У  153-ю річницю перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі полтавці зібралися знову на урочистості, як і в березневі дні, щоб пом’янути нашого національного Пророка, щоб тим самим наголосити й продемонструвати, з якою любов’ю і шаною вони й сьогодні ставляться до нього, несуть у серці його палкі слова, з якими легше жити й розуміти, хто ми є і що нам найдорожче. У ці дні, коли зовсім поруч, за якісь 300 кілометрів, гинуть солдати і гримлять постріли, у ці місяці Революції гідності й пробудження душ ми добре усвідомили, що найдорожча нам – наша Україна. А про стражденну любов до неї ніхто краще за Тараса Шевченка не сказав. Хоч би тому, що його слова ми сьогодні промовляємо так, як наче то – мова власного серця. 

22 травня першим заходом став урочистий мітинг біля Шевченківського дуба у Полтаві, що був посаджений 153 роки тому на околиці Павленків представниками місцевої громади на спомин про перевезення тіла поета в Україну. Фахівці стверджують, що він став першим у світі пам’ятником Кобзареві – і пам’ятником живим. Досі у цей день там збиралися неофіційно, як і в центрі міста, біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Нині ж після урочистостей під дубом полтавці прийшли у Петровський парк, де широко відзначали у березні
200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. І це стало своєрідним продовженням ювілейних пошанувань Кобзаря.
Ведучі дійства, полтавські артисти Тетяна Любченко і Богдан Чернявський, нагадують присутнім про те, як відбувалося перепоховання праху Т.Г.Шевченка, наголошуючи, що 22 травня – день виконання його заповіту. Звучить Гімн України, який співають усі учасники урочистостей. Відомий політик, дисидент 60-х років минулого століття, народний депутат України попередніх скликань, голова обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” Микола Кульчинський підкреслив, що вперше за роки незалежності це свято відзначається за участю керівників області й так масштабно. А його екскурс в історію адресується молодим полтавцям – щоб знали й пам’ятали, як Україна стрічала труну свого Пророка, як Полтава оплакувала й поминала його на панахиді у Стрітенській церкві.
Шевченкова поезія звучить у читанні народного артиста України Василя Голуба і артистки театру Людмили Тимофеєвої, у могутньому виконанні пісень на його вірші українським народним хором Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка “Калина” під керуванням професора, заслуженого діяча мистецтв України Григорія Левченка.
Голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук ділиться своїми роздумами про долю українського генія – філософа, художника, поета, сила духу якого і сьогодні вражає, підтримує у нашій боротьбі за справді незалежну Україну. Голова обласної ради Петро Ворона впевнений, що слова Кобзаря про нашого видатного земляка Івана Котляревського – / Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть! – ми так само сьогодні адресуємо Тарасові Шевченку. Бо він для нас – живий, він з нами, серед нас. Він ніколи не вмирав, як не вмирає українська нація.
Керівники області вручили грамоти й подяки ряду митців за активну участь у підготовці та відзначенні 200-річчя Тараса Шевченка.
Завершувалися урочистості виступом нашого земляка, співака, композитора, народного артиста України Олега Марцинківського та покладанням квітів до підніжжя пам’ятника Кобзареві.
А чимало учасників дійства відразу ж по тому перейшли в зал урочистостей Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, де відбулася презентація відразу двох нових книг – “Полтавська Шевченкіана: спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії” (перевидання книги в одному томі) Петра Ротача та видавничого проекту “Тарас Шевченко і Полтавщина” (автори-упорядники – Олександр Білоусько і Тарас Пустовіт).
Гостей зустрічали піснями капела бандуристів “Любава” Полтавського музичного училища імені М.В.Лисенка (художній керівник – Юлія Хниченко) та портрет “Т.Г. Шевченко” заслуженого художника України Миколи Підгорного. Про обидва видання, які нині існують у сигнальних примірниках, ми уже повідомляли нашим читачам. А присутнім на презентації, яку провів, як завжди, глибоко емоційно і зворушливо старший викладач кафедри журналістики педагогічного університету Гліб Кудряшов, про своє дітище розповіли автори Олександр Білоусько і Тарас Пустовіт. А за незабутнього сивочолого трударя-дослідника, котрий віддав своїй праці над полтавською Шевченкіаною півстоліття, говорили його дружина Алла Ротач у записаному звуковому зверненні до присутніх, його син Олександр Петрович і директор видавництва “Дивосвіт” Ганна Грибан, якій укладач унікальної енциклопедії залишив свій духовний заповіт щодо її видання. Сам письменник, літературознавець перед відходом у кращі світи встиг побачити лише сигнальний примірник першого тому енциклопедії.
Голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук, голова обласної ради Петро Ворона привітали авторів та видавців і пообіцяли підтримку у гідному пошануванні пам’яті Петра Ротача у переддень його 90-річчя.
Голова правління громадської організації “Міжнародна освітньо-культурна асоціація” Любов Горват привезла у Полтаву і передала музею та бібліотекам міста п’ять комплектів книг, що видані у рамках програми “Українська книга”.
І знову співали капела бандуристів “Любава” та Олег Марцинківський, котрий завершив свій виступ “Молитвою за Україну”, яку співав разом із ним увесь зал.
Закінчувався вечір виставою Полтавського академічного обласного театру ляльок “Думи Кобзаря”, яку творчий колектив показав на сходах театру імені М.В.Гоголя.

Лідія ВІЦЕНЯ
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”