Віднедавна комунальна установа “Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” обласної ради об’єднала у єдину структуру 29 колишніх закладів швидкої допомоги і зараз має у своєму підпорядкуванні 4 потужні станції: у Полтаві, Кременчуці, Миргороді та Лубнах. У їх складі діють 24 підстанції, а також виїзна екстрена консультативна допомога з навчально-тренувальним відділом. У “день відкритих дверей” журналісти побачили перші результати цієї реорганізації.
Більшість хвороб ми “куємо” власноруч
Перші гості, що збиралися в холі приміщення, стали свідками обговорення останньої тутешньої новини: методом тромболітичної терапії (торомболізису) того дня вдалося врятувати 39-річного полтавця з гострим інфарктом. Як з’ясувалося, одна доза препарату, що швидко розчиняє тромб, коштує 16 тисяч гривень – такими ліками екстрена медична допомога забезпечена на півтора року наперед. До речі, пацієнти про наявність препарату в достатній кількості добре обізнані – на одному з викликів 90-річний дідусь з порога попросив ввести своїй дружині саме ці ліки. І бабуся, до речі, з інфарктом впоралась. Щодо вікового цензу цієї хвороби, то років три тому рятували від неї 19-річного хлопця. Але найбільше “молодих” інфарктів (у 24–28 років) мали в період фінансового й економічного хаосу: купоно-карбованці, стреси, потік товарів у “кравчучках” через усі кордони. Це – на підтвердження того, що від медичного фактора наше здоров’я залежить усього на 10 відсотків. Більшість хвороб ми “куємо” собі самі.
Вчасна допомога – запорука порятунку
Екскурсію центром екстреної допомоги провели директор департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак та головний лікар закладу Олександр Лавренко. Оглянули кілька автомобілів екстреної допомоги: від “Рено”, у салоні якого є все необхідне для серцево-легеневої реанімації, до старенького “Мерседеса”, що працює на лініях уже п’ятнадцятий рік. Найновіший автомобіль, обладнаний по класу В (для всіх видів допомоги, крім реанімації), – один із 25, закуплених для сільської мережі за гроші обласного бюджету. Ще 44 мають надійти в область коштом державної скарбниці. Сім із них будуть обладнані по класу С (реанімобілі), більшість – по класу В, кілька – по класу А (транспортні). А ще цьогоріч планується придбати автомобіль для транспортування новонароджених – з кувезом, монітором і всім необхідним для підтримки життєдіяльності немовлят.
Про роботу дистанційно-діагностичного центру екстреної допомоги розповів лікар-кардіолог виїзної бригади Любомир Ткач. Зараз по області встановлено десятки електрокардіографів (нещодавно закуплено ще 27) для передачі сюди ЕКГ з найвіддаленіших кінців області. Черговий лікар-кардіолог при потребі допоможе районним фахівцям правильно встановити діагноз. Через цей кабінет пройшло минулоріч 4600 електрокардіограм. За словами Любомира Ткача, із 1900 інфарктів, що сталися в області в минулому році, 954 діагностували бригади екстреної допомоги.
– Вчасна діагностика, використання тромболітиків або швидке транспортування для проведення стентування дозволяють не лише рятувати життя, а й повертати людям працездатність, – наголосив начальник відділу медицини катастроф департаменту охорони здоров’я ОДА Володимир Мохначов.
Завдяки вчасному медичному втручанню за останні три роки значно знизилася смертність від інсультів, хоча загальна їх кількість не зменшується.
Щоб виклик виконувався швидко
Згідно з нині діючими нормативами час доїзду екстреної служби на виклик у сільській місцевості становить 20 хвилин, по місту – 10. Саме на виконання цих норм і реорганізовується диспетчерська служба, введена мережа корпоративного зв’язку, відкриваються пункти постійного та тимчасового базування бригад.
Там, де донедавна розміщувалася диспетчерська, незабаром розташується серверна – звідси на третій поверх, куди “переїхав” диспетчерський блок, тягнеться сила-силенна кабелів. Зараз у центральній залі майбутньої єдиної оперативно-диспетчерської служби області працюють лише кілька фахівців. Як запевнили посадовці, те, що мало бути зроблене власними силами і місцевими коштами (1,2 мільйона гривень з обласного бюджету), зроблено. Тепер справа за Держінвестпроектом, який протягом півроку має встановити велику кількість обладнання. І тоді 16 диспетчерів прийматимуть виклики, направлятимуть бригади і на моніторах відслідковуватимуть час та траєкторію їхнього руху по території всієї області.
На підстанції у Решетилівці працюють 13 фахівців середнього медичного персоналу, один молодший спеціаліст та 9 водіїв. Цілодобово чергує дві бригади. На запитання, з якого приводу звертаються пацієнти найчастіше, фельдшер Сергій Сотула відповідає – з проблемами серцево-судинної системи, гіпертонічними, болями в животі. Хлопець демонструє вміст сумки-укладки, інші обов’язкові речі, журнал передачі технічного стану медичного обладнання. Адже у салоні новенького “Сітроена”, який уже півмісяця бігає решетилівськими дорогами, обладнання – більш як на 200 тисяч гривень. Сергій говорить, що тепер надавати допомогу, особливо при транспортуванні, стало значно зручніше. Журналістам показали, як працює обладнання, зокрема як передається кардіограма пацієнта до дистанційно-діагностичного центру в Полтаву.
Як прозвучало насамкінець у спілкуванні з посадовцями, зараз на лініях області постійно працюють 135–140 автомобілів екстреної допомоги. З кожною бригадою є постійний зв’язок. Зменшується питома вага викликів до хронічних хворих, якими мають опікуватися сімейні лікарі. Минулорічне підвищення зарплати працівників екстреної допомоги нині чітко прописане окремим рядком. І головне, як наголосив Віктор Лисак, – ліками ця галузь повністю забезпечена, а селяни більше не бігають по дворах із каністрами і грошима перед приїздом бригади.
***
На засіданні розширеної колегії департаменту охорони здоров’я ОДА було підбито підсумки діяльності цієї галузі у минулому році та окреслено головні завдання на рік нинішній. Учасників зібрання привітав голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко.
– Завдяки нашим спільним діям щодо виконання соціальних ініціатив Президента держави Віктора Януковича, – наголосив керівник області, – Полтавщина є одним із лідерів у реформуванні медицини. Влада буде і далі виконувати взяті на себе зобов’язання щодо розбудови обласних програм, подальшого виходу на нормальний рівень первинної ланки.
У доповіді про підсумки діяльності системи охорони здоров’я за 2013 рік заступник директора департаменту охорони здоров’я Юрій Курилко проаналізував роботу за основними показниками.
Наглядом сімейних лікарів охоплено більше 90 відсотків населення. Функціонують 34 центри первинної медико-санітарної допомоги. Працюють 313 амбулаторій сімейної медицини: 234 – у сільській місцевості й 79 – у містах. Стаціонарна медична допомога надається на 11 тисячах 816 ліжках.
На 6,8 відсотка знизився показник дитячої смертності. Минулоріч в області народилися 14 тисяч 296 немовлят. У рамках впровадження національного проекту “Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства” успішно функціонує обласний перинатальний центр високоспеціалізованого рівня. Попереду – реконструкція таких центрів вторинного рівня, міжрайонних пологових відділень.
Детальний аналіз успіхів і недоліків, ряд критичних зауважень у ході колегії зробив головуючий на зібранні директор департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак. Загалом же області є чим пишатися, що неодноразово відзначалося на колегіях Міністерства охорони здоров’я. Серед непілотних регіонів нашої держави Полтавщина за результатами розвитку сільської медицини посідає третє рейтингове місце.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”