Нині розпочався небезпечний період у лісових масивах – підпали сухої трави чи очерету на болотах, що знаходяться поблизу лісів. Саме це й завдає чимало клопоту лісівникам, а подекуди – й значної шкоди природі. Підпали на узбіччях доріг та полях поблизу лісів перекидаються на лісосмуги й лісові масиви, займаються дерева, гине звірота, руйнується верхній шар ґрунту. Багато хто вважає, що спалювання трави корисне. Проте ефект швидшого росту рослинності в результаті випалювання є ілюзорним.
Особливо небезпечне весняне випалювання трави для лісу. Лісова пожежа – це справжнє лихо. Окрім втрат деревини, витрат на гасіння пожеж, це ще й зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості та стану дерев. Лісові загорання знижують приріст деревостанів, збільшують вітровальність і послаблюють зелені масиви, засихаючі дерева стають осередком шкідників і хвороб лісу. Навіть слабка і невелика трав’яна пожежа здатна призвести до загибелі молодих лісових насаджень, що створюються для захисту полів від висушування, берегів – від ерозії, доріг – від снігових і запорошених заметів.
Кожен підпал – злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека – можливе виникнення лісових пожеж та руйнування екосистеми. Загальний збиток екології, який щорічно завдають загорання в лісі, підрахувати неможливо: це і кисень, що згорів, і пошкодження органічного шару ґрунту, і кислотні дощі, й ерозії…
Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства нагадує, що згідно з законодавством порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність та відшкодування винуватцями завданих збитків.

Юрій ТАРАНЕНКО
Начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства