Для колективу ОДТРК “Лтава” заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, відомий композитор Олексій Іванович Чухрай, який нещодавно зустрів своє славне сімдесятип’ятиріччя, – давній творчий друг, кожен прихід якого означає, що музи знову нашепотіли йому чудову, натхненну мелодію і незабаром у студії звукозапису телерадіокомпанії почнеться копітка робота над записом нової пісні, яку потім підхоплять і знамениті виконавці з найвідоміших сцен України, й зовсім прості, але від того ще більш наділені чуттям непідробного народного мелосу сільські люди. Отож цілком очікувано, що презентація чергового творчого доробку митця – збірки музичних творів на поезії Тараса Григоровича Шевченка “Утоптала стежечку” – проходила саме в телецентрі “Лтави” та ще й у незвичному форматі зйомок передачі.
Вітати улюбленого композитора з черговою творчою перемогою, яку він, як завжди, щедро й безостанку, готовий дарувати всім нам, прийшли сотні шанувальників його непересічного таланту – як відомі в області люди, так і зовсім юні музиканти, котрі лишень починають свій незбагненний шлях назустріч мистецькій зірці. Отож гості презентації першими почули й побачили все, що призначалось і їм, і майбутнім телеглядачам. Розповіді композитора про роботу над збіркою, яка тривала близько року, а разом із тим і про пані Творчість, якій Олексій Іванович самовіддано служить уже багато десятиліть, перемежовувались музичними номерами. Й був тут один малопомітний, продиктований власне телевізійною “кухнею”, але незвичайно цікавий і дорогоцінний момент – ті лічені хвилини, упродовж яких кожний музичний колектив залишав після виступу сцену і її готували для продовження зйомок, дозволяли глядачам затримати у собі відчуття захвату від почутого, довше понасолоджуватися приємними враженнями, та й, врешті, вволю поаплодувати на честь ювіляра-маестро.
Олексій Іванович багато розповідав про “свого Шевченка” – про нерозривну спорідненість безсмертної поезії Великого Кобзаря з невичерпною скарбницею народної творчості, про сучасну актуальність його пророчого слова. Зізнався, що великий вплив на музичне вияскравлення образу того козака, якому, за Шевченком, до пари тільки вольна воля, для нього мала недавня резонансна історія із зухвалим знущанням над активним учасником Київського Євромайдану, козаком Гаврилюком, котрому співпереживав увесь світ.
Збірка “Утоптала стежечку” – праця по-справжньому грунтовна, вона розрахована, зокрема, й на рівень філармонійних колективів, на роботу з “багатоголосим” оркестром, де співають і бандури, і скрипки, баяни, контрабаси, ударні інструменти. До збірки увійшло п’ять музичних творів – “Ой я свого чоловіка”, “У перетику ходила”, “Якби мені черевики”, “Утоптала стежечку”, “Не женися на багатій”. Це жанр соціально-побутової, родинно-побутової поезії, що найвідвертіше розкриває усі грані характеру істинних українців, які вміють жартувати навіть над своїм сумом. Прикметно, що лише вірш “Не женися на багатій” написаний Тарасом Шевченком на волі, до того ж саме на Полтавщині, в Миргороді, 4 жовтня 1845 року. Всі інші поезії народились у його зболеному від туги за рідною Україною, за її гомінким щирим людом серці на чужинному Косаралі.
Звісно, композитор зупинився у своїй розповіді й на тому факті, що пісні на поезії Кобзаря – це вже величезний, потужний доробок в українській культурі, до створення якого приклалася як плеяда композиторів, так і сам наш талановитий пісенний народ. Отож кожному наступному автору доводиться шукати нових, оригінальних музичних підходів.
Яскраву концертну частину презентації для глядачів підготували знані й улюблені творчі колективи – ансамбль обласної філармонії “Полтава” з солісткою, заслуженою артисткою України Валентиною Колісник, муніципальний духовий оркестр “Полтава”, ансамбль бандуристок “Любава” Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка та інші. Приємно, що багато аплодисментів глядачі подарували зокрема й аматорському гурту “Оберіг”, який діє при територіальному центрі соціального обслуговування управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у Полтаві ради і яким опікується сам маестро Олексій Чухрай.
Поздоровив ювіляра з виходом у світ чергової збірки, як наголошували на заході, ініціатор презентації – голова обласної ради Петро Ворона. Він підкреслив, що завітав на зібрання, передусім, за покликанням душі й серця, а не як посадовець, адже твердо переконаний, що нині в пісенному мистецтві Полтавщини панує своєрідна творча ера Олексія Чухрая. Петро Ворона відзначив також рідкісну скромність і простоту композитора-працелюба, які так разюче вирізняють його на тлі надто поширеної нині зарозумілості менш достойних людей. Голова обласної ради вручив ювіляру почесну грамоту й подарунок. Він також передав композитору тільки-но видрукуваний сигнальний примірник збірки “Утоптала стежечку” й запевнив, що її буде розіслано в усі музичні школи області та в кожний районний заклад культури. Наразі наклад складає 100 екземплярів, але є сподівання, що буде перевидання.
Яка саме пісня прозвучить на завершення презентації, залишалось для глядачів інтригою, адже її початок і кінець були задумані як своєрідне творче обрамлення. Отож якщо відкрили захід славною візитівкою нашого надворсклянського міста – піснею на слова Анатолія Драгомирецького “Моя Полтава”, – то до нових зустрічей попрощалися піснею “Земле моя” на слова Миколи Ляпаненка та Володимира Тарасенка. Коли ж змовк останній акорд, до ювіляра потягнулись вервечки глядачів із квітами та щирими словами вдячності.

Вікторія КОРНЄВА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”