Джерела забруднення
Жодна країна чи регіон не можуть бути стовідсотково захищені від потрапляння на їхню територію радіаційно небезпечної продукції. Що вже говорити про Україну, де лише вибух на ЧАЕС спричинив забруднення майже 8,5 мільйона гектарів землі у кількох областях. Більшість цих земель – сільськогосподарські угіддя, 3 мільйони гектарів – ліси.
До того ж джерелами радонової радіації можуть бути будівельні матеріали (граніт, пемза, глинозем тощо). Використання відходів фосфорного виробництва як будматеріалів (гіпсу) також є можливим додатковим джерелом опромінення. До речі, застосування фосфатних добрив у сільському господарстві стимулює засвоєння природних радіонуклідів рослинами з грунту.
Небезпека поруч
Перші статистичні дані про реальність цієї загрози з’явилися наприкінці 30-х років минулого століття. На заводі з виробництва обладнання для літаків “Боїнг” (США) серед робітниць, які розфарбовували циферблати люмінесцентною фарбою з високим вмістом радію, виникла майже епідемія онкологічних захворювань.
У 1980 році пресу облетіло повідомлення про те, що у російському Краматорську здали новобудову, а вже через рік померла донька мешканців однієї з квартир, незабаром померли її брат і мати. Квартира звільнилася, туди в’їхали нові мешканці, у яких теж незабаром помер син. Лише після цього забили тривогу, і перевірка зафіксувала радіаційний фон, що в кілька разів перевищував норму. В цій кварти-рі померло четверо дітей і двоє дорослих, 17 мешканців сусідніх квартир стали інвалідами. Як з’ясувалося, джерелом радіації були стінові панелі, виготовлені з радіоактивних будматеріалів. Радіація небезпечна тим, що не має ні кольору, ні запаху, але спричиняє зміни в біологічній структурі клітин, викликає невиліковні за- хворювання.
Радіонукліди всередину організму можуть потрапляти з повітрям та продуктами харчування. Більшість із них організм сприймає за “потрібні йому речовини” і накопичує в різних органах – від такої радіації захиститися вже неможливо.
Найбільш небезпечні радіонукліди-“довгожителі”, період напіврозпаду яких становить 30 років, – цезій-137 і стронцій-90. Найбільшими “акумуляторами” цезію з навколишнього середовища вважаються гриби. Риба та морепродукти “збагачуються” радіонуклідами з морського дна. Стронцій у грунті не накопичується, але якщо вже потрапляє до організму, то концентрується в кістках і згодом руйнує їх.
Радіометричний контроль у Полтаві
Згідно з вимогами чинного законодавства, вся харчова продукція та продовольча сировина мають проходити радіаційний контроль гамма- і бета-спектромет-рами, причому за його забезпечення відповідають як виробники, так і переробники, і навіть організації, що безпосередньо реалізують продукти харчування населенню: магазини та продовольчі ринки. В науково-дослідному Випробувальному центрі харчової продукції ДП “Полтавастандартметрологія” проводять випробування продовольчої сировини, продуктів та будматеріалів на вміст радіонуклідів. Підприємство оснащене двома сучасними спектрометрами: бета-випромінювання – СЕБ 01-150 та гамма-випромінювання – СЕГ 01-63. Отримані під час вимірювання первинні дані (спектр) обробляються спеціальною програмою AKWIN. Кінцева інформація містить перелік наявних у продукті радіонуклідів та відомості про їх питому активність. За цими показниками і визначається його придатність або непридатність до вживання людиною. Як альтернативний метод можуть використовуватися радіохімічні дослідження. Щороку у Випробувальному центрі ДП “Полтавастандартметрологія” проходять випробування на вміст радіонуклідів близько тисячі зразків харчової продукції та десятки зразків будівельних матеріалів.
Цікавтеся, що вам продають
На жаль, технічні можливості дозиметра не дозволяють цьо- му простому приладу вирішити складну проблему контролю продуктів харчування. Встановити, які радіонукліди та в якій кількості знаходяться у клітинній структурі продукту, можна лише за допомогою спектрометра. Тому слід вимагати у продавців результати радіологічного контролю продуктів, особливо на ринках, та не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі.
Найбільш небезпечними є лісові гриби та ягоди. Та якщо без грибів обійтися можна, то ягоди, зокрема чорниця і журавлина, в окремих випадках просто необхідні для профілактики деяких захворювань. Тому споживач обов’язково повинен цікавитися наявністю сертифікатів чи гігієнічних висновків на харчову продукцію. Не слід також забувати про радіаційні паспорти на сировину та будівельні матеріали.

Алла МИРОНОВА,
генеральний директор
ДП “Полтавастандарт- метрологія”.