Про недосяжну вартість ліків у аптеках читачі “Зорі Полтавщини” пишуть до редакції постійно. Час від часу скаржаться на відсутність на аптечних прилавках таких “ходових” препаратів, як фестал, енап, адельфан, номігрен, зинаксин тощо.
Днями фармацевтів області зібрала в Полтаві ініційована асоціацією працівників фармацевтичної галузі конференція “Теоретично-правові та практичні аспекти діяльності аптечних закладів у сучасних умовах господарювання”. В її роботі взяв участь директор департаменту державного регулювання оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів Олександр КРОПИВНИЙ. До нього ми й звернулися з проханням прокоментувати деякі листи наших читачів стосовно ціни та наявності ліків у аптеках області. Але про ціну посадовець говорити відмовився, оскільки це, за його словами, не належить до компетенції Держлікслужби.

– Чому в аптечних закладах періодично і надовго зникають звичні для хворих препарати?
– Асортимент визначається керівником закладу або власником суб’єкта господарської діяльності. Але є наказ Міністерства охорони здоров’я №1000, який визначає обов’язковий мінімальний асортимент (цей наказ є в мережі Інтернет у вільному доступі), і якщо в аптечному закладі відсутній препарат, що входить до переліку обов’язкових, людина може звернутися до Держлікслужби України або її територіального органу із заявою про його відсутність. Буде проведено позапланову перевірку закладу з приводу недотримання мінімального асортименту. Ті ж препарати, що не входять до переліку, – це прерогатива керівника аптеки. Можливо, з різних причин популярний серед споживачів препарат відсутній в оптових закладах. В Україні зареєстровано більше 13 тисяч лікарських засобів, й у кожній аптеці запропонують інший препарат з тією ж діючою речовиною.
– Але він може бути в рази дорожчий і не настільки ефективний, як той, до якого звик пацієнт. Можливо, тут спрацьовує і психологічний момент, адже людина вірить у дієвість саме звичних ліків, і тому вони допомагають краще…
– Реєстрація лікарських засобів відбувається один раз на 5 років. Якщо по закінченні терміну вона не повторюється, препарат не має права реалізовуватися на території України. Тому треба розглядати кожен випадок окремо.
– Наскільки забюрократизована процедура перереєстрації? Чи може вона бути причиною відсутності ліків?
– Реєстрацію лікарських засобів проводить Міністерство охорони здоров’я. Наша служба контролює якість ліків. У ряді європейських країн, США і реєстрацією, і контролем якості лікарських засобів займається єдина служба, у нас це питання – ще на рівні розгляду.
– Як пересічному громадянину убезпечити себе від неякісних ліків?
– Наразі на території України вже немає неліцензованих аптечних закладів, як це було ще років 10 тому. Зараз суб’єкти роздрібної торгівлі виконують усі ліцензійні умови, затверджені наказом МОЗ №723, – від матеріально-технічних вимог до кваліфікації персоналу і завідуючої аптекою. Обов’язково проводиться передліцензійна перевірка за місцем розташування. Споживач може сам перевірити наявність копії ліцензії (в “Куточку споживача”) або зайти на сайт Держлікслужби, де є повний реєстр ліцензіатів.
Якщо ви придбали ліки і потім звернули увагу на непевне маркування, вкраплення в таблетках, підозру викликали упаковка, осад у розчині, то маєте право отримати пояснення від заваптекою, перевірити сертифікат якості на цю серію ліків, їх виробника.
Якщо вам відмовляють надати документи чи роз’яснення, маєте право письмово звернутися або у Держлікслужбу України, або в територіальний орган Держлікслужби, який є у кожному обласному центрі (у Полтаві – за адресою: вул. Горбанівська, 2. – Авт.), додавши до заяви чек, що підтверджує придбання ліків у цьому закладі. На підставі вашої заяви буде здійснено термінову перевірку. Залишки лікарського засобу в аптеці будуть поставлені на карантин і взято певну кількість для аналізу.
– Чи побільшало останнім часом таких звернень на адресу Держлікслужби?
– Ні, вони надходять зі стандартною періодичністю. Якщо лабораторний аналіз підтвердить якість ліків, заявнику направляється відповідь: все добре, залишки партії реалізуються. Якщо препарат неякісний, про це також повідомляється споживачу, а на керівника закладу накладається адміністративний штраф.
– І все ж таки, на Ваш погляд, чому ліки аж настільки дорогі?
– Я вже пояснював, що вартість препаратів не входить до компетенції Держлікслужби, наше відомство відповідає лише за якість.
– Кому адресувати запитання стосовно вартості ліків?
– У кожній області є територіальна інспекція по цінах. Туди й варто звертатися.
– Полтавщина зберегла мережу комунальних аптек, але утримувати аптечні заклади в сільській місцевості все важче…
– Зберегли – дуже добре. У 1990-х роках у більшості регіонів вона була втрачена, і тепер є питання щодо доступності лікарських засобів для населення, забезпечення ними лікувально-профілактичних закладів, у тім числі наркотичними, психотропними препаратами, що також дуже актуально. Держава ставить однакові вимоги щодо діяльності закладів різних форм власності.
– Але ж приватник не буде відкривати аптеку там, де вона нерентабельна, – у селі за півсотні кілометрів від райцентру.
– Правильно, але комунальні установи перебувають в оперативному управлінні територіальних громад, і громада має визначати, де ці установи потрібні, навіть якщо це не виправдано економічно. Сьогодні комунальні аптеки мають соціальне навантаження, забезпечуючи ліками населення та комунальні заклади. До речі, під час проведення у 2012 році пілотного проекту зі здешевлення ліків для хворих на гіпертонічну хворобу у вашому регіоні саме завдяки розгалуженій мережі комунальних закладів цей пілотний проект запрацював ефективно з першого дня.
– Чи поступаються за якістю ліки вітчизняних виробників імпортним?
– Ні в якому разі. Не вірте тим, хто стверджує, що імпортні ліки буцімто якісніші.
– І все ж виникають проблеми, скажімо, з інсуліном?
– Ліцензійні вимоги до виробників, як вітчизняних, так і іноземних, на території України однакові. Випадки, про які йшлося у ЗМІ, – це окремі ситуації, які потребують окремого розгляду. Контроль за якістю ми здійснюємо на всіх етапах (виробництва, імпортування, обігу як у оптовому, так і в роздрібному ланцюгу). В разі виявлення тих чи інших найменувань, серій, виробників неякісних ліків заборона щодо їх реалізації доводиться протягом 24 годин до всіх територіальних служб, вони далі доводять її до суб’єктів господарської діяльності.
***
Як з’ясувалося згодом у розмові з багатьма фахівцями, з приводу ціноутворення все надзвичайно складно. Стосовно переліку обов’язкових препаратів, то, як зазначив один із фахівців, це те саме, що перша невідкладна допомога в медицині. Вищезгаданих номігрену, фесталу, адельфану, енапу, зинаксину в ньому немає. Щоправда, знайшовся еналаприл (не будучи фахівцем, можна здогадатися про однакову діючу речовину).
Чому може не бути тих чи інших ліків? Незареєстрований в Україні препарат вважається фальсифікатом. Виробник чи дистриб’ютор може не подати його на реєстрацію з різних причин, у тім числі й через недостатню виручку від його реалізації. Щодо пільгових ліків, то є свої особливості: гроші бюджетні, а ціна залежить від курсу долара чи євро. МОЗ на дистриб’юторів впливу не має. Зійшлися на тому, що коли є стабільність і порядок, процедура значно простіша. А про нинішні “стабільність” та “порядок”, на жаль, свідчать не лише телевізійні новини, а й аптечні полиці.
…У залі, очікуючи на інтерв’ю, автор матеріалу пробула недовго, але в пам’ять закарбувалася кинута тихенько кимось із пересічних учасників зібрання “необережна” фраза: “Функція держави – майже офіційно збирати хабарі. Й поки що нічого не змінюється”…

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”