Від самого ранку 9 Травня у Полтаві, біля меморіалу Солдатської слави, було велелюдно. Попри напружену ситуацію у державі й загрозу провокацій, люди йшли до Вічного вогню цілими родинами, щоб вклонитися пам’яті героїв, які ціною безпрецедентних подвигів і втрат 69 років тому визволили від фашизму нашу Батьківщину та всю Європу. Ще задовго до початку офіційних заходів територія меморіалу рясніла квітами, які принесли й окремі громадяни, й представники різних організацій.

Традиційний мітинг до Дня Перемоги розпочався урочистою ходою до меморіалу Солдатської слави. На чолі кількатисячної колони йшли ветерани Великої Вітчизняної війни, голова обласної ради Петро Ворона, міський голова Полтави Олександр Мамай, митрополит Полтавський і Миргородський УПЦ Филип.
Після покладання квітів та вшанування загиблих воїнів хвилиною мовчання, ветеранів та учасників мітинга запросили в парк імені І. П. Котляревського, де грав муніципальний духовий оркестр “Полтава” і частували солдатською кашею.
Тим часом сотні полтавців збиралися і в іншій частині міста – біля Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ КП, щоб із нагоди Міжнародного дня пам’яті та примирення, який у світі відзначається з 2005 року, молитовно приєднатися до панахиди за загиблими в роки Другої світової війни. Помолитися за упокій душі воїнів і невинно убієнних мирних людей прийшли, зокрема, й голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук та голова обласної ради Петро Ворона.
В інтерв’ю журналістам Петро Ворона наголосив, що, на жаль, багато воїнів-героїв і нині залишаються невідомими солдатами, покояться навіть не в братських могилах, а в полях, степах та лісах. Тільки на Полтавщині в роки Другої світової війни загинуло близько півмільйона бійців, військовополонених, мирних громадян. Голова обласної ради нагадав, зокрема, й про те, що українці воювали проти фашизму в лавах різних армій: близько 50 тисяч – в армії США, 35 тисяч – в канадській, майже 11 тисяч – у польській. Священик Свято-Успенського собору отець Валерій додав також, що у багатьох із тих, хто поліг і на фронтах, і в тилу, сьогодні вже немає родичів, а значить, єдина їхня підтримка на землі – наші молитва й пам’ять.
Відправу панахиди великоднім чином очолив архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. У соборі запалали свічки, сотні людей осінили себе хресними знаменнями, низько схилилися у поклонах. По завершенні панахиди владика Федір звернувся до громади з полум’яним словом про минулі й сучасні виклики в долі нашого народу.
– Друга світова війна була страшною трагедією для України, адже запеклі бої точилися на нашій землі й тоді, коли підступний фашист наступав, і тоді, коли оскаженілий від поразок втікав назад. Мільйони людей загинули у тій катастрофі тільки через те, що один тиран розв’язав війну, намагаючись заволодіти світом, проводячи тотальну пропаганду неправди, вважаючи свою расу вищою за інші, – сказав архієпископ Федір. – У Другу світову війну було втягнено понад 60 країн, вона нищила людей різних національностей, світоглядів. Ще рік тому, коли ми згадували про всі ці трагічні події, слово “війна” було й особисто для мене доволі абстрактним. Ми знали про неї із книг, кіно, спогадів ветеранів. А сьогодні війна прийшла до нас, ми дізнаємося про жахливі події, про загибель людей із теленовин, із розповідей друзів, товаришів. Отож молімо сьогодні Господа, щоб Він відвернув біду, яку розв’язує керівник сусідньої держави. Пам’ятаймо, що на нашому боці – правда і що Бог – не в силі, а саме в правді. Він попускає злобі розвинутися й показати всю свою скверну, щоб потім покарати це зло.
Владика Федір закликав громаду всіма силами відстоювати даровані Богом рідну землю та свободу. З собору люди попрямували до меморіалу Солдатської слави.

Удруге за день на цьому священному місці тисячі полтавців вишикувалися в урочисту колону, щоб разом доземно вклонитися і живим орденоносцям-ветеранам, і гранітному пам’ятнику-солдату, який оберігає вічний сон загиблих фронтовиків. Багато людей тримали в руках синьо-жовті прапори, а також плакати зі злободенними висловлюваннями: “Україна єдина”, “Крим – це Україна”, “Перемогли Гітлера – переможемо й Путлера”, “Не дайте нашим детям увидеть войну”. На чільному місці розмістили банер із зображенням червоного маку та написом: “Де пролилась козацька кров, там зацвітають маки”. У значної частини учасників мітингу червоні маки були прикріплені до одягу на грудях. До-кладніше про значення такої символіки можна було дізнатися з листівок, які роздавали активісти обласного штабу національного спротиву окупації України.
Священики на чолі з архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Федором уперше відслужили біля Вічного вогню заупокійну літію за спокій усіх загиблих у воєнні лихоліття. Пам’ять полеглих вшанували хвилиною мовчання. Промову про ратний подвиг солдатів заради мирного майбутнього прийдешніх поколінь виголосив заступник голови обласної організації інвалідів війни, Збройних сил та учасників бойових конфліктів України Микола Кукла.
Гірку аналогію між подіями, які передували початку Другої світової війни, й нинішньою агресією Росії проти України провів у своєму виступі голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук.
– Ми наведемо лад у своїй державі власним розумом. А якщо ворог прийде, то будемо захищати рідну землю, – зазначив він. – Так само, як ті герої, які обороняли Батьківщину, свою родину від фашистської Німеччини. Вони віддали життя за найсвятіше. Герої не вмирають. Пам’ять про них живе у віках.
– З Полтавщини на фронт було мобілізовано 280 тисяч осіб, 186 тисяч людей не повернулись додому, – нагадав у своїй промові голова обласної ради Петро Ворона. – Українці – нація, яку загартували лихоліття, ми стали незламними. Отож переможемо й тепер. Схиляючись перед пам’яттю загиблих дідів і прадідів-фронтовиків, ми зобов’язані побудувати щасливу країну.
Учасники мітингу поклали квіти до підніжжя обеліска. Ще довго тут лунали українські патріотичні пісні у виконанні солістів обласної філармонії. Правопорядок під час заходів у посиленому режимі забезпечували кілька сотень міліціонерів, представники громадських об’єднань та формувань.
***
Із нагоди Дня матері Єдиний інформаційний центр “Майдан-Полтава” спільно з низкою громадських організацій зініціював кілька цікавих заходів. Зокрема перед облдержадміністрацією на алеї Революції пройшли акція “Чорнобривців насіяла мати”, а також конкурс на кращий малюнок за темою миру.
***
Відзначення Міжнародного Дня пам’яті та примирення в обласному центрі розпочалися 8 травня мітингом, який відбувся біля пам’ятного знака воїнам антигітлерівської коаліції, учасникам військової операції “Френтік”. У заході взяли участь ветерани Другої світової війни, керівники області, міста, представники духовенства, громадськість. Вони вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання, поклали квіти до пам’ятного знака.
– Операція “Френтік”, яка проводилася восени 1944 року спільними зусиллями наших воїнів та солдатів військово-повітряних сил США, стала славною сторінкою героїчної історії Другої світової війни. Для нанесення суттєвого удару по гітлерівських окупантах у кожному бойовому вильоті брали участь кількасот літаків ударної авіації та супроводу. Завдання, які були поставлені, авіатори виконали з честю, – зазначив командир 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії, генерал-майор Василь Жук.
– Чим вище людина піднімається вгору, тим більше вона може осягнути довкола. Час – це та сама гора, й чим далі ми віддаляємося від тих подій, тим більше можемо побачити, проаналізувати причини того, що відбувалося, зробити відповідні висновки з тим, щоб рухатися далі у своєму розвитку. Безумовно, люди, які віддавали життя за свою Батьківщину, будуть покриті славою у віках, і ми про це ніколи не забудемо. Водночас маємо озирнутися, примиритися й віднайти нові шляхи розвитку та співпраці, – наголосив голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук.
– Сьогодні ми вшановуємо героїв і поминаємо тих людей, які віддали найдорожче – життя, які віддали здоров’я. Ми вшановуємо тих матерів і вдів, які залишилися самі з дітьми й, на жаль, без допомоги держави, яку колись називали великою. Такі братовбивчі війни ніколи не повинні повторитися, і ми віримо, що в деяких наших сусідів вистачить здорового глузду не розпочинати те, що сьогодні засуджує весь світ. Герої не вмирають, вони живуть вічно. Вічна їм пам’ять, – підкреслив голова обласної ради Петро Ворона.
***
Урочистості з нагоди вшанування героїв, які смертю хоробрих полягли на фронтах Другої світової війни, продовжилися біля пам’ятного знака героям-авіаторам.
***
Зважаючи на події, що відбуваються на сході країни, а також із метою уникнення наслідків ймовірних провокацій, проведення загальноміських заходів безпосередньо 9 травня у Кременчуці відмінили. Обмежилися покладанням квітів до меморіалу “Вічно живим” і солдатським привалом для ветеранів війни та воїнів-афганців. Натомість напередодні у місті відбулася низка заходів, приурочених до 69-ї річниці Перемоги. Були проведені вшанування ветеранів війни, святкові концерти, покладання квітів до обелісків, могил загиблим воїнам-визволителям.
Зокрема на меморіалі Кременчуцької дивізії народного ополчення “Гостра могила” відбулося урочисте покладання квітів. До дев’яти гранітних плит, де закарбовані відомі на сьогодні імена 161 воїна-ополченця, загиблого при обороні Кременчука, прийшли вклонитися ветерани Крюківського району та працівники Крюківського кар’єроуправління, представники влади і громадськість. Ця дивізія народного ополчення прийняла перші удари фашистських військ на підступах до Кременчука. Народне ополчення об’єднувало майже чотири тисячі погано озброєних чоловіків. Вони мало зналися на військовій справі, утім зробили неможливе – затримали ворога на переправі через Дніпро до приходу військових підрозділів 297-ї стрілецької дивізії. Героїчні події ополченців дозволили у короткі строки евакуювати з міста тисячі кременчужан, цінне обладнання, майно. Опір ворогу став першим кроком на довгому шляху до Перемоги. Ціна була високою – дві третини особового складу дивізії полягло у боях.
Кременчужани пам’ятають про ті героїчні події і готові зробити усе можливе, щоб не допустити подібного нині, коли над Україною нависла реальна небезпека. Задля цього до патрулювання у День Перемоги були залучені додаткові наряди та громадські формування. Також було створено мобільні групи для миттєвого реагування на виклики громадян і виїзду на місця небезпечних подій.
***
Для ветеранів Комсольська уже стало доброю традицією у День Перемоги після покладання квітів до меморіалу “Вічний вогонь” вшановувати пам’ять загиблих біля обеліска Слави на острові Мужності. Ось і цього року ветерани опустили вінок на води Дніпра-Славути, яскраві корзини квітів встановили до обеліска Слави. Кожного з них пам’ять повернула до спогадів про побратимів, рідних, які пішли за вічну межу, боронячи Батьківщину.
***
7 травня у Хоролі відбулося перепоховання останків чотирьох невідомих солдатів, знайдених жителями та пошуковою громадською організацією “Меморіал” Оржицького району на території Петракіївської сільської ради. У райцентрі біля братської могили пройшов мітинг-реквієм. Панахиду за загиблими воїнами відслужив настоятель Хорольського Свято-Успенського собору УПЦ протоієрей Володимир.
8 травня проводилася легкоатлетична естафета учнів і молоді міста, яка стартувала від пам’ятника танкістам, котрі загинули у роки Великої Вітчизняної в бою в селі Вишняки, і завершилася біля меморіального комплексу “Хорольська яма”.
9 травня пройшов мітинг-реквієм з покладанням гірлянд і квітів до пам’ятника полеглим в’язням концтабору “Хорольська яма”, алеї Слави Героїв Радянського Союзу та меморіального комплексу “Вічний вогонь”. В урочистостях взяли участь перший заступник голови обласної державної адміністрації Олег Пругло, народний депутат України Володимир Пилипенко, керівники Хорольського району, актив райцентру.
У церквах і храмах району було відправлено панахиди за полеглими воїнами – захисниками і визволителями Батьківщини.
***
Кілька десятиліть на священне місце на узліссі Шумейкового урочища, що в Лохвицькому районі, – до пам’ятника-меморіалу воїнам Південно-Західного фронту – прибувають двічі на рік (у вересневі та травневі дні) жителі Лохвицького і сусідніх районів Полтавщини, ближніх і дальніх регіонів України, щоб вклонитися пам’яті захисників Вітчизни.
Мітинг розпочався панахидою, яку відправив благочинний УПЦ КП протоієрей Георгій Лобачевський.
На початку травня по всій Україні лягають весняні квіти до підніжжя величних пам’ятників-монументів і до скромних обелісків над могилами визволителів Вітчизни. Таким місцем є й урочище Шумейкове. Тут, у вересні 41-го, піднімалися в останні для більшості з них атаки проти ворога генерали й офіцери, сержанти і рядові Південно-Західного фронту на чолі з командуючим фронтом, генерал-полковником, Героєм Радянського Союзу Михайлом Кирпоносом. Понад 800 воїнів знайшли вічний спокій у братській могилі. Нині про трагічні дні 1941 року красномовно нагадує монумент – горда постать солдата, який, рішуче рвучись до бою, застиг навіки, щоб застерегти людей від страхіття війни.
Було зачитано вітальний лист з нагоди Дня Перемоги членів родини Михайла Кирпоноса до жителів Лохвицького краю, учасників мітингу в урочищі Шумейкове.
До вічного вогню, саркофага на братській могилі було покладено вінки і букети живих квітів.
***
Традиційним 50-кілометровим легкоатлетичним пробігом Пам’яті вшанували 69-ту річницю Великої Перемоги та 70-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників студенти і викладачі Лубенського лісотехнічного коледжу. Пробіг Пам’яті-2014 проліг через 12 населених пунктів Лубенського і Лохвицького районів: стартував від меморіального комплексу полеглим бійцям Південно-Західного фронту в урочищі Шумейкове і фінішував на стадіоні Лубенського коледжу. Вздовж всієї дистанції пробігу в селах Ждани, Окіп, Тишки, Висачки, Вовчик, Березоточа, Піски, Солониця, Засулля та у Лубнах учасників пробігу підтримували численні уболівальники та місцеві жителі, а на фініші – всі студенти і викладачі коледжу. До гранітних монументів та Вічного вогню лягли гірлянди живих квітів. Пам’ять полеглих у роки війни в кожному населеному пункті учасники пробігу вшановували хвилиною мовчання. На фініші спортсменів-патріотів вітали керівники району та міста. Вони вручили учасникам пробігу призи та цінні подарунки.
***
У Кобеляцькому районі відбулося урочисте перепоховання останків чотирьох загиблих воїнів під час Другої світової війни, які виявлені поблизу села Світлогірське. За історичними матеріалами, це були воїни 76-го кавалерійського полку, які у вересні 1941 року вели оборонні бої.
У пам’ять про полеглих воїнів настоятель храму Собору Архангела Гавриїла УПЦ КП отець Дмитро відслужив панахиду. Учасники скорботної церемонії поклали квіти до підніжжя пам’ятника.
***
“У великому протистоянні з фашистськими окупантами загинули мільйони українців, мільйони наших співвітчизників було примусово вивезено до Німеччини. У страшному лихолітті ХХ століття багато уродженців нашого краю проявили мужність і героїзм. Шестеро з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу”, – ці слова, як набат, розпочали урочистий мітинг-реквієм 9 травня у Решетилівці.
До ветеранів, солдатських вдів, працівників тилу, дітей війни від імені вдячних жителів Решетилівки і всіх нащадків звернувся заступник голови облдержадміністрації Роман Товстий, керівники району, представники громадськості. У виступах звучали заклики бути незборимими, єдиними, вірити в краще майбуття, молитися за мир і благополуччя своєї держави. Полеглих у роки воєнного лихоліття вшанували хвилиною мовчання. Панахиду по убієнних провів настоятель Свято-Успенської церкви УПЦ КП протоієрей отець Володимир Піпко.
Радість і скорботу, гордість, надію – таку гаму почуттів, котрі принесла світові переможна весна 45-го, решетилівці та гості селища мали можливість відчути в парку Перемоги, де відбувся святковий концерт.
***
Урочистості з нагоди Міжнародного дня пам’яті та примирення, Дня Перемоги пройшли у всіх містах і районах Полтавщини.
***
Загалом на Полтавщині заходи пройшли без провокацій, надзвичайних ситуацій та правопорушень, йдеться у повідомленні ВЗГ УМВС України в Полтавській області. В урочистостях, за попередніми даними, взяли участь близько 50 тисяч мешканців і гостей нашого краю. Спокій людей забезпечували близько 700 правоохоронців.
У Полтаві охорону громадського порядку біля меморіалу Солдатської слави забезпечували близько 300 працівників міліції та понад 200 представників громадських об’єднань та формувань. Порушень правопорядку допущено не було. Полтавці в черговий раз продемонстрували високий рівень культури, толерантності та моральності.

Репортаж підготували
Людмила ДАЦЕНКО, Олена
ІГНАТЕНКО, Віра ІЛЬКОВА,
Вікторія КОРНЄВА, Олег ЖУРАВЛЬОВ (фото), Анна ЧАПАЛА (фото)/ “Зоря Полтавщини”;
Юлія ДЕМ’ЯНЕЦЬ, Юрій
ЛИСЕНКО, Іван ЯЩЕНКО/
Журналісти.