Заповіт або договір

“Хочу зробити заповіт до довічного утримання на одного члена моєї родини. Чи мають право інші члени родини оскаржувати в суді цей заповіт після моєї смерті як право на спадщину?
Г. Іванова.
м. Полтава”.
Чинним законодавством України не передбачено посвідчення заповіту з довічним утриманням.
У випадку посвідчення заповіту спадкоємці, не зазначені в ньому, втрачають право на спадкування зазначеного майна. Однак таке правило не поширюється на спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом).
За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо встановить, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Стаття 744 Цивільного кодексу України передбачає право на укладення договору довічного утримання (догляду), за яким одна сторона (відчужувач – власник майна) передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням і доглядом довічно. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Такий договір може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.
Майно, яке є предметом такого договору, не включається до спадкового майна після смерті відчужувача.

Спадок неповнолітньої особи

“Дуже прошу допомогти вирішити мою проблему. Бабуся позбавляє житла внучку, мою неповнолітню доньку. З чоловіком ми розлучилися давно, він помер, спільній дочці 17 років. У нього були перша дружина і двоє дітей, зараз вони вже дорослі. Мати чоловікова ту сім’ю визнавала, а нашу – ні. Свекруха сказала, що будинок успадкують старші діти її сина. Мені підказали, що неповнолітню дитину не можна позбавити спадку. Куди треба звертатися: за місцем розташування будинку, проживання чоловіка чи туди, де прописана неповнолітня дитина (бо все це в різних місцях)?
Олена.
Зіньківський район”.
Стаття 1261 Цивільного кодексу України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (незалежно від реєстрації шлюбу батьків), той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У вашому випадку спадкоємцями після померлого є його діти від першого шлюбу, неповнолітня донька та мати.
Ваша неповнолітня донька вважається такою, що спадщину після померлого батька прийняла незалежно від того, чи була подана до нотаріальних органів заява про прийняття спадщини, що передбачено ст. 1268 ЦКУ. Насамперед вам разом із донькою необхідно звернутись до нотаріуса за останнім місцем реєстрації померлого, де отримаєте детальну інформацію.

На запитання відповідала приватний нотаріус
Надія ПОЛЄЖАЄВА.