Вчасно посіяти, полити, підживити, захистити від захворювань чи шкідників – думками городник весь час повертається до підвіконня, де розмістив ящички з розсадою, чи в теплицю. Наразі настав час поговорити про підготовку насіння до висіву і плекання сходів у перші тижні після появи.
Підготовка ґрунту
Розвиток розсади багато в чому залежить від стану ґрунту. Ідеальний варіант – підготовка ґрунту в серпні-вересні, але можна і взимку. Суміш для розсади потрібно готувати як мінімум за 2–3 тижні до висіву насіння. Для цього беремо городню землю, додаємо до неї перегній і пісок (у співвідношенні 1:1:1).
Ґрунт потрібно спочатку проморозити, а потім прогріти. Для цього набираємо його й виносимо на мороз на 2–3 дні, потім заносимо в тепло на такий же термін, і так робимо тричі. Ніякої термічної обробки! Я б не радив прожарювати землю в духовці або поливати її гарячим розчином марганцівки, тому що в цьому випадку знищуються не тільки шкідливі мікроорганізми, а й корисні, які роблять землю “живою”.
Перед сівбою ґрунт повинен прогрітися до 18–20 градусів тепла. Потім ним заповнюємо пластикові стаканчики чи ящики й поливаємо одним із препаратів – Фітодоктором (чайна ложка на
2 літри води) або Фітоспорином.
Обробка насіння
Насіння перед висівом його у грунт необхідно знезаразити. Існує багато способів протиінфекційної обробки. Так, можна взяти зубок часнику, потовкти його і залити 0,5 літра води, настояти протягом 10 хвилин і занурити насіння у настій на 20 хвилин, потім промити його і просушити. Також одну столову ложку перекису водню додають у 50 мілілітрів води, замочують насіння на 20 хвилин, а потім промивають. Із цією ж метою використовують і слабко-рожевий настій марганцівки, у якому насіння замочують на одну годину.

Для стимулювання росту добре використовувати Біостим чи Біоліт. Оброблене одним із цих препаратів насіння треба одразу висівати. Попіл – це також якісний стимулятор: беремо 200 грамів його із розрахунку на 10 літрів води, настоюємо дві доби, а потім замочуємо насіння на 4–6 годин.
Наступний етап підготовки насіння – загартовування. Для цього його на 2–3 доби поміщають у холодильник. Або ж – інший варіант: день його тримають у теплі, а ніч – у холодильнику.
Насіння після будь-якої обробки просушуємо й відразу ж висіваємо. Не треба його перетримувати у воді – сіяти слід набрякле, але не проросле.
Коли висівати?
Термін висіву насіння залежить від культури. Так, томати мають рости 50–60 днів (від висіву насіння до висаджування рослин на постійне місце), селера і баклажани – 80 днів, перець – 70 днів, білокачанна капуста – 55–60 днів, кольрабі – 40–50 днів, цвітна капуста – 40–45 днів, пекінська капуста – 25 днів.
Всю лютневу розсаду потрібно досвічувати, щоб загалом світловий день тривав не менше 14–16 годин. Ранню розсаду висаджуємо в теплиці, тому що в нашій кліматичній зоні у відкритий грунт можна висаджувати розсаду не раніше 10 травня. До речі, кожна рослина на момент висаджування її на грядку повинна мати не менше трьох пар справжніх листків.
Полив, підживлення, освітлення
Поливають розсаду помірно, тобто так, щоб і не залити її, й не пересушити. Робити це слід теплою водою (20–25°С). Водопровідну воду перед поливом треба відстоювати протягом 3–5 годин. Орієнтуватися в часі щодо зволоження грунту треба за станом його верхнього шару: як тільки він підсохне, можна братися за лійку чи шланг. Розсаду томата, перцю, баклажана поливають зрідка, але підвищеними нормами, бажано – у першій половині дня й при сонячній погоді. Розсаду білокачанної та цвітної капусти, салату зволожують так само. Якщо поливати розсаду холодною водою при підвищеній вологості повітря, рослини масово уражатимуться грибковими хворобами.
Розсаду підживлюють всього 2–3 рази. Перше підживлення мінеральними добривами (в основному це звична аміачна селітра) проводять через 7–10 днів після пікіровки томатів, перців, баклажанів, через 10 днів – капусти. Після підживлення рослини поливають теплою водою та, при потребі, провітрюють приміщення.
Дуже добре іноді використовувати для поливу настій із шкаралупи курячих яєць (10–15 штук на три літри рідини) або ж воду після миття в ній сирого м’яса.
Розсаді потрібне добре освітлення. Щоб забезпечити її необхідною кількістю світла, кімнатні ящики розміщують на вікнах із південного боку. Чим вища температура в приміщенні, тим яскравішим повинне бути освітлення, інакше розсада витягнеться. Однак при цьому слід уникати тривалого прямого попадання сонячних променів на рослини, бо це може призвести до опіків.
Якщо розсада захворіла…
Розсаду, на якій з’явилися попелиці, треба обробити настоєм тютюну. Його можна отримати в достатній кількості із сигарет без фільтра. Тютюн заливають водою з розрахунку 2:5 та настоюють протягом доби (якщо вода холодна – 2 доби). Для кращого прилипання настою до листя можна додати в нього трохи господарського мила. Його нарізають чи натирають на крупній тертці, а потім розчиняють у невеликій кількості гарячої води.
Одними з найнебезпечніших шкідників є кліщі. Боротися з ними допоможе настій цибулевого лушпиння: з розрахунку 15–20 грамів його настоюють у літрі води протягом 4–5 днів, фільтрують та обприскують ним рослини. Приготування настою часнику: 20–30 грамів його подрібнюють, заливають літром води, проціджують, додають розчин господарського мила та одразу ж застосовують.
Дуже небезпечною для сходів є хвороба, що одержала назву “чорна ніжка”. Попередити її появу можна шляхом пропарювання грунту, що вже використовувався. Однак тут доведеться вибирати: чи омертвити грунт, знищивши разом із патогенними й корисні мікроорганізми, чи дати шанс чорній ніжці, здатній знищити до 50% розсади.
Високі результати – при обробці насіння від хвороб препаратом Мікосан-В. Його можна застосовувати як у теплицях, так і в кімнатних приміщеннях. Він захищає від кореневих гнилей, борошнистої роси та інших захворювань, а також стимулює імунітет. Для захисту овочевих культур від грибкових захворювань у теплицях використовують біологічний препарат Триходермін.
Для боротьби у теплицях з білокрилкою раджу препарат Вертицилін і жовті клейові стрічки, а з трипсами та білокрилкою – препарат Боверін. Це – біологічні доволі безпечні препарати, але засоби індивідуального захисту при роботі з ними все-таки треба використовувати, як і дотримуватися техніки безпеки.

Володимир САВЧЕНОК
Фітосанітарний інспектор