У Полтавському та Диканському районах відбулося виїзне засідання робочої групи обласної ради з вивчення досвіду роботи та вирішення проблемних питань у діяльності мисливських організацій.
До складу робочої групи, яку очолила голова постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування Тетяна Корост, увійшли координатор Громадської ради при обласній раді Ніна Кузьменко, перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Тенянко, начальник відділу департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів ОДА Микола Григор’єв.
Розпочалося засідання в офісі Полтавського госпрозрахункового мисливсько-рибальського господарства (ГМРГ) обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок. Директор господарства Сергій Козлов розповів, що після перезакріплення мисливських угідь, згідно з рішенням обласної ради, у користуванні господарства з 54 тисяч гектарів угідь залишилося 23,9 тисячі гектарів, у тому числі 487 гектарів лісових. Цього недостатньо для ведення мисливського господарства, полювання членів районної організації УТМР, яка останнім часом зменшилася на третину. Як з’ясували члени робочої групи, у господарстві є три єгері, які отримують мінімальну заробітну плату. Користуються вони особистим транспортом, господарство виділяє бензин. Із парнокопитих диких тварин обліковано
5 кабанів та 15 кіз.
За поясненням Олексія Тенянка, основною причиною того, що частина мисливських угідь відійшла до резерву державного лісового фонду, є відсутність погодження на виділення таких угідь від землевласників і землекористувачів, передбаченого відповідними нормативними документами. У ході ділової розмови члени робочої групи не одержали від керівника чітких відповідей стосовно перспектив розвитку господарства, проведення робіт зі збереження та відтворення диких тварин.
По тому учасники виїзного засідання оглянули мисливські угіддя на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району. Вони звернули увагу Сергія Козлова на відсутність щитів із відповідною інформацією для громадян та мисливців, спеціальних місць для підгодівлі диких тварин.
Зовсім іншу картину ведення мисливського господарства учасники виїзного засідання побачили у Диканському районі. У державному підприємстві “Диканське дослідне лісомисливське господарство” створено запаси зерна і сіна для підгодівлі диких тварин, функціонує вольєр для напіввільного утримання диких кабанів, встановлено годівниці. Для єгерської служби виділено автотранспорт. Та й заробітна плата у єгерів у 2,5 разу вища, ніж у Полтавському ГМРГ. За інформацією директора господарства Вадима Нетудихати, на території 42 тисячі гектарів угідь є 54 олені, 180 кабанів, 200 козуль, більше 1000 зайців-русаків.
Менш ніж рік тому було створено мисливське господарство ПАФ “Подоляка”, в якому також побувала робоча група. Її учасники оглянули урочища Штанівка та Івашківка. Вражає масштабність організації та ведення мисливського господарства: сучасний офіс, спеціальні автомобілі для єгерської служби, вольєри для утримання диких тварин і мисливських собак, зоопарк, десятки годівниць та спеціально обладнаних місць для підгодівлі диких тварин.
За всім цим – наполеглива робота керівника ПАФ “Подоляка” Олександра Подоляки та його команди. У мисливське господарство, яке займає територію 33 тисячі гектарів, бізнесмен вже інвестував 3 мільйони гривень, а отриманий від нього прибуток, 41 тисячу гривень, спрямував на зариблення ставка. До речі, ставок соціальний – місцеві жителі мають право рибалити. Вартість полювання для мисливців – членів первинних товариств – символічна – від 10 до 20 гривень на рік. З гордістю розповів Олександр Подоляка, як нещодавно у ліси було випущено 350 фазанів. Безпосередню участь у цьому процесі брали діти – для них це було великою радістю. Школярі залучаються до охорони природи – є активними учасниками “зеленого патруля”, постійними відвідувачами зоопарку.
Господарство придбало 30 свиноматок диких кабанів, що прискорило процес розведення цих тварин. Заробітна плата у єгерів становить понад 3 тисячі гривень, кожен із них має вищу спеціальну освіту та досвід роботи.
Підбиваючи підсумки зібрання, Тетяна Корост зазначила, що, перш ніж полювати, потрібно подбати про збереження і примноження тваринного світу.
– Сьогодні ми побували у різних господарствах, побачили різні підходи до ведення мисливського господарства. Треба любити і турбуватися про природу, а вже потім щось від неї брати. Дуже добре, що є такі люди, як Олександр Подоляка, які можуть бути прикладом у цьому, – наголосила вона.
Учасники робочої групи були одностайними у тому, що досвід мисливського господарства ПАФ “Подоляка” заслуговує на вивчення та поширення.

Прес-служба обласної ради