29 листопада Православна Церква молитовно згадує святого апостола і євангеліста Матвія – одного з дванадцяти учнів Христа.
Подробиць житія святого апостола Матвія до нас дійшло вкрай мало. Зокрема відомо, що він жив у галілейському місті Капернаумі й був митарем, тобто збирачем податей для Риму. Митарі були людьми корисливими й жорстокими.
Почувши проповідь Христа, Левій (ім’я Матвія до хрещення) запросив Його зайти до свого будинку. Христос і Його учні не відкинули запрошення, відвідали оселю митаря, тож ця подія вкотре засвідчила, що Господь “прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння” (Мф. 9, 13). Після зустрічі з Христом Левій покаявся, роздав своє майно й пішов за Спасителем.
Після П’ятидесятниці Матвій 8 років проповідував у Палестині. Там у
42-му році написав своє Євангеліє. Оригінальний текст до нас не дійшов, проте грецький переклад із нього увійшов у канон Нового Завіту як перша його книга – Євангеліє від Матвія.
Святий апостол Матвій обійшов з проповіддю Слова Божого Сирію, Лідію, Персію, Парфію, закінчивши свій подвижницький шлях мученицькою кончиною в Ефіопії в 60-му році. Місцевий правитель Фулвіан, який наказав стратити апостола, під впливом чудес, котрі відбувалися в останні дні життя й перші дні після смерті Матвія, розкаявся, відмовився від влади, охрестився з ім’ям Матвій і невдовзі став пресвітером. Згодом багато потрудився, продовжуючи справу свого небесного покровителя, у сані єпископа.
Підготувала Віра РОМАНИЧ.