У ПП імені Калашника Полтавського району цьогорічний комплекс весняно-польових робіт розпочали ще наприкінці лютого, тож нині вже закінчили підживлення озимих культур, завершують і закриття вологи в грунті, також посіяли по 200 гектарів ячменю й гороху.
Загалом в агроформуванні під ярі культури в цьому році відводять понад 3,2 тисячі гектарів, із них ранні зернові й зернобобові сіятимуть більш як на тисячі гектарів. За попередніми розрахунками, проведення комплексу весняно-польових робіт обійдеться господарству майже в 7 мільйонів гривень. Адже, скажімо, пально-мастильних матеріалів потрібно майже 200 тонн. Оптова ціна літра “дизельки” – близько 11 гривень, тобто лише на цю складову знадобиться майже 2,2 мільйона гривень, повідомив керівник агроформування Іван Степаненко.
– Нинішня посівна багато в чому не схожа на попередні. По-перше, весна прийшла рано, хоча прогнози були на пізню. По-друге, навряд чи хто очікував на таку політико-економічну ситуацію в державі, яка є зараз. Зростання курсу долара спричинило здорожчання всіх витратних матеріалів, водночас ціни на зерно залишилися практично на попередньому рівні. Скажімо, ми давно перерахували кошти за посівний матеріал, але отримали його ще не увесь, і зараз невідомо, чи не доведеться нам доплачувати. По-третє, вже зараз ми сіємо практично в сухий грунт, запаси вологи майже нульові, – зазначив Іван Степаненко. – Але примхам погоди ми протиставляємо технології землеробства.
Слід додати, що в сільгосппідприємстві імені Калашника вимерзло 268 гектарів озимого ріпака, 74 гектари озимого ячменю, неблагополучно перезимували посіви і на окремих площах озимої пшениці, під яку загалом відвели майже 800 гектарів. А це – неабиякі втрати для господарства, яке функціонує тільки за рахунок власних можливостей, не залучаючи банківські кредити. Але нарікати на проблеми в агроформуванні не звикли, бо результати колективної праці – то дохід господарства і власний прибуток кожного працівника. Фахівців же тут цінують. Наприклад, нині на сівбі заробітна плата механізаторів сягає 280 гривень за день. До того ж вони забезпечені дворазовим харчуванням. Середньомісячна заробітна плата у сільгосппідприємстві становить 3100 гривень. Сума виданих дивідендів й інших виплат за минулий рік склала 1,2 мільйона гривень. Тож люди, як мовиться, вмотивовані сумлінно працювати, примножуючи здобутки господарства, нашого краю й усієї держави.
***
Швидко і з дотриманням технологічних вимог закликав провести комплекс цьогорічних весняно-польових робіт у регіонах перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк під час Всеукраїнської селекторної наради. Зокрема він зазначив:
– Завдання на поточний рік складні й напружені. Згідно з планом прогнозується зібрати близько 63 мільйонів тонн зерна. Це – на рівні минулорічного показника. Необхідно наростити обсяги виробництва цукрового буряку, сої, картоплі та овочів.
Полтавщину відзначили на селекторній нараді як одну з областей, де на ланах вже повністю внесені мінеральні добрива. Підживлено 70 відсотків озимих культур, решту посівів підживлюватимуть прикоренево.
Директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов повідомив, що вже посіяно більше чотирьох тисяч гектарів ярих зернових. У цьому році буде збільшено посіви цукрових буряків. Прогнозується, що всі цукрові заводи області працюватимуть. Збільшуються посіви сої, зменшуються посіви соняшнику.
Негативно позначається на весняно-польових роботах в області, як і всюди по Україні, підвищення цін на дизпальне і бензин. На Полтавщині ціни на пально-мастильні матеріали зросли на 20 відсотків. Однак більшість полтавських сільгоспвиробників, зазначив Сергій Фролов, запаслися пально-мастильними матеріалами заздалегідь. Щодо цінової ситуації на продовольчому ринку, то на основні продукти ціни стабільні, зазначив директор обласного департаменту агропромислового розвитку ОДА.
Механізатори Сергій Федас і Ростислав Гунько.
Тракторист Володимир Дметрук.
Людмила ДАЦЕНКО
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”