Незабаром розпочнеться нерест. У цей період риба особливо потребує охорони від браконьєрів. А також необхідний дієвий контроль за діяльністю підприємств, які забруднюють водойми неочищеними стоками, здійснюють забір води з рибогосподарських водойм, без належного рибозахисту, не виконують встановленого рівневого режиму водойм, де проходить нерест. Риба масово здійснюватиме нерестові міграції протягом всього нерестового періоду, особливо до нерестовищ Сулинської затоки, які займають площу 3,6 тисячі гектарів. Це одне із основних нерестовищ Кременчуцького водосховища, яке за загальною рибопродуктивністю займає перше місце серед водосховищ дніпровського каскаду – 19–22 кг/га.
Цьогорічний нерестовий період у Кременчуцькому водосховищі триватиме з 1 квітня до 10 червня. Під час нересту забороняється рух усіх видів плавзасобів, будь-яке рибальство. Нагадуємо, що порушники природоохоронного законодавства несуть адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачену ст. 249 Кримінального кодексу України та ст. 85, 86, 881 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в подальшому ККУ та КУпАП). Відповідним законом України до ККУ та КУпАП внесено зміни, які посилюють відповідальність за незаконний вилов, придбання або реалізацію об’єктів тваринного світу. Відповідно до ст. 88 порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного світу підвищено в три рази (від 3 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої). Ті самі дії, вчинені до об’єктів тваринного світу, які перебувають в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу від 9 до 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої. Відповідно до другої частини ст. 249 ККУ незаконне зайняття рибним або іншим промислом, якщо це заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3-х років.
Якщо застосовувались вибухові, отруйні речовини, електрострум, то передбачено покарання штрафом від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3-х років з конфіскацією знарядь і засобів лову. Постановою КМ України від 24 липня 2013 р. №541 значно збільшені такси для обчислення розміру шкоди за порушення законодавства про природнозаповідний фонд внаслідок незаконного добування об’єктів тваринного світу. Так, за один незаконно добутий екземпляр судака розмір шкоди становить 903 грн, сома – 752 грн, щуки, сазана, білизни – 602 грн, ляща – 301 грн, плітки – 150 грн, плоскирки, окуня – 150 грн, карася сріблястого – 30 грн.
Звертаємось до всіх громадян: не будьте байдужими! Інформуйте органи рибоохорони, інші спеціально уповноважені органи влади про браконьєрський вилов нерестуючої риби. Проведенню нерестової кампанії приділятиметься особлива увага з боку природоохоронних органів у взаємодії з підрозділами МВС України, виконавчої влади, органів самоврядування.

Юрій ЯРЦЕВ
Головний державний інспектор
Сулинськрибоохорони