Тяжкі випробування випали нині на долю нашого народу. Хто б міг подумати, що слова “агресія”, “мобілізація”, “бойові дії” так несподівано увірвутьсяя до нашого повсякденного лексикону, що зараз навіть бабусі на посиденьках замість героїв телесеріалів більше говорять про Крим та Донбас і про те, що “старший брат” здатен посягнути на нашу землю? Але тільки доброта, стійкість наших людей, а ще віра в те, що все врешті-решт буде добре, врятують Україну, зроблять її багатою, квітучою європейською державою. А ще українцям притаманні небайдужість, гуманність і готовність прийти на допомогу, поділитися останнім. Ось і оголошена всеукраїнська акція підтримки українського війська не залишила байдужими переважну більшість мешканців нашої області. Допомогли і продовжують допомагати хто чим може.

Чимало мешканців Решетилівського району відгукнулися на заклик матеріально підтримати тих, хто служить у Збройних силах України. На збірні пункти, організовані в різних куточках району, народ зносив усе, чим може поділитися із захисниками Вітчизни: картоплю та овочі тривалого терміну зберігання, мед, домашню консервацію, сало, гроші. Все це надходить до районного пункту в Решетилівці, а вже звідти (після погодження з військовими органами) у конкретні військові частини.
Кожна військова одиниця має свою специфіку щодо забезпечення найнеобхіднішими продуктами харчування та предметами повсякденного вжитку. Хтось просить харчів, хтось – шкарпеток, хтось – засобів гігієни. Тож організатори відправок матеріальної допомоги докладають чимало зусиль, щоб прийняти, посортувати, закупити необхідні продукти, речі.
Першим із Решетилівського центрального районного складу під керівництвом громадського активіста Василя Бодні благодійний вантаж поїхав у дві військові частини, що дислокуються в селищі Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області. Мешканці селища і району дізналися, що потрібно воякам, і партію необхідного краму було доставлено безпосередньо до місця призначення – у військові частини, розташовані більш як за 180 кілометрів від Решетилівки. Відрадно, що місцеві приватні підприємці для такої благородної справи надали власний транспорт.
Та допомога військовим від району на цьому не закінчилася. Запаси продовольства та товарів першої необхідності на центральному районному пункті по акумуляції та відправці матеріальної допомоги українському війську постійно поповнюються. Надходять і гроші. Приміром, лише за перший місяць після оголошення благодійної акції решетилівці перерахували на казначейський рахунок Міноборони понад 17 тисяч гривень.
Згодом громадський активіст, воїн-афганець, котрого решетилівський Майдан уповноважив бути координатором важливої справи, Василь Бодня розповідав, що такого масового бажання земляків підтримати державу і її військо в скрутний час не чекав. Матеріальну допомогу щоденно приносять і підвозять жителі райцентру, навколишніх сіл, а також трудові колективи багатьох підприємств, установ, організацій, фермери, приватні підприємці. Вони не лише діляться домашніми продовольчими запасами, а й купують продукти, необхідні речі в магазинах і несуть на приймальний пункт. Чимало людей приїжджають із грошима і запитують, що треба купити. Приватні підприємці безкоштовно надають транспорт для доставки матеріальної допомоги у війська. Неодноразово їздили на Новомосковський полігон та в одну з військових частин у Чернігівську область.
Він також розповів, що не лише матеріально, а й морально наші земляки намагаються підтримати солдатів своєї армії: “Сортуючи та перебираючи матеріальну допомогу, яка надійшла чи то з Хрещатого, чи з Жовтневого, ми виявили лист: “Дорогі мої сини і онуки! Я стаю перед вами на коліна і благаю захистити нашу неньку Україну, своїх батьків, рідних, коханих і врешті-решт самих себе. Окрім вас, цього ніхто не зробить. Розумію, яка тяжка ноша звалилася на ваші плечі, але будемо сподіватися, що вона посильна. Я лягаю і встаю з молитвою за вас і прошу Бога, щоб Він допоміг Україні перемогти і пережити важкі часи. Рано чи пізно правда восторжествує. Дай Боже вам здоров’я, щастя, успіхів у вашій нелегкій справі. Прийміть мою скромну, але щиру допомогу. З великою любов’ю і повагою до кожного українського воїна дід Савка. 27.03.2014 року”.
Мешканці великих і малих сіл гуртом, усією громадою долучалися до благодійної акції. Візьмемо хоча б приклад Плосківської, Демидівської, Потічанської та Першолиманської сільських рад Решетилівського району. Приміром, лише плосківська громада не так давно зібрала 370 кілограмів продуктів на суму майже 5 тисяч гривень, ще й 2540 гривень переказали на рахунок Збройних сил України. У Демидівці зібрали 2000 гривень, на які закупили продукти харчування. Потічанці теж назбирали 750 кілограмів харчів у продуктовий кошик на суму 7500 гривень. Першолиманці підтримали армійців продуктами загальною вагою 324 кілограми на суму майже 4 тисячі гривень і разом із зібраними 3200 гривнями усе це передали до районного штабу допомоги Збройним силам України. А згодом очільники згаданих сільських рад доставили гуманітарну допомогу у військову частину на Дніпропетровщині. Транспорт для цього надала місцевий підприємець, а пальне сільради купили у складчину.
***
У сучасній армії дефіцит практично всього. Однією із найбільших надій військових зараз є прості люди, які по всій Україні буквально за один день організували збір продовольства, медикаментів, обмундирування… Не став осторонь і Новосанжарський район. “Нам зателефонували хлопці-активісти з пропозицією допомогти армії. Вони вийшли на військову частину в Миколаєві, поцікавилися, яку допомогу можемо їм надати. Керівництво попросило продукти, каремати, спальники, засоби особистої гігієни, – розповіла приватний підприємець та громадська активістка з Нових Санжар Юлія Солодка. – Ми розділилися. Хлопці поїхали в Полтаву по каремати, спальники, а я взялася збирати продукти. Спочатку пройшлася по ринку до знайомих, а далі “сарафанне радіо” запрацювало вже саме. Люди передавали інформацію про те, що оголошений збір допомоги солдатам, які зараз безпосередньо охороняють кордон. Охочі відгукнулися миттєво. Те, що прості громадяни жертвують, ми перепаковуємо, підписуємо, аби не було плутанини. Хочу сказати, що люди несуть і несуть продукти, речі. Громадський активіст Віталій Глинський передав рацію. Але знайшлися й такі, які і п’ять гривень не схотіли дати. Кажуть, не вірять, що кошти підуть туди, де їх потребують. А був і такий випадок. Ішла бабуся, років за сімдесят. Вона купила банку згущеного молока, а коли почула про акцію, вийняла, віддала і каже: “В мене зараз більше нічого нема. Хай хоч цим хлопці посмакують”. Зібрали завдяки небайдужим також і кошти, за них накупили солдатам білизни, рушників, цигарок, ліхтариків”.
Та “гуманітарну допомогу” ще потрібно було доправити до Миколаївської окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ. Це – 420 кілометрів у один бік. Уже на місці, у Миколаєві, заступник командира військової частини Іван Савка розповідав, що і західні, й центральні, й східні регіони допомагають словом та матеріально: “Прості щирі люди – ось на чому тримається наша сила”. Запитуємо у командира, як він вважає, що краще: відновити призов чи зміцнювати контрактну армію? “Зміцнювати контрактну, адже це буде справді високопрофесійна армія. До того ж коштів на її утримання йтиме менше, адже людей один раз підготували – і вони в будь-який час будуть готові стати на захист держави. А що стосується військовослужбовців строкової служби, то скажу так: один рік – це дуже мало, щоб чомусь справді навчити. Виходить так, що людину тільки підготуєш, а вона вже звільняється”.
А тим часом у Нових Санжарах збір пожертвувань тривав. Підприємці вже добре знають робоче місце активістки Юлії Солодкої. Поруч з її торговою точкою – стіл для гостинців воїнам. Новосанжарські газетярі зателефонували у селищну раду Дніпропетровської області, на території якої у 93-й гвардійській окремій механізованій бригаді служить немало мобілізованих новосанжарців, у редакцію тамтешньої районної газети та налагодили телефонне спілкування із заступником командира частини Олегом Кравцем. Через нього запитали хлопців, які нині далеко від домівки, що їм найбільше потрібно. Ті попросили гумові капці та шкарпетки. Через кілька годин вже заходилися їх затарювати у мішки. Завідуючий центральною районною аптекою повідомив, що там зібрали 1600 гривень, цікавився, які медикаменти потрібні солдатам. Так організували черговий благодійний рейс до військової частини.
Депутати селищної ради та голови вуличних комітетів зібрали стільки гостинців, що їх довелось везти трьома автівками. За словами Новосанжарського селищного голови Андрія Реки, грошовий еквівалент допомоги, наданої військовій частині, перевищує 100 тисяч гривень.
***
Коли у Машівці дізналися, що у військовій частині, яка дислокується у Запорізькій області, наші солдати не мають вдосталь харчів, мешканці райцентру, Селещини відразу відгукнулися на заклик зібрати продукти, кошти і передати в частину. Швидко був організований автобус. Небайдужі жителі приносили консервацію, олію, здавали гроші, а жінки навіть принесли домашню випічку. Окремо хочеться згадати родину Володимира та Людмили Чамарів із Селещини. Вони мешкають у багатоквартирному будинку, тож організували всіх його мешканців на добру справу. На зібрані кошти придбали крупи, цукерки, цигарки, копченості. Завантаживши транспорт, вирушили в дорогу.
Наші захисники були дуже раді, коли отримали такий подарунок. Їм було приємно, що їх не забувають і підтримують. А ми сподіватимемося, що в нас вистачить розуму вибрати таке керівництво країни, яке дбатиме про свій народ і його захисників.

Володимир БОНДАРЕНКО
Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
Дмитро ТРОХИМЧУК
Журналісти