Відбулася прес-конференція архієпископа Полтавського і Кременчуцького Української Православної Церкви Київського Патріархату Федора з приводу поточної ситуації в Україні та українському православ’ї.
– Церква не може залишатися осторонь тих процесів, які відбуваються в нашій державі, вона є частиною суспільства. Прикладом такої участі в його житті стали священнослужителі Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, де було облаштовано госпіталь, а святі отці брали активну участь у житті Майдану, підтримували громадян у їхній боротьбі за правду, за істину й свободу, які дав нам Бог, – сказав на початку свого виступу архієпископ Федір. – Наша церква підтримувала людей під час Майдану, а коли злочинний режим Януковича почав убивати протестувальників, ми припинили в Богослужіннях молитися за владу і військо… Сьогодні ми відновили ці молитви, ми підтримуємо всі добрі прагнення нашого народу.
Але, як зазначив він, уже понад двадцять років в українському православ’ї немає єдності, адже частина Української Церкви підпорядкована Московському Патріарху. Всі ці роки людей залякували, придумавши шаблони, мовляв, Київський Патріархат – то розкольники, то неканонічна церква. І сьогодні як ніколи гостро стоїть питання про подолання розколу в нашій Церкві, бо від цього залежить і безпека нашої держави. В Росії Путін кілька років тому заявив, що питання церковне – стратегічне, воно стоїть на одному рівні з питанням про ядерну зброю. Тож можемо простежувати вплив російської політики на наше суспільство через УПЦ в складі Московського Патріархату, адже ця церква є невід’ємною частиною Російської: єпископат Української Православної Церкви Московського Патріархату входить у синод РПЦ, є частиною архієрейського собору РПЦ, і патріарх Кіріл є фактично патріархом УПЦ МП.
11 березня у Києві відбувся архієрейський Собор УПЦ Київського Патріархату, розповів Владика Федір, де було прийняте звернення до духовенства, єпископату і віруючих Московського Патріархату, а також прийнято заяву щодо агресії Росії.
– Собор однозначно засудив дії Росії, порушення заповідей Божих: “Не свідчи неправдиво”, “Не пожадай того, що є у ближнього твого”, “Не вбий!” – вони порушені у дні Великого посту державою, що позиціонує себе як православна, а її керівник – як православний віруючий, – наголосив архієпископ Федір. – В Україні відбулися певні зрушення – створено комісії, що покликані сприяти процесові об’єднання українського православ’я. Але з боку Московського Патріархату немає активних дій, його керівництво зайняло вичікувальну позицію. Ми вважаємо, що вона неприйнятна й злочинна в нинішніх умовах – її можна порівняти з позицією фракції комуністичної партії у Верховній Раді. Зараз пасивність означає підтримку дій ворога, який недавно називав себе нашим братом. Через те архієрейський Собор звернувся до духовенства і віруючих Московського Патріархату із пропозицією підтримати діалог на місцевих рівнях – там є багато мудрих людей, котрі розуміють: в Україні повинна бути єдина Помісна Православна Церква, незалежна від жодного зовнішнього адміністративного центру. І саме вони уже проявляють певну активність, і треба підтримати цей рух. Ми провели розширені збори благочинних Полтавської єпархії УПЦ КП, де прийняли відкритий лист до духовенства Полтавської і Кременчуцької єпархії УПЦ Московського Патріархату, в якому закликали владик (зокрема митрополита Полтавського і Миргородського Филипа та єпископа Кременчуцького і Лубенського Миколая) розпочати діалог. Ми, по-перше, закликали їх до молитви за мир, за викорінення ненависті. І друге – провести “круглі столи” на всіх рівнях. Ми ініціюємо проведення такого “круглого столу” в Полтаві за участю названих владик, делегованих священиків, науковців, інтелігенції, щоб виробити офіційну позицію наших церков щодо об’єднання українського православ’я, створення Помісної Церкви. І закликали також дати відповідь на три основних питання, які запропонував архієрейський Собор. Чи вони підтримують територіальну цілісність і державний суверенітет України? Чи вони підтримують європейський напрямок розвитку України і її входження до спільноти християнських держав, які уже є членами Євросоюзу? І головне, основоположне, питання: чи підтримують вони позицію створення в Україні Помісної Православної Церкви, яка була б непідпорядкована жодним іноземним центрам? Якщо вдасться дійти згоди з цих питань, то буде вироблена спільна позиція.
Владика Федір наголосив:
– Сьогодні не можна бути байдужими, бо байдужість – це гріх проти Бога, проти істини і християнської нашої православної віри. Ще зазначу, що розділення Української Православної Церкви створене штучно – ніщо, крім адміністративного підпорядкування, нас не розділяє. І єдина перешкода на шляху об’єднання церков – позиція Москви, яка не визнала нашу державну незалежність і сьогодні проявляє агресію.
– В основі створення Помісної Церкви не лежить питання національне чи державне – воно вже логічно виходить із цих позицій, і саме Помісна Церква має якнайкраще виконувати свою духовну місію, своє основне завдання в суспільстві: вести людей до Бога, підтримувати їх високий моральний стан, проповідувати слово Боже, єднатися з Богом через церкву. Така церква автоматично консолідує суспільство, оберігає його від посягань зовнішніх агресорів, – пояснив Владика Федір. Він також відповів на запитання журналістів.
Як на мене, найяскравішим прикладом розколу українських церков став Тетянин день – 25 січня нинішнього року, коли священик УПЦ Московського Патріархату протоієрей Андрій Ткачов після богослужіння буквально прокляв майданівців – у першу чергу студентів. Він гнівно майже кричав у храмі: “Молюсь, чтобы Господь послал в сердца людей страх и чтобы Бог послал им болезнь в дом и на улице, страх на улице и страх в доме, чтобы они сожрали друг друга, пусть гад сожрет гада – я жалеть о них не буду. Это страшные враги нашего будущего и страшные враги сегодняшнего, настоящего. Я их не жалею, я о них не молюсь…” А ще додав: “Оккупировали весь Киев, воюют на своем, полупонятном языке…” У це навіть важко повірити – адже це лилося з уст священика, інтелектуала, котрий мав авторські програми на радіо й телебаченні, колишнього львів’янина. Але це так. Саме цей факт і прошу прокоментувати архієпископа Федора. Він зазначив, що це недопустимо, щоб священик проклинав свій народ, і Московський Патріархат засудив цей вчинок церковнослужителя.
Але пам’ятаймо: раніше, у ніч на 11 грудня минулого року, коли “Беркут” повторно штурмував Майдан, Михайлівський Золотоверхий монастир Київського Патріархату бив у всі дзвони. Там прихистили поранених, облаштували госпіталь, молилися за майданівців і за всю Україну. Ці два приклади говорять самі за себе.
Кілька днів тому під час телемарафону на каналі “1+1” експерти зазначали, що навіть у Московському Патріархаті є церковники, які вважають: нині ситуація як ніколи раніше сприяє створенню Помісної Церкви. До того ж релігієзнавець Юрій Черноморець наголошує, що церкви Московського Патріархату в столиці нині спорожніли на третину. На Полтавщині ця тенденція також уже проявилася, особливо після агресії з боку Росії і проявів сепаратизму. Тож об’єднання українського православ’я важливе й необхідне – Помісна Церква не проклинатиме свій народ і не благословлятиме окупантів рідної землі. А для нашої держави церковне питання так само стратегічне – від його вирішення значною мірою залежить безпека України.

Лідія ВІЦЕНЯ
Олег ЖУРАВЛЬОВ (фото)
“Зоря Полтавщини”