Обласна конференція за підсумками виконання Програми соціального розвитку сільських населених пунктів у 2013 році та основними напрямками Програми на 2014-й відбулася на Котелевщині. Адже за багатьма показниками саме цей район є в нашому регіоні одним із лідерів кілька років поспіль. Участь у роботі зібрання взяли голови районних державних адміністрацій, районних рад, керівники установ та організацій області.
Підсумки у цифрах
Відкриваючи роботу конференції, голова обласної державної адміністрації Олександр Удовіченко зазначив:
– Три роки ми працюємо в рамках Програми соціального розвитку сільських населених пунктів, були піонерами з її втілення в державі. Сьогодні об’єднання зусиль навколо розвитку сільських територій стало одним із головних завдань, які ставить перед виконавчою владою Президент України Віктор Янукович на 2014 рік. На Полтавщині минулоріч 218 мільйонів гривень із різних джерел використано в рамках цієї Програми на дошкільні заклади, культуру, спорт, інші інфраструктурні речі, потрібні селу (освітлення вулиць, соціальні послуги, робочі місця). На Котелевщині ефективно використовуються кошти, надбано чималий досвід у цьому стосунку.
Голова обласної ради Іван Момот підкреслив, що обсяги коштів на виконання цієї Програми зростають із року в рік: від 140 мільйонів у 2011-му до 190 мільйонів у 2012 році. Й нарешті цифра 218 мільйонів за минулий рік – це більше 160 відсотків від запланованого.
Про підсумки виконання Програми доповів учасникам зібрання директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергій Фролов. У середньому на одного сільського мешканця в рамках Програми використано 383 гривні (161,1 відсотка від планового показника). При цьому левову частку коштів склали приватні інвестиції – 130,1 мільйона гривень. Із районних і місцевих бюджетів вкладено в Програму розвитку села 69,4 мільйона гривень, із обласного бюджету – 18,7 мільйона.
На виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича в області відновлено роботу 8 дитячих садків, відремонтовано 362 дошкільних заклади (планові цифри виконано на 147,2 відсотка), 502 школи (179,6 відсотка). Побудовано 15 спортивних споруд, відновлено – 19 (244,3 відсотка). Відремонтовано 356 закладів культури (108 відсотків) – належним чином ця робота проводилася у Гадяцькому, Зіньківському, Лубенському, Кременчуцькому районах. Вводилися в дію та ремонтувалися об’єкти соціального спрямування, нові торговельні заклади, будувалися і ремонтувалися автозупинки, дороги. Планові завдання з ремонту доріг у сільській місцевості виконано на 213 відсотків переважно
за рахунок коштів із обласного бюджету. Найкраще спрацювали у цьому плані Новосанжарський, Чутівський та Гадяцький райони. Значні кошти вкладено в освітлення сіл, газифікацію, впорядкування територій, озеленення та благоустрій, автобусне сполучення. Щодо газифікації найкраще спрацювали у Диканському, Зіньківському, Чутівському, Шишацькому районах. Водночас завдання щодо освітлення, газифікації та водопостачання не виконані.
Значно перевиконані планові показники із впровадження пілотних проектів (237,5 відсотка), зокрема в рослинництві й тваринництві. Доповідач навів приклади таких проектів у Лохвицькому, Решетилівському, Диканському районах, де садівництво, овочівництво, кролівництво дають нові робочі місця і додаткові кошти у місцеві бюджети.
Лідери – Шишацький, Котелевський та Диканський райони
“Фішкою” Полтавщини Сергій Фролов назвав соціальні угоди між орендарями земельних паїв та сільськими громадами задля фінансової підтримки соціальних об’єктів. Було підписано 1874 такі угоди, згідно з якими сільськогосподарський бізнес вклав у розвиток полтавських сіл 56 мільйонів 624,8 тисячі гривень (140,1 відсотка до плану, в розрахунку на 1 гектар орендованих земель використано в середньому 51 гривню). Належним чином цю роботу проведено в Лубенському (5,7 мільйона гривень вкладено у соціальну сферу за угодами), Шишацькому (5,4 мільйона), Глобинському (4,6 мільйона) районах.
Найбільше коштів на соціальний розвиток села використано в Шишацькому (18,2 мільйона гривень), Диканському (17,6), Кременчуцькому (15,2), Полтавському (14,1), Лохвицькому (12,1 мільйона) районах.
У розрахунку використання коштів на одного сільського мешканця найкращі результати отримано в Диканському (1502 гривні), Котелевському (1369), Шишацькому (1111) районах.
У рамках соціальних угод на 1 гектар орендованих земель найбільше коштів вкладено у Шишацькому (169 гривень), Лубенському (110), Котелевському (88) районах. По області – 51 гривня.
На кожен гектар земельної площі районів використано по Програмі в середньому по 77 гривень, у той же час у Диканському – 259 гривень, Шишацькому – 228, Кременчуцькому – 149.
По вкладанню коштів у пілотні проекти на одного мешканця району лідирують Диканський (1101 гривня), Шишацький (236), Зіньківський (180) райони. По області ця цифра становить 80 гривень.
Враховуючи ці та інші критерії, за загальною сумою балів першість у обласному рейтингу в 2013 році виборов Шишацький район, на другому місці – Котелевський, на третьому – Диканський.
Досвід Котелевщини
На думку голови Котелевської районної державної адміністрації, Героя України Тетяни Корост, можна набудувати в селах дитсадків, клубів, малокомплектних шкіл, але якщо в людей не буде роботи, майбутнього село не матиме. Тому всі зусилля мають бути спрямовані на економіку. В районі до 2009 року працював лише один молочний комплекс, зараз – шість. Побудовано потужний елеватор на 20 тисяч тонн збіжжя і 6 сушарок. Сума інвестицій сягнула 75 мільйонів гривень. Там, де є потужна тваринницька галузь, у рази зростають інвестиції, обсяги податків до бюджетів.
Як розповіла Тетяна Корост, у районі 12 шкіл, які фінансувати дуже складно. За останні три роки два навчальних заклади припинили існування. Є школи, де “вартість” одного учня складає від 16 до 23,5 тисячі гривень. Тоді як у Котелевській школі, де навчається 700 дітей, ця цифра – менше 7 тисяч. Доводиться рекомендувати сільським радам дотувати освіту: хочуть депутати мати школу в селі, то й рятувати її треба разом. Повноваження виконавчої влади у цьому напрямку, на жаль, обмежені. Щоб підготувати дошкільнят до навчання у селах, де немає дитсадочків, при трьох школах відкрили групи дошкільного виховання. У Великій Рублівці та Більську дитсадки потребують розширення, у Котельві є потреба ще в одному дошкільному закладі, й приміщення для нього вже звільнене. Є наміри створити в цьому садочку реабілітаційну групу для дітей із кризових родин. Потребують соціалізації також діти-інваліди.
У районі завершився перший етап реформування медичної галузі: обладнано 8 амбулаторій, працюють 10 сімейних лікарів. Проблеми: неприваблива зарплата медпрацівників, недостатнє транспортне забезпечення.
Є два будинки для престарілих і територіальний центр у реконструйованому приміщенні.
Після інвентаризації закладів культури кожному з них було виділено земельні ділянки, що на балансі сільських рад, доведено зони обслуговування. Для реконструкції залучаються кошти інвесторів.
Цифрами Тетяна Корост підтвердила багаторазову ефективність використання землі тими товаровиробниками, які утримують потужну тваринницьку галузь.
Доповідач внесла претензії до чинного законодавства (з приводу недоліків земельної реформи, оподаткування, відсутності важелів впливу на об’єкти господарювання) і пропозиції щодо його вдосконалення і направлення до Кабінету Міністрів.
У обговоренні виступили директор департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак, директор департаменту освіти і науки Володимир Мирошниченко, заступник голови ОДА Володимир Замикула, інші посадовці.

За результатами конференції відзначено належну роботу щодо соціального розвитку сіл Шишацької, Котелевської, Диканської, Лохвицької та Великобагачанської райдержадміністрацій. Обласна програма соціального розвитку сільських населених пунктів на 2014 рік має бути якнайшвидше доопрацьована на всіх етапах і подана на розгляд сесії обласної ради.
На об’єктах району
У Михайлівці учасників конференції зустрічали сільський голова Іван Риженко та директор фермерського господарства “Мир” Володимир Бурковський. Село невеличке – у місцевій дев’ятирічці навчаються 24 учні, при школі розміщений дитсадок, який відвідують 13 дітей. Проте ця школа, за словами її директора, готує переможців предметних олімпіад.
Учасники конференції побували у школі та в клубі. Володимир Бурковський показав гостям заклад, де проходять сільські урочистості, весілля, ритуальні заходи. Приміщення відремонтовані, опалювані. Директор опікується соціальною сферою ще з тих часів, коли 27 років очолював тут сільгосппідприємства, починаючи з колгоспу.
У СТОВ “Скіф”, що в Більську, його директор Олексій Бовдир розповів, що господарство обробляє 2,5 тисячі гектарів землі, утримує півтори тисячі голів ВРХ, з них більше 500 – корови. У 2011 році на тваринницькому комплексі були виконані основні будівельні роботи, у 2012-му він запрацював, а минулоріч від корови вже надоїли по 7 тонн молока. Цьогоріч планується підкорити 8-тисячний рубіж надоїв. Гості оглянули сучасний доїльний зал “ялинка” на 24 доїльних місця. Поголів’я переведено на монокорм, приміщення опалюється піролізним котлом, що дуже економно. У молочну галузь вкладено 12 мільйонів інвестицій. Планується збільшити дійне стадо до 720 голів. Молоко – найвищої якості, ціна – відповідна.
У ТОВ “Агрофірма “Маяк”, як розповів керівник тваринницької галузі Сергій Телюк, із 6300 голів ВРХ утримується 2300 корів. Господарство має статус племінного. Завершено будівництво третьої молочної ферми, дійне поголів’я планується довести до 3 тисяч. Утримуються більше 5 тисяч свиней, птахофабрика, вівці, що потребує потужної кормової бази. Гості побували на території переробної галузі, куди входять м’ясокомбінат, млин, цех з виробництва комбікормів, пекарня, елеватор, олійний цех з переробки сої та соняшнику на олію і макуху, й інших об’єктах. Як розповіли фахівці господарства, корми власного виробництва – це перш за все впевненість у якості, підтверджена даними сертифікованої лабораторії. Інформаційно-технічний відділ відповідає за раціональне використання ресурсів (від пально-мастильних до трудових), отримання аналітичних даних.
У Котельві учасники конференції побували у дитячому садку “Пролісок” на 320 дітей. Розпочалася його реконструкція у 2011 році коштами місцевого бюджету, 5 мільйонів надійшло з Державного. Було добудовано плавальний басейн, замінено дах, обладнано харчоблок, групові кімнати. Площа закладу зросла, натомість енергоносіїв він потребує менше. Тепле й затишне сучасне приміщення обладнане так, що столичні мешканці позаздрять тутешнім умовам навчання, виховання й харчування дітлахів. Адже у раціоні малюків – винятково екологічні продукти місцевого виробництва.
Учасники конференції змогли почерпнути чимало корисного досвіду на соціальних та виробничих об’єктах Котелевщини.

Ольга ЩЕГЛОВА,
Анна ЧАПАЛА (фото).