Наша давня читачка Валентина Пархоменко нині живе в Полтаві. Родом вона з Хорольського району. Там, у селі Ковтуни, мешкає її прикута до ліжка сестра. Валентина Миколаївна часто їздить у Ковтуни навідувати сестру. І зіткнулася із такою проблемою.

– Я – інвалід загального захворювання, пенсіонерка за віком, – розпочинає розповідь жінка. – Колись уже зверталася до “Зорі Полтавщини” з приводу того, що в моєму рідному селі Ковтунах призупинили рух автобусів через нерегульований залізничний переїзд. Коли виступила газета, все відновили. Було це років 25 тому. Тепер я знову звернулася до газети і теж з “автобусним” питанням. Але не зі скаргою, а тому, що мені після однієї поїздки стало дуже прикро і за себе, і за водія автобуса… Хочу просто зрозуміти, хто правий – я чи він. Ситуація, як кажуть, житейська, не хочу ні з ким сваритися, бо їздила і їздитиму за цим маршрутом…
А справа ось у чому. Я маю право як інвалід на п’ятдесятипроцентну знижку вартості проїзду в автомобільному та інших видах транспорту в період з 1 жовтня до 15 травня. У літній час їжджу за повну вартість.
Цього року в перший день жовтня я їхала автобусом Полтава–Чорнухи з центрального автовокзалу. Купила пільговий квиток до Хорола в касі без проблем. Моє село знаходиться по маршруту цього ж автобуса, але я завжди брала квиток до Хорола, а там доплачувала водіям, щоб зупинили мені в Ковтунах, до яких від Хорола – кілька кілометрів. Автостанції і тарифної зупинки там немає, тому в Полтаві квиток до Ковтунів не продають.
Так і цього разу в Хоролі сказала водію, що мені потрібно в Ковтуни. Попросила зупинити там і хотіла доплатити йому. Водій же мені запропонував купити квиток у Хоролі в касі. Пішла в касу, а там касири не хотіли давати пільговий квиток, бо, мовляв, уже “інвалідські” місця були зайняті, але я попросила, і дали. Тільки не до Ковтунів, а до Покровської Багачки, це далі по трасі, пояснивши знову, що в Ковтунах зупинка не передбачена.
– Сіла я з квитком у той же автобус, – продовжує Валентина Пархоменко, – перед Ковтунами підійшла до водія, попросила зупинити мені в селі. А він каже, що я вас повезу до Покровської Багачки, бо у вас квиток туди.
І як мені потім звідти вертатися? Пішки? Або сісти на зустрічний транспорт, який знову не зупиниться в Ковтунах? У Покровській Багачці була автостанція, тепер її немає. Замкнене коло. Я рознервувалася, відчула себе приниженою, наче чогось такого захмарного прошу чи у водія щось вкрала. Пропонувала ж заплатити водію. Кажу йому: “Прошу вас зупинити, а ви не зупиняєте, я перед вами з нітрогліцерином стою, не доводьте до інфаркту. Завжди тут виходила…”
Водій пробурчав, що, мовляв, таких посвідчень багато повидавали, і у нього теж таке є… Проїхав мимо зупинки. Потім таки зупинився, відчинив двері. Я вийшла. За віком він мені в сини годиться…
На трасі автобуси (і цей, й інші) зупиняються “біля кожного стовпа”, де голосують бажаючі їхати, хоч є зупинка, хоч немає. Всім треба їхати, і це добре, що водії зупиняють там, де зручно пасажирам. Зрештою транспорт працює для пасажирів. Чому так зі мною повелися, не знаю. Мабуть, водій розсердився, що я – пільговик. Але ж мені пільга за законом належить, я нічого ні в кого не відбираю. Скільки їжджу цим маршрутом, ніколи таких казусів не траплялося. От і хочу спитати: чи може пасажир виходити раніше пункту, куди взято квиток, у даному випадку раніше Покровської Багачки – в Ковтунах, і чи повинен водій зупинятися на прохання пасажира?
У зворотному напрямку, запевняє Валентина Миколаївна, в Ковтунах вона завжди сідає на транспорт, автобуси зупиняються без проблем. У селі є зупинка, як називають люди, “ожидалка”, з лавочкою, як і в кожному населеному пункті на трасі. Жінка платить за проїзд водію, потім у Хоролі бере квиток до Полтави. Можливо, проблему можна зняти, внісши у маршрут зупинку в Ковтунах, де, за словами пасажирки, сідає і виходить багатенько людей?
У Правилах надання послуг пасажирським автомобільним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, зокрема, записано, що водій автобуса зобов’язаний зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях, але не ближче, ніж за 100 метрів від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не суперечить Правилам дорожнього руху.
– У згаданій ситуації за законом водій правий, він може зупинятися тільки на тарифних зупинках згідно з розкладом руху. Якщо зупинить не у встановленому розкладом місці, то інспектор ДАІ може оштрафувати на значну суму. За пільговий квиток на міжміських маршрутах перевізникам не компенсують витрати, – коментує начальник відділу експлуатації товариства з додатковою відповідальністю “Полтаваавтотранс” Валентина Старушко. – Пільгу дає не перевізник, а держава, перевізник приватний, держава не виділяє йому коштів за пільгові перевезення. Перевізники надають лише два пільгових місця в автобусі. Такі є неврегульовані моменти. Водія можна зрозуміти. Можна зрозуміти й пасажирку. Тут порада така – бути взаємно ввічливими, домовлятися по-людськи, адже усіх житейських ситуацій ніякими правилами передбачити неможливо…

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”