Городники, засіваючи й засаджуючи власні присадибні чи дачні ділянки, щоразу ламають голови над тим, як запобігти втратам врожаю та полегшити працю на городі. Надивившись рекламних роликів, у яких дорідні тіточки й дядечки обіцяють стовідсотковий захист від усіх шкідників і хвороб та ще й щедрий урожай, чимало людей поспішають до яток, де продаються різні хімічні засоби захисту рослин. Часто, не дослухаючись до рекомендацій продавця, беремо розрекламовані препарати. А що маємо в результаті?
Якось одна жіночка запитала мене про шкідливість широко відомого й розрекламованого препарату Престиж. Зокрема її цікавило, чи насправді він такий безпечний для людей, як у тому запевняє реклама. Я почала розповідати про цей препарат все, що знаю: про вміст у ньому діючих речовин, про власний досвід використання Престижу, про те, що безпечність препарату – це насамперед дотримання регламентів застосування пестицидів, які складаються не лише із техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм та правил, а й із норм застосування, допуску людей на оброблені площі (для всіх хімічних препаратів). Пояснила своїй співрозмовниці й те, що споживати оброблену продукцію можна тільки через певний час після обробки.
Я запитала, чому її зацікавив саме Престиж, і у відповідь почула таке: “Минулого року чоловік, витягнувши посадкову картоплю з льоху, поквапився обробити її Престижем. Тож перебирати бульби довелося вже під час садіння, вибраковуючи попсовану, дрібну й іншу “некондицію”. Так у нас залишилося близько п’яти відер. Викидати вибракувану бульбу було шкода, тож ми зварили
її та згодували свиням. Так, пошкодувавши кілька відер картоплі, втратили трьох вгодованих свиней…”
Виявляється, люди довірилися рекламним запевнянням у тому, що цей препарат цілком безпечний. Насправді ж після обробки до безпечного вживання картоплі має пройти не менш ніж 60 діб! Саме за цей час препарат повністю виводиться з рослин.
Натомість популярність різних хімзасобів захисту рослин від шкідників і хвороб дедалі зростає. На українському ринку, окрім згаданого Престижу, популярними є також Матадор, Шедевр, які, до речі, подібні Престижу за своїм хімічним складом. Нерідко городники комбінують протруйник Максим із Актарою, що має фунгіцидну дію, тобто знищує шкідників. Також застосовують новий препарат Селест Топ, який є аналогом суміші Актари з Максимом та містить ще одну діючу речовину – дифеноконазол. Вміст у ньому двох речовин фунгіцидної дії забезпечує ще більший захист рослин.
Але слід наголосити, що при виборі препарату для захисту городу від шкідників і хвороб потрібно врахувати цілий ряд факторів, у тому числі тип садіння – ручний чи механізований. Це важливо, адже є препарати, котрі безпечно використовувати тільки опосередковано, і контактувати з ними можна мінімальну кількість часу. Слід зважати на те, що, скажімо, при обприскуванні тієї ж картоплі “хімією” господар дихає парами отрути близько однієї години, в той же час при садінні обробленої картоплі вдихають шкідливі випари всі члени родини, задіяні в цій роботі, та ще й не одну годину. Мало хто з городників знає, що дітям, вагітним жінкам, а також людям, які мають хронічні захворювання, категорично забороняється мати контакт із обробленою фунгіцидами картоплею.
Не можна також протруювати картоплю у дворі, де зазвичай пасеться свійська птиця або перебуває худоба. Навіть одна краплина протруюючого розчину, потрапивши на траву чи в грунт, а таке нерідко трапляється, може призвести до загибелі живності.
Якщо порівнювати доцільність різних видів обробки картоплі фунгіцидами, то, безперечно, більш ефективною виявляється передпосівна обробка бульб. Особливо ефективним цей метод захисту є у випадках, коли городня ділянка знаходиться далеко від помешкання і немає можливості “вловити момент” найбільшої активності шкідників для вчасної обробки. В такому випадку доводиться кілька разів обробляти картопляне поле, а кожна нова порція отрутохімікатів – це додаткове навантаження на рослини й підвищення небезпеки для людини.
Деякі городники скаржаться на те, що картоплю в минулі роки доводилося обробляти проти колорадського жука кілька разів. Одна з причин низької ефективності хімзасобів – насамперед помилки в їх застосуванні, а не фальсифікат чи звикання жука до отрути (хоча це теж не виключено). По-перше, порушення температурного режиму: в умовах спекотного літа, коли стовпчик термометра піднімається до +30°С і вище, хімпрепарати стрімко випаровуються, не даючи бажаного ефекту. Саме тому ми рекомендуємо обробляти пестицидами грядки при температурі +20–25°С. Це можливо лише рано-вранці чи пізно ввечері. При вищих температурних показниках відбувається таке інтенсивне випаровування препарату, що коли городник закінчує обробку грядки, йому вже потрібно викликати “швидку допомогу”, щоб рятувати від отруєння шкідливими випаровуваннями. Ознаками цього небезпечного стану є головний біль, нудота, запаморочення, гіркота в роті, біль у ділянці печінки, підшлункової залози, шлунку, нирок, втрата свідомості. Ще раз наголошую: причина такого тяжкого стану – зовсім не тепловий удар, а саме отруєння. Щоб запобігти цьому, слід дотриматися кількох простих правил: не здійснювати хімобробку на голодний шлунок, перед проведенням таких видів робіт слід вживати їжу з високим вмістом крохмалю, желейовану. Забороняється палити і вживати спиртні напої як під час хімобробки, так і одразу після неї. Завершивши застосування засобів захисту рослин, бажано вжити молочні продукти, заварити й випити відвар суданської троянди (каркаде), чай з імбиром. Ефективно виводить токсини з організму також активоване вугілля (вживати з розрахунку 1 таблетка на 10 кг ваги тіла людини).
Проте найкращий захист від отруєння фунгіцидами – профілактика, тобто дотримання техніки безпеки. Наприклад, не слід ігнорувати поради виробників щодо використання під час їх застосування гумових рукавичок та респіраторів, не забувати про правила особистої гігієни.
Наостанку – кілька слів про гербіцидну обробку. Якщо раніше вона застосовувалася переважно в промислових масштабах – на великих посівних площах, то останнім часом почав зростати інтерес до неї серед населення. Знову ж таки заговорити про це мене змусила випадково почута розмова. Один молодий чоловік хвалився знайомій, як він жаліє свою хвору маму: “Оце купив такий гербіцид, що ніякого бур’яну на городі не буде…” Враховуючи те, що це був початок травня, і те, що з таких гербіцидів “від усіх бур’янів” відомі лише препарати так званої суцільної дії, здатні знищувати всю рослинність, на яку потрапляють, я вжахнулася. Попросивши вибачення, втрутилася в розмову, запитавши про назву препарату і про те, чи встигли обробити ним грядку. Дізналася, що йшлося про Раундап. На щастя, молодий чоловік ще не встиг обробити ним мамині грядки, бо довелося б їх усі пересаджувати…
Отже, ще раз наголошую: купуючи препарати, зокрема гербіциди, не слід соромитися запитувати про те, з яким бур’яном він призначений боротися, яка норма його внесення, а також про те, які існують особливості застосування – в якій фазі вегетації рослин (кількох зелених листків, цвітіння тощо) це робити. Тільки ці дані, й аж ніяк не рекламна інформація, допоможуть отримати максимальний ефект від застосування того чи іншого препарату й при цьому не зашкодити собі, худобі й навколишньому середовищу. І ще порада: краще купити препарат дорожчий, але в спеціалізованому магазині, де на нього повинен бути сертифікат якості, аніж дешевший, але від невідомого виробника й дуже сумнівної якості. Ціна такої “економії” – здоров’я й життя.

Оксана МЕЛЬНИЧЕНКО
Провідний фахівець ДУ “Полтавська обласна фітосанітарна лабораторія”