямку, корисному для людей, і з підприємцями, і з фармацевтами, й допомагати одне одному. Зараз важкий час, і нам усім треба, забувши про прибутки, піти назустріч людям”.
Бачення теми оптовиками озвучив директор Східного регіону ТОВ “Фармпланета” Валерій ПРЯДКО: “Представляю дистрибуцію, ту ланку, про яку вже говорили. Сьогодні виробники, європейські в першу чергу, обмежили ввезення в Україну деяких препаратів. Це не пов’язане з нашими проблемами, це пов’язане з тим, що люди більше купують продукцію вітчизняного виробника. Це і через ціну, бо не всім по кишені імпортні ліки, багато наших аналогів, на мою думку, не гірші від імпортних, і через те, що важко йде “розкрутка” нових препаратів. Тепер щодо ціни. Запровадження ПДВ не так вплинуло на її формування, як цінові коливання. І ще один фактор – паніка багатьох наших підприємців, які, боячись, що завтра курс долара буде ще вищим, закупали товар про запас і закладали відповідну ціну. При такій конкуренції, яка сьогодні існує по всій Україні, такої кількості аптек немає в жодній країні Європи. Я об’їздив багато країн і знаю, що там аптеку і вдень зі свічкою не знайдеш – людям є з чого вибирати. У нас сьогодні засилля національних роздрібних мереж, які просто “вибивають” наших підприємців. За рахунок своїх оборотів вони можуть демпінгувати, знижувати ціни, і наші полтавські аптеки, які напрацьовували свій імідж, своїх пацієнтів, не виживають”.
Наталія Стецюк зауважила: “Ми всі потерпаємо від цього. У мене є цікаві цифри щодо кількості аптек у Європі – там 2600 чоловік населення на одну аптеку, а у нас в районах – 600–900 людей”.
Валерій Прядко продовжив: “У Верховній Раді був законопроект про те, що відстань між аптеками має бути не менше 500 метрів. Давайте ініціювати, “пробивати” цей закон. Тому що засилля аптек – це ненормально. Ми не Європу будуємо, а аптечний фарммаркет. Прохання – від “круглого столу” внести пропозицію зміни ліцензійних умов щодо доступності аптек”.
Запрограмовані на банкрутство?
Засновник мережі “Ваша аптека” Юрій ХУДЯК наголосив: “Хочу звернутися до всіх контролюючих організацій підтримати суб’єкти господарювання. Ми всі хочемо, щоб ви нас моніторили, і не заперечуємо. Але зробіть це в одному електронному форматі, який буде працювати для інспекції по цінах, Держлікслужби, Антимонопольного комітету та інших структур. Ми один раз попрацюємо і вивільнимо людей, які займаються цією роботою з ранку до вечора. Тепер друге. ПДВ – 7 відсотків – запроваджено з 1 квітня. Ми з повагою ставимося до скарг, кожну розбираємо. Але ніхто не каже, які були подяки в квітні у мережі “Ваша аптека”. Ми не збільшували ціни, не переоцінювали товар, який отримали до 1 квітня. А ПДВ, яке змушені були сплатити, пішов у залишок. Тобто ми м’яко спрацювали. Люди цього не помітили в квітні. А коли прийшли після свят і побачили інші ціни, скарги почалися. І ще будуть, це прогнозовано. Давайте чесно скажемо: ми всі тут – конкуренти, й у клієнта є право вибору кожного з нас. А чи є право у роздрібної мережі знайти собі зараз постачальників на ринку? Їх, за статистикою, залишилося десять активних, і вони роблять 70–80 відсотків продажів в Україні. У нас немає права вибору, немає, куди звернутися. Курс долара зріс на 50–60 відсотків, але продажі не збільшилися на стільки. Курс зростає, ринок не встигає за ним, тобто наш ринок звужується. Нам би хотілося донести до наших клієнтів, що наші націнки не є 20–25 відсотків, вони в середньому – 15–17, далі будуть ще нижчими. Можна констатувати, що це не є економіка, ми не можемо далі розвиватися, але знаємо, що зараз такий період, і треба його пережити. Тобто економічно всі мережі запрограмовані на банкрутство. Це наша спільна проблема, як у ці важкі часи сказати людям: де можна, ми йдемо назустріч, але нижче від курсу долара, закупівельної ціни і нижче, ніж 10–15 відсотків націнки, продати не зможемо. Бізнес готовий до діалогу, готовий ще раз переглянути деякі моменти по націнках, але всі повинні розуміти, що у нас немає того запасу, коридору, де ми могли б варіювати, на 5, 10 відсотків знизити, це зараз неприйнятні цифри”.
Віра Маслак: “Скажіть, а в плані конкуренції, хто власники мереж по Полтавській області: місцеві підприємці чи є чужі?”
Юрій Худяк: “Всі люди, які мають паспорт громадянина України, – наші. Власники національних мереж створили великі структури. Шанси на те, щоб закупити у заводу, в дистриб’ютора дешевше, у них більші, ніж у нас, регіональних мереж. У цій важкій конкуренції деякі регіональні структури зійшли з дистанції, а ми виживаємо на мінімальній межі. Клієнту пощастило, що існують національні мережі, які стимулюють нас до роботи і дають можливість – якщо ми не підходимо – купити в іншому місці. Роздрібна мережа Полтавщини керована через Асоціацію фармацевтів і департамент охорони здоров’я ОДА”.
Ірина Максимішина відповіла на репліки підприємця: “Стосовно того, що перетинаються питання моніторингу, які проводять контролюючі органи, то я вас почула, і якщо буде можливість, враховуватимемо вашу думку. Я не прихильник того, щоб вимагати чогось недоцільного. Щодо меншої кількості аптек у Європі, то це – не сьогоднішня тема, є інше питання – в Європі зараз ліки удвічі дешевші, ніж у нас. Справді, великі є розбіжності в цінах на один і той же препарат у різних аптеках, та хочу навести приклад із власного досвіду – обійшла три аптеки і справді знайшла ліки на 20–30 гривень дешевші. Але для літньої людини складно так ходити. Можливо, це питання громадськості. Є ж на заправках інформація, де чітко оголошується, які там ціни. Може, треба визначити серед людей, які найбільш вживані ліки, потім брати інформацію від аптек і розміщувати, щоб люди могли знати, де можуть купити і за якою ціною. Це – доведення інформації до споживачів”.
Нове життя в партнерських взаєминах
У дискусію включився перший заступник голови обласної ради Володимир МАРЧЕНКО:
– Тривалий час люди вважали аптечний бізнес найбільш корумпованим, ось чому вони так ставляться сьогодні до працівників аптек і до ситуації з цінами на ліки. Відкриття аптек справді чи не на кожному метрі свідчить про те, що цей бізнес мав свої преференції, своє “кришування”. Але то – вчорашній день. Ми тут для того, щоб поговорити, як жити сьогодні й завтра. Можливо, потрібно розпочати цю роботу з чистого аркуша. Як представники обласної влади ми готові підписати меморандум про розуміння і співпрацю. Всі контролюючі державні органи, якщо ви, підприємці, працюєте чесно, прозоро і відкрито, то ми, так би мовити, беремо на себе, щоб вони теж працювали неупереджено, не ходили до вас зайвий раз, не брали хабарів. Трапляться такі випадки – будемо першими лобістами, щоб винних не просто звільнити з роботи, а судити. Це буде показово, тому що починається нова епоха будівництва нашої держави. Нам довірили люди, і ми сміливо заявляємо про такі наміри.
З іншого боку давайте засвідчимо в цьому меморандумі, що ви працюєте прозоро. Розуміємо, що зростання курсу долара і євро вимушено підвищує ціни на ліки. Але якщо ми будемо спокійно доводити людям, що це залежить не від нас, а від того, що в світі робиться, люди будуть розуміти. Якщо скажемо, що націнки і надбавки, які ви встановлюєте в своїх мережах, – адекватні й нормальні, це теж буде зрозуміло. Разом з тим люди зрозуміють нашу функцію і діяльність у цьому процесі – що ми партнери з вами. Тому давайте відпрацюємо наші думки і пропозиції до Верховної Ради, Кабінету Міністрів щодо певної зміни законодавства. У нас є 12 народних депутатів від Полтавщини. Будемо звертатися до них і з цього питання, свої пропозиції “штовхати” нагору. Давайте з цього “круглого столу” почнемо нове життя в наших партнерських взаєминах. Ми беремо на себе велику відповідальність: будемо не тільки контролювати, а й просити наші державні служби по можливості призупинити перевірки тих, хто працює чесно і прозоро, по совісті.
Потрібні інші підходи
Голова обласної ГО “Автомайдан” Андрій БАРАНОВ з цього приводу висловив свої думки: “Треба пам’ятати, що аптечний заклад згідно із законодавством прирівняний до лікувального закладу з усіма відповідними вимогами до такого статусу. Весь діалог із фармацевтичним бізнесом має будуватися, на мій погляд, виходячи з цього факту. Не можна розглядати аптеку як звичайне торговельне підприємство. Рада акціонерів тієї аптечної мережі, яка існувала понад 20 років і до якої я маю стосунок, прийняла рішення припинити цей бізнес, бо далі вести його було неможливо. Скажу відверто: почати, як пропонується, з чистого аркуша не вийде. Кожна влада, яка приходила, починала з чистого аркуша, і у всіх є думки, що тут найбільш корумпований бізнес, надприбутки… Ситуація, яка виникла в державі з вартістю ліків, насамперед диктується з центру. На початку 2000-х років ми вже пропонували обласній раді й міській прийняти програму розвитку аптечної мережі в області, в тому числі з питаннями пішохідної доступності до аптек. Тоді це не пройшло. Сьогодні всі разом констатуємо, що аптеки – на кожному кроці. Галузь лихоманить, і не завжди велика кількість аптек сприяє покращенню послуг і зменшенню ціни, а інколи й навпаки, не може аптека нести соціальну функцію. Хочу звернутися до органів місцевого самоврядування, депутатів: поверніться до цієї програми, яка б дала змогу керувати цілою галуззю в області.
Меморандуми порозуміння мають базуватися не на тому, що ось ми вам не будемо направляти перевіряючих, а ви знизьте ціни. Не завжди це залежить від волі місцевої влади. Державні органи виконують функцію, яка доведена державою. В такому форматі, як це було запропоновано, на мій погляд, меморандум перетвориться на порожній звук. Обласний представницький орган не має сьогодні права керувати ні інспекцією по цінах, ні Антимонопольним комітетом, ні іншими державними структурами. Тут потрібні інші підходи, їх треба шукати за участю людей, які представляють цей ринок. Загалом, як на мене, такий “круглий стіл”, такий діалог – це надзвичайно добре, потрібно його починати, напрацьовувати спільні рішення. Потрібна стратегія розвитку галузі. Й потрібен законопроект про загальнообов’язкове державне медичне страхування, яке б дозволило сьогодні зробити другий бюджет для охорони здоров’я, забезпечити ліками людей”.
– Меморандум пропонується на період, поки ми напрацюємо пропозиції, подамо до ВР, до Кабміну й будемо чекати відповідної реакції, – відповів Володимир МАРЧЕНКО. – У нас працює комунальне підприємство “Фармація”, тепер – “Полтавафарм”, яке хотіли розірвати на шматки. Ми утримали, зберегли цю мережу, тепер це єдина комунальна структура в області й в Україні, яка має величезну сітку аптек і аптечних кіосків – 226 структурних підрозділів, 70 відсотків – сільські аптеки.
Віктор Лисак погодився з необхідністю прийняття закону про медичне страхування і зауважив, що вже діє його певний елемент – “Лікарняна каса Полтавщини”, засновником якої є обласна рада, і люди бачать переваги.
Володимир МАРЧЕНКО зазначив, що за основу тут взятий майже сторічний німецький досвід, ЛК контролюється, а якщо буде державне страхування, то є сумніви, що це не породить нову корупційну схему.
Андрій БАРАНОВ:
– Зауважу, що є різниця між лікарняною касою і страховою медициною. ЛК – це громадське об’єднання, благодійний фонд. Її члени в законодавчому плані незахищені. А в законі про державне медичне страхування все чітко прописано.
Вилучено понад 9 тисяч упаковок
На питанні якості медпрепаратів зупинилася Наталія Андрієнко, начальник Державної служби з лікарських засобів у Полтавській області: “На території Полтавщини функціонують 5 заводів-виробників лікарських засобів, 136 суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю ними. Аптечних закладів у містах області – 466, у сільській місцевості – 221. Нашою службою здійснено 81 планову і 7 позапланових перевірок дотримання вимог якості лікзасобів. За 4 місяці з обігу вилучено майже 9300 упаковок неякісних лікарських засобів. Тут і ті, що не відповідають стандартам і вимогам, й ті препарати, які незареєстровані на території України на момент видання припису. Питань щодо якості до основних операторів ринку майже не виникає, переважно до маркування і упаковки, що до суттєвих наслідків не призводить”.
– Наостанок хотів би подякувати всім, хто допоміг наповнити аптечки для наших військових, – зазначив, завершуючи “круглий стіл”, Володимир Марченко.
Головний редактор “Зорі Полтавщини” Григорій Гринь висловив подяку гостям за участь у дискусії, подані конструктивні пропозиції, за увагу до газети, її читачів і до порушених проблем.

Ольга ЩЕГЛОВА
Ганна ЯЛОВЕГІНА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”