Рання цього року видалася весна, щоправда, як завжди, з характером: тільки вчора ще було тепло, аж ось повіяв холодний вітер. Та то – ненадовго, бо саме про квітень говорять, що весняний день рік годує.
Город
Протягом квітня на грядки висаджується розсада. Перед садінням її обов’язково треба загартувати, щоб підвищити життєздатність. З цією метою приблизно за тиждень до висаджування необхідно почати виносити її на свіже повітря, поступово збільшуючи час перебування надворі. До речі, необов’язково виносити розсаду надвір – достатньо буде повідкривати у теплиці фрамуги, не допускаючи при цьому протягів.
У ясні дні розсаду пересаджувати не можна – тільки при похмурій погоді. Якщо ж згідно із прогнозом погоди таких не передбачається, робити це слід принаймні у вечірню пору. Розсада прийметься краще, якщо коріння її після викопування на кілька хвилин занурити у рідку глиняно-коров’якову бовтанку й одразу ж висадити рослини в грунт. Сіянці, вирощені в торф’яних чи паперових стаканчиках, висаджують разом із ними – торф покращить структуру грунту, розкладаючись, підживлюватиме його.
На початку місяця сіють на розсаду перець, а також капусту пізніх сортів. Як тільки верхній родючий шар грунту підсохне й достатньо прогріється, можна буде сіяти холодостійкі культури – петрушку, кріп, буряк, редиску. До речі, якщо поквапитися з висівом буряку, коли ще доволі холодно, він може піти у стрілки. Засіяну ділянку бажано прикрити агроволокном, щоб захистити сходи від цілком можливих заморозків і шкідників.
Ближче до середини квітня у відкритий грунт висівають горох, моркву, редьку, селеру, салат. Якщо сіяти доведеться у пересушений грунт і полити його ніяк, краще використати знезаражене, оброблене стимуляторами непроросле насіння.
Уваги потребують багаторічні овочеві культури, зокрема хрін, щавель, спаржа, артишок. Розкривши їх, грунт у міжряддях спушують і вносять добрива, зокрема розчин коров’яку (1 частина добрива на 10 частин води), у який попередньо слід додати 15 грамів калійного і 20 грамів фосфорного добрив. Поливати рослини треба так, щоб добриво не потрапило на молоду зелень.
Підзимові посіви треба підживити аміачною селітрою з розрахунку 15 грамів на 1 м2. Її розкидають по поверхні грунту, злегка розрівнюють граблями і мульчують перегноєм або торфом.
Сад
Головні клопоти садівників у квітні – навколо саджанців плодово-ягідних культур. Ями для висаджування молодих дерев треба готувати заздалегідь, із осені, а навесні лише прибрати з них опале листя і полити.
Уваги потребують не лише щойно куплені, а й висаджені восени саджанці. Якщо молоде деревце трохи надламалося, можна йому допомогти. Надламаний стовбур треба обережно вирівняти і міцно прив’язати до кілка, встромленого в грунт із протилежного від зламу боку. Незабаром злам має загоїтися.
Зараз на грядках і в садках активно використовується мульча. Вона сприяє збереженню в грунті вологи, що за посушливих умов конче необхідно. Проте навесні мульчуючий шар, якщо він товщий 5 см, може стати й перешкодою розвитку молодих дерев, адже не пропускатиме сонячні промені, й земля не зможе прогрітися. А ефект “мокрих ніг” для них зовсім небажаний. Що робити? В квітні, коли земля ще не прогріта, потрібно обережно прибрати мульчу й спушити грунт під деревцями, при потребі полити їх. Після того, як він добре прогріється (за відсутності заморозків на це потрібен тиждень-два), мульчу можна повернути на місце.
Квітник
Через кожні 10 днів розсаду квітів необхідно поливати відстояною водою й підживлювати. Починаючи з другої половини місяця, її треба виносити на відкрите повітря для загартовування, притіняючи.
Як тільки з-під землі з’являться стрілочки нарцисів, тюльпанів, крокусів, гіацинтів, їх необхідно підживити сумішшю азотних і калійних міндобрив (у співвідношенні 2:1). Якщо в суміш не додати калію, рослини почнуть “жирувати”, тобто нарощувати зелень. У результаті погіршиться цвітіння.
У квітні ділять і розсаджують такі багаторічники, як півонія, ірис, астильба, флокс, дельфініум, хризантема. Робити це треба на стадії проростання – як тільки з-під землі з’являться перші паростки. До речі, при діленні кореневищ багаторічників на кожній із частин для найкращої приживлюваності повинно залишатися в середньому по 2–4 бруньки.