“У мене знижена кислотність шлункового соку, постійно турбує коліт. Які трави мені допоможуть”.
Є.С.МУРЕНКО.

Подорожник блошиний (Plantago psillium L., російська назва – подорожник блошиный) – однорічна трав’яниста рослина. Стебло гіллясте, прямостояче, 15–50 см заввишки, із залозистим опушенням на верхівках. Листки цілокраї, лінійні, супротивні, з загостреною верхівкою. Квітки дрібні, двостатеві, в щільних кулястих суцвіттях, які нагадують голівки на довгих квітконіжках. Віночок трубчастий, рожевувато-буруватий. Цвіте у червні-липні. Насіння достигає у серпні-вересні. Плід – коробочка. У природних умовах подорожник блошиний росте на Закавказзі. В Україні його культивують як лікарську рослину.
Для медичного використання заготовляють насіння рослини та траву, яку зрізують на початку цвітіння. Щоб одержати насіння, траву скошують у фазі повної стиглості, досушують у сушарках та обмолочують. Оскільки воно гігроскопічне, то його треба зберігати в сухих приміщеннях та щільній тарі.
Насіння подорожника блошиного містить велику кількість слизу, який складається з маналу та крохмалю, а також жирну олію, мінеральні солі, іридоїдний глікозид аукубін, білки. У траві рослини знайдені флавоноїди, слиз тощо.
Препарати подорожника блошиного застосовують у науковій та народній медицині як обволікальний, пом’якшувальний, протизапальний та проносний засоби. Вони здатні адсорбувати бактерії у травному каналі. Найчастіше готують відвар насіння подорожника блошиного. Беруть столову ложку насіння, заливають склянкою води, кип’ятять на малому вогні 10 хвилин, охолоджують та проціджують. П’ють по столовій ложці за 30 хвилин до їди при ерозивному гастриті та виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки.
Слиз насіння подорожника блошиного готують так: беруть 2 столові ложки насіння, промивають водою, потім заливають 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин. Приймають так, як і відвар.
Офіцинальний препарат – сік подорожника – складається із суміші рівних частин свіжого соку подорожника великого та трави подорожника блошиного.
Препарати подорожника блошиного найчастіше застосовують при анацидному гастриті та хронічному коліті, а також при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки при нормальній та зниженій кислотності шлункового соку.