В уяві багатьох споживачів слово “конфіскат” асоціюється із вдалою й недорогою покупкою. Здається, вилучений товар реалізують майже за без-цінь. Наберіть в пошуку “конфіскат” і отримаєте незліченну кількість посилань на інтернет-магазини або приватних підприємців, які запевняють, що торгують таким жаданим товаром, пише “Урядовий кур’єр”. Що ж насправді продається під виглядом конфіскованого й арештованого майна?
У більшості оголошень продавці вказують у контактах електронну пошту або номер мобільного телефону, де треба “запитати Васю чи Аню”. Зазвичай за такими оголошеннями ховається або торгівля вживаними товарами, або банальне шахрайство.
Журналісти спробували знайти на таких сайтах брендові речі. “Конфіскат одягу. Повний розпродаж. Ціни – від 49 до 800 гривень”. Авторка цього оголошення пропонувала купити речі відомих торгових марок, перерахувавши кошти на її банківську картку. Ціни були справді більш ніж демократичними, єдина проблема – розміри. Вони – однакові для всіх жіночих речей. А деякі речі, як відверто написала продавець, ще й вживані. Чоловічі “колекції” тут також представлені в єдиному розмірі.
Ще на одному сайті конфіскат пропонували оптом та вроздріб, але жодного конкретного товару. Не варто, як з’ясувалося, чекати якісних та дешевих речей і в магазинах, які з’являються спонтанно й збирають кілометрові черги, пропонуючи одяг і взуття під виглядом товарів, вилучених митниками.
“Не знаю, звідки товар, – під натиском визнає продавець одного з таких магазинів. – Та яке вам діло? Нам кажуть, що це – митний конфіскат. Не хочете – не беріть. Пенсіонери, наприклад, дуже задоволені. Ми робимо їм двадцятивідсоткові знижки”.
Митники пояснюють, що до таких магазинів та сайтів вони не мають жодного стосунку і продукцію туди точно не постачають. За словами завідувача сектора забезпечення доступу до публічної інформації Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Ольги Неділі, подальшу долю цих товарів визначає суд, який приймає рішення про їх конфіскацію або повернення власникам.
Надалі конфіскований товар передають Державній виконавчій службі. Його оцінюють експерти. Фірми, визначені на конкурсній основі Мін’юстом, реалізують товар через аукціони і комісійну торгівлю в різних регіонах. Якщо торги не відбулися, тому що, скажімо, немає покупців, ціну на лот знижують на 20 відсотків. Якщо ситуація повторюється – ще раз на 20 відсотків. Якщо і тоді ніхто не бере – мають право передати безкоштовно дитячим будинкам, тюрмам, лікарням, багатодітним сім’ям.
Інформація ж про проведення аукціонів та реалізацію конфіскованого й арештованого майна розміщується на спеціальному сайті. Згідно з наказом Мін’юсту оголошення мають з’явитися там не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення торгів, вони повинні містити інформацію про майно. Журналістка справді знайшла багато корисних речей, починаючи з одягу та аксесуарів і закінчуючи квартирами й автомобілями.
Втім конфіскат продається не надто добре. У цьому можна переконатися, подивившись результати останніх торгів. Здебільшого торги не відбувалися. Очевидно, людей відлякує складна процедура, а також те, що потрібно спочатку заплатити внесок за участь у торгах.
“Для того, щоб придбати будь-яке конфісковане або арештоване майно, людині слід попередньо зареєструватися в торговельній організації, що його реалізовуватиме, – розповідає директор департаменту контролю за виконанням рішень Державної виконавчої служби України Олексій Соломко. – Для цього треба через банк сплатити гарантійний внесок, віднести квитанцію до торговельної організації, написати заяву про участь у проведенні прилюдних торгів, потім у визначені день та час знову з’явитись у торговельну організацію для участі в аукціоні. Якщо виграли аукціон, то потрібно ще раз заплатити в банк решту грошей за вартість майна та чекати, доки ці кошти зарахують на рахунок органу державної виконавчої служби, а потім прийти на прийом до державного виконавця й знову чекати, доки він виготовить акт про реалізацію майна. Тому зараз ми працюємо над тим, щоб систему реалізації майна зробити доступною для пересічного покупця”.
Якщо говорити про реалізацію всього арештованого державними виконавцями майна, то, крім проблеми доступності системи реалізації, існує також проблема попиту на нього. Відповідно до законодавства державний виконавець передає майно на реалізацію за оцінкою, визначеною експертом, а експерт оцінює майно за ринковою вартістю. На практиці це призводить до такої альтернативи: або придбати товар одразу в продавця, або через торговельні організації органів державної виконавчої служби, які примусово відібрали майно у власника і на яке він ще намагатиметься відстоювати свої права. Тобто існує реальний ризик повернення майна боржникові. Особливо це стосується придбання нерухомості чи транспортних засобів. Щодо нерухомого майна, то в покупця також постане необхідність додаткових затрат на звільнення приміщення від попереднього власника та його майна.
Або інша ситуація: придбання побутової техніки та предметів домашнього вжитку. Всі ці предмети цінності майже не мають – ніхто не придбає вживані побутові предмети. Набагато вигідніше купити новий телевізор зі знижкою, доставкою додому і гарантією на два роки.
“В інших країнах законодавство передбачає передачу такого майна на реалізацію зі знижкою щонайменше 50 відсотків, – каже мій співрозмовник. – Або, навпаки, виставляють таке майно на реалізацію з нульовою вартістю і продають за найвищу запропоновану ціну. В деяких країнах навіть розглядають питання про можливість виключення дрібнопобутового майна з переліку майна, яке підлягає опису, в зв’язку з браком попиту на нього”.

Тетяна БОДНЯ
Журналіст