Так про свій колектив говорить керівник Віталій Максимович Крижанівський. 8 років тому європейські партнери вклали 10 мільйонів доларів інвестицій для створення ТОВ “УКРЛАТАГРО”, що господарює сьогодні більш як на 7 тисячах гектарів у Миргородському районі. Товариство створювалося на “рівному” місці й за новими європейськими традиціями. Оскільки на той час первинний розподіл землі уже відбувся, засновники нового сільгосппідприємства збирали “розкидані” паї повсюди.

Земля, зібрана по клаптику

Генеральний директор ТОВ “УКРЛАТАГРО” Віталій Крижанівський, демонструючи на моніторі карту угідь – а угіддя ці й справді територіально розкидані по району невеликими ділянками від 11 до 250 гектарів – про цю землю говорить так:
– Якщо завтра вона стане товаром і власник паю захоче його продати, він отримає цей товар у пристойному конкурентоспроможному вигляді. Кожні два роки ми проводимо аналіз грунтів – це та процедура, яку в Україні тільки збираються ввести у рамки чинного законодавства. На кожному гектарі береться по 16 проб для визначення вмісту основних речовин, як то фосфору, калію, гумусу.
На запитання, чи не бентежила інвесторів така розпорошеність землі, Віталій Максимович відповідає:
– Вона й зараз їх бентежить. Деяким польовим компаніям довелося зменшити земельний банк – інвестори заборонили використовувати поля, що з різних причин не дають віддачі. “УКРЛАТАГРО” працює на землях, розкиданих по восьми сільських радах – до кінцевого поля від офісу доводиться долати 98 кілометрів. Скажімо, на території Зуєвецької сільської ради обробляємо 127 гектарів, а в Ромоданівській та Клюшниківській – по півтори тисячі. Але за урожайністю ми є лідерами, тому не скорочуємо, а навіть нарощуємо площі. Завдяки підтримці районної влади вдалося додати до ріллі ще 300 гектарів перелогів, лугів, яким згідно з законом було змінено статус. Усього зараз в обробітку – 7100 гектарів. У нас є електронна історія кожного поля, переглянувши яку можна робити висновки про його ефективність.

Європейський інвестор в українських реаліях

Європейський виробник звик працювати прозоро, винятково в рамках чинного законодавства. Як іноземці поставилися до такої української “фішки”, як соціальні угоди?
– Нормально поставилися, – каже генеральний директор. – І від європейців, і від американців в Україні працюють постійні представники, які за кілька років уже зрозуміли наш менталітет, і жодних питань з цього приводу не виникає. Хоча це додаткова витрата, не передбачена ніяким оподаткуванням. Із кожним сільським головою налагоджено ділові контакти, погоджуємо суми, терміни, і слово своє я, як керівник, тримаю. Кошти надходять безпосередньо на рахунок конкретної сільської ради, про що й звітую у район. Цьогоріч це близько 350 тисяч – по 50 гривень за гектар ріллі. Взимку обов’язково допомагаємо в селах розчищати дороги. Розуміючи, що всім потрібні якісні медичні послуги, у цьому році допомогли Миргородській центральній районній лікарні придбати медичне обладнання. Установлено бюджет, в рамках якого ми працюємо. Зараз триває формування бізнес-планів і виробничих програм на наступний рік.

Урожаї без ГМО

– Для розвитку тваринництва, – продовжує розповідь керівник, – у нас немає жодних майданчиків, та й цінова політика, на думку інвесторів, поки що несприятлива. Господарство вирощує п’ять основних культур. 15 відсотків ріллі відведено під озиму пшеницю, 37 – під кукурудзу, близько 13 займає соя, ще 22 відсотки – ріпак, близько 9 – соняшник. Технічні культури не перевищують установлених норм посіву.
Сою в “УКРЛАТАГРО” вирощують ранньостиглих сортів української селекції. Урожай вона дає максимум 25 центнерів з гектара, але є чудовим попередником для озимини і гарантовано не модифікована. Жодних генно-модифікованих культур підприємство, як законослухняний товаровиробник, не вирощує. Ця тема болить керівнику, як і кожному пересічному українцю.
– Зверніть увагу, – говорить Віталій Крижанівський, – вся соя, що стоїть у полі допізна, має ознаки генно-модифікованої. Зараз вирощування і реалізація таких культур в Україні заборонені чинним законодавством, але… Придивіться пильно, наприклад, до помідора у супермаркеті, що транспортувався в Україну довго, але товарний вигляд зберіг стовідсотково. Чимало рослин уже мають ознаки ГМО. Чи здатна кукурудза давати по 140 центнерів з гектара без певного “пристосованого” гена?
Тим часом законопроект про зняття заборони на ГМО вже зареєстрований у Верховній Раді й має всі шанси бути проголосованим у 2014 році…
– На реалізацію 80 відсотків нашої продукції контракти укладені заздалегідь. Іноді це добре, іноді – не зовсім. Але на момент отримання врожаю ми знаємо, де і кому буде реалізовано наше зерно, і за його якість відповідаємо.
За показниками урожайності “УКРЛАТАГРО” цьогоріч є безперечним лідером у Миргородському районі. Адже озима пшениця вродила по 62 центнери з гектара (не в бункерній, а в заліковій вазі – після очистки і сушки). Соняшник – по 38,5 центнера, соя – по
22 центнери, ріпак – по 30, кукурудза – більш як по 100 центнерів з гектара. 2,5 тисячі пайовиків отримують орендну плату грошима в розмірі 5 відсотків від кадастрової вартості землі. А вже за них пайовик може купити якісне очищене зерно за ціною, нижчою від ринкової. Згідно з графіком продукція розвозиться по селах, літнім людям – додому. Так само і гроші. Середній розмір паю коливається від 2 до 4,5 гектара.

Як формувався колектив

Згідно зі штатним розписом на підприємстві працює всього 38 чоловік. Але ці фахівці – універсальні.
– Коли починали, – говорить керівник, – добре розуміли, що такої техніки, яку запланували придбати, тут ще не було. Скажімо, трактор “САТ-865” має потужність 550 кінських сил. Тому підібрати універсальних механізаторів попросили допомогти викладачів Хорольського агропромколеджу та Полтавської державної аграрної академії. Вони й провели “кастинг” серед претендентів. І у відборі не помилилися, прийняті тоді фахівці працюють і досі – Анатолій Мельник, Володимир Харченко, Юрій Лавринець, Анатолій Пудак, Сергій Піменов, Анатолій Сухина, Олексій Петько. Вони освоїли найсучасніші трактори, комбайни, ґрунтообробну та іншу техніку. Плинності кадрів немає, бо людей ми цінуємо – гідною оплатою, транспортними послугами, харчуванням. При нагальній потребі можливий безпроцентний кредит.
Для більшості тутешніх управлінців “УКРЛАТАГРО” – це перше робоче місце. Не буде перебільшенням твердження, що кожна з бухгалтерів, вчорашніх студенток, здатна очолити бухгалтерію будь-якого підприємства.
Молодий агроном Оксана Клименко працює в господарстві третій рік, навчаючись паралельно у Полтавській аграрній академії. Борис Стешенко – випускник Сумської аграрної академії – також завершував навчання, працюючи в господарстві. Високі вимоги і стандарти сучасного виробництва вони сприйняли з перших робочих днів і тепер також є фахівцями-універсалами.
– Я шістдесят років живу в Україні й поважаю людей, які вміють робити свою справу як слід. Таким бачу колектив, який очолюю, – говорить Віталій Крижанівський.