Читаючи шлюбні оголошення чоловіків, диву даєшся. Як же ви жінок прискіпливо вибираєте, і це в пенсійному віці?! Ви “нас” виміряєте, зважуєте, “чернява аль бєлява”. Жінки після 55 років майже всі вже біляві, так само, як і ви, чоловіки! Щоб струнка була, до повноти не схильна, а самі вибиваєте зайву дірочку в паскові або ж замінюєте його підтяжками. Щоб уміла смачно готувати, гарно подавати?! У нашому віці їжа повинна бути найпростішою, щоб менше калорій потрапляло туди, куди не треба. Хизуєтеся дачами, автомашинами, а їздити треба на велосипеді й задовольнятися малим…
Догоджаєте дітям і внукам, а ті забувають вам навіть подзвонити, запитати, чи снідали ви і чи є що вечеряти. Говорите те, що хочуть вони чути, піддакуєте там, де зовсім не згодні. І це для того, щоб не прогнівати їх.
Але ж ви вже заслужили жити так, як хочете самі, лише ви! Залишається тільки знайти супутницю життя. Не тягти її на дачу й великі городи, не примушувати щодня “крутити” котлети. Бо за цим усім – життя ви не бачите, воно проходить повз вас…
“Пам’ятаймо лишень,
домовина не має кишень,
і життя не повторить
ніхто з вас на біс”.
Андрій Денисенко.
А душа, де душа ваша, чим вона живе, що її цікавить, чим втішається? Яке хобі ви маєте, яку книжку читаєте?
Подружжя пенсіонерів повинні жаліти одне одного, тобто берегти. Ось ця жалість і повага є чистим золотом найвищої проби між двома разом старіючими людьми.
Погоджуєтеся зі мною – пишіть.

Варвара Романівна.