Минула субота хоча й подарувала Полтаві сонце, але огорнула місто прохолодою. Та це не перешкодило дружній журналістській спільноті з Всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини”, обласної державної телерадіокомпанії “Лтава”, обласної газети “Полтавський вісник”, факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка дотриматися традиції й зібратися на Алеї журналістів по вулиці Ватутіна, аби за звичаєм причепурити пам’ятне місце після зими, посадити кілька молоденьких лип і кущів калини.
– Алея журналістів у Полтаві – єдина в Україні. Заклали її ще 6 років тому стараннями обласної організації Національної спілки журналістів України, завдяки сприянню Полтавської міської ради на честь колег, які пішли у засвіти. Тому маємо не забувати й доглядати знакове для нас місце, долучати й передавати естафету молоді, – наголосив секретар Національної спілки журналістів України, голова обласної організації НСЖУ, головний редактор Всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини” Григорій Гринь. – Алея символічна для Полтави: раніше на розі вулиць Ватутіна і Зигіна була редакція газети “Комсомолець Полтавщини”, трохи далі розташувався Будинок преси – там редакція “Зорі Полтавщини”, працювали власкори центральних видань, неподалік – ОДТРК “Лтава”. Поблизу, по вулиці Ватутіна, мешкали відомі журналісти Леонід Думенко, Андрій Нанкевич, Василь Усенко, Павло Клименко, Павло Пустовіт, Тарас Нікітін, Павло Здоровило, Іван Кузьменко… Заклавши алею, ми хотіли увічнити пам’ять своїх колег, нагадати сучасникам, що життя швидкоплинне і необхідно не забувати тих, хто утверджував і розвивав нашу професію. У різний час на алеї побували світлої пам’яті голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко, представники делегацій обласних осередків НСЖУ з інших регіонів України, чимало гостей Полтави. Алея журналістів стала зеленою оазою міста. Сподіваюся, дерева, посаджені тут, через багато років комусь нагадають і про нашу працю в інформаційному просторі та на журналістській толоці.
Зібравшись біля пам’ятного знаку, колеги по перу й мікрофону, як давні друзі, радісно вітаються, жартують, встигають обговорити чимало цікавого і традиційно роблять фото на згадку. Потім швидко займають відведені для кожної групи сектори роботи й беруться за лопати, граблі та віники. Спочатку прибирають ділянки. Робота кипить. Звідусіль чути жваву розмову, жарти…
– Сьогодні маємо шанс освідчитися в любові до Полтави, згадати колег не лише словами, а й конкретними справами. Наша праця є підтвердженням тому, що алея росте і щороку стає гарнішою. Думаю, прийдешні покоління будуть оберігати це місце, доглядати, аби воно не лише дарувало красу, а й слугувало згадкою про друзів-журналістів, – зазначив генеральний директор ОДТРК “Лтава” Микола Ляпаненко.
За кілька годин алею упорядкували – посадили кілька десятків молодих саджанців і кущів, обкопали дерева, прибрали сміття. Молоденькі калини і липи, люб’язно надані обласним управлінням лісового та мисливського господарства, відтепер будуть дарувати кисень і радувати око полтавців, що прямуватимуть вулицею Ватутіна. Десяток кущів калини зоряни висадили і біля Будинку преси.
Щорічна весняна толока на Алеї журналістів – не лише добра згадка про колег, які пішли у вічність, не тільки черговий привід зібратися дружною родиною, а й ініціатива, що переросла в добру традицію та триває ось уже шість років і в майбутньому продовжуватиметься прийдешніми поколіннями майстрів пера і мікрофона Полтавщини. Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що доки живуть журналістські традиції, доти жива й журналістська спільнота.

Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”