Поет-пісняр Юрій Рибчинський якось зазначив, що у пісенній ієрархії спочатку стоять композитор, поет, а потім – виконавець. І якщо цей виконавець – одиниця, то він помножить пісню на одиницю; якщо він десятка – на десятку; якщо нуль – то пісні не буде. Для творчого тандема композитора й аранжувальника Олександра Швидкого та заслуженої артистки України Карини Карасьової пошук співавторів, тобто співаків, які б виконували їхні пісні, – це один із пріоритетних напрямків творчості. Своєрідним відкриттям для них стала обдарована дівчинка з Нових Санжар – Катя Афоніна. Про аспекти творчої роботи ведемо мову з Олександром Швидким та Катериною Афоніною.
– Олександре, коли і як розпочалася ваша співпраця з Катею?
– Близько року тому. Один із напрямків роботи – проект “Зустрічі з юнацтвом та молоддю”, який ми з Кариною Карасьовою запропонували. Спочатку це були концерти, потім вони переросли у справжні творчі зустрічі. Діти із задоволенням ідуть на ці зустрічі, ставлять нам багато запитань, висловлюють свої побажання, просять, щоб з ними позаймалися музикою. Це спілкування додає нам сил. Дуже важливий контакт між публікою і виконавцем. Контакт і змагання. Бо ми ж забули про те, що слово “концерт” у перекладі з італійської мови означає “змагання”. Скажімо, змагання між першою скрипкою і другою… У Нових Санжарах познайомилися з талановитою дівчинкою і згодом почали працювати разом. Катя саме з тих, хто продукує ідеї, створює їх і розвиває.
– Катрусе, а коли ти почала займатися музикою і вперше заспівала?
– Мені тоді було три рочки. У дитячому садочку я заспівала першу пісню “Лисичка-сестричка”. Дуже хвилювалася, але мій спів усім сподобався. А в чотири роки вже вийшла на справжню сцену.
– Хто тобі прищепив любов до співу?
– Мої тато і мама. Вони також співають.
– А хто тобі дає поради, як краще виконати той чи інший твір?
– Це також мої батьки. Ми розбираємо, де я робила помилки, обговорюємо виступ, радимося.
– У якому класі ти навчаєшся?
– Я перейшла до шостого класу. Також займаюся у музичній школі по класу фортепіано. Відвідую танцювальний гурток. Дуже люблю танцювати. Це допомагає у моїй співочій кар’єрі, додає артистизму.
– Олександре, якими критеріями ви керуєтеся, обираючи пісні для Каті?
– Зв’язок між композитором і виконавцем існує завжди. Ми з Кариною Карасьовою пропонуємо пісні й у процесі творчого обговорення обираємо. Дуже легко писати ще тому, що відправна точка нашого проекту – це патріотична складова. У цьому сенсі я побачив у Каті юного патріота, відчув її любов до української пісні. Тому наша співпраця змістовна й ґрунтується на взаєморозумінні.
– Катю, з 2007 року ти – солістка районного центру культури та дозвілля. Де вже встигла виступити з концертами?
– Переважно у Нових Санжарах, але виїжджаємо і за межі району. В нас багато мистецьких заходів. Я також беру участь у різноманітних музичних всеукраїнських фестивалях і конкурсах. Зокрема “Зоряна осінь”, “Парад зоряних планет”, “Зірки узбережжя”, “Ритми літа”.
– А який тобі найбільше запам’ятався?
– Мені найбільше сподобався фестиваль “Ритми літа”. Він проходив у Одесі. Там я виконала дві пісні й посіла друге місце.
– В тебе вже є прихильники?
– Поки що немає.
Олександр Швидкий: “Катя дуже скромна. Звісно, що прихильники є. Хочу ще додати, що у вокальному плані Катя значно зросла останнім часом. Її навчання вокалу в заслуженої артистки України Карини Карасьової дає свої результати”.
– Катю, а які завдання ти собі ставиш?
– Хочу стати професійною співачкою, записати свій альбом, випустити ком- пакт-диск із піснями.
– Олександре, погодьтеся, що технічний прогрес вплинув і на творчий процес.
– Безумовно. Ми записали перший відеокліп на пісню у виконанні Каті Афоніної. Зараз музику швидше дивляться, аніж слухають. Тому вирішили не відставати від часу. Найщиріші й найкращі слухачі та виконавці – діти, юнацтво і молодь.

Володимир СМЕТАННІКОВ
Журналіст