Погожі, без великих морозів і снігопадів, дні треба використовувати для обрізання плодових дерев. Більшість садівників до обрізування саду, як правило, приступають у другій половині лютого, коли вже не очікуються сильні морози, але сокорух у деревах ще не активізувався. Маючи невеличкий сад чи присадибну ділянку, в такий обмежений термін укластися вдається, а от якщо плодових дерев дуже багато або ж здоров`я вже підводить, то можна і не встигнути виконати великий обсяг роботи до березня. Проте перейматися з цього приводу не варто, оскільки багаторічна практика доводить: як плодові дерева, так і ягідні кущі можна обрізати протягом усієї зими, а не тільки в лютому. Головне при цьому – дотримуватися основних правил.
Так, не варто взимку обрізувати дерева з низькою морозостійкістю, в тому числі абрикос і персик. Небажано проводити обрізування при температурі нижче –10 оС. Місця зрізів обов’язково слід змащувати садовим варом, особливо якщо вони великі.
Під час обрізування передусім вирізають сухі, хворі, пошкоджені та поламані гілки. Далі – ті, що переплітаються поміж собою, труться та затіняють одна одну. Таке проріджування слід проводити щороку.
Після цього беруться до вкорочування занадто довгих пагонів, при цьому звертаючи увагу на те, щоб у кроні не залишилося однаково розвинених гілок, що виросли з одного і того ж місця. Чим сильніше дерево розгалужується, тим менше вкорочують пагони і навпаки. Сухі гілки обрізають до здорових живих тканин, інакше рана не заросте, що в кінцевому результаті може призвести до зараження деревини грибковими захворюваннями, з якими боротися дуже важко. Усі зайві гілки вирізають на кільце, бо пеньки, що після цього лишаються, загнивають, і рани довго не гояться, на їхньому місці з часом можуть утворитися дупла. При видаленні великих скелетних гілок спочатку їх підпилюють на третину діаметра знизу, щоб не здиралася кора й не відкололася гілка під час падіння, а вже потім спилюють повністю.
ЗАКІНЧИВШИ обрізку саду, можна зайнятися не менш важливою справою – знищенням зимуючих шкідників, а також боротьбою із хворобами саду. Багато шкідливих комах зимують у грунті, у пристовбурних колах, а також в опалому листі, на корі стовбурів та скелетних гілок, у залишках незібраних плодів. Для зменшення їх чисельності
у лютому застосовують низку спеціальних агротехнічних заходів. Стовбури (штамби) зачищають від відмерлої кори за допомогою тупих скребків. Усі виявлені гнізда шкідників, залишки плодів збирають і спалюють. Таким чином можна якщо не знищити повністю, то суттєво зменшити популяції яблуневого квіткоїда, щитівки, різних кліщів, листокруток, а також знищити збудників таких небезпечних хвороб, як парша, чорний рак тощо. Відразу ж після зачистки під час відлиги слід побілити дерева 20-відсотковим свіжогашеним вапном для захисту штамбів дерев від сонячних опіків і морозобоїн. Нічого, якщо вже робили це восени: наприкінці зими побілку бажано поновити для захисту дерев від ранньовесняних опіків. У розчин вапна при цьому додають клейстер чи столярний клей. Проводять також систематичне збирання падалиці, щоб у майбутньому запобігти поширенню у саду чорного раку та плодової гнилі. Хворі дерева спочатку лікують шляхом зачищення ураженої кори, збираючи та спалюючи її. Рани, утворені під час зачищення, дезінфікують 5-відсотковим розчином залізного купоросу, 1-відсотковим розчином нітрафену, а потім відразу ж покривають замазкою. Вона надійно захищатиме рани від повторної інфекції і сприятиме швидкому утворенню на пошкодженій поверхні калюсу, тобто тканинних утворень.
Рецепт замазки: 70 відсотків нігролу, 15 – каніфолі й стільки ж – парафіну. В разі, коли сильно уражене хворобами чи пошкоджене дерево врятувати не вдалося, його викорчовують, а місце, де воно росло, дезінфікують хлорним вапном із розрахунку 100 г/м2, а потім одразу ж перекопують.
Для захисту зимового саду (особливо молодих дерев) від пошкодження гризунами можна застосувати бордоську рідину. Річ у тім, що рослини, оброблені нею, гризуни обходять, як то кажуть, десятою дорогою. Тож із допомогою оприскувача слід обробити дерева в саду 1-відсотковою бордоською рідиною (із розрахунку 100 грамів мідного купоросу і стільки ж негашеного вапна на 10 літрів води).

Василь БАГНО
Державний фітосанітарний інспектор