Від національних меншин чекають пропозицій. Насамперед – конструктивних ідей по взаємодії з владою, проведенню фестивалів національних культур, по делегуванню своїх представників до громадської ради при ОДА. Про це говорили учасники зустрічі за “круглим столом” представників обласної влади і організацій національних меншин.
– Є доручення Президента України Віктора Януковича щодо налагодження толерантного ставлення і розбудови громадянського суспільства, а зробити це можна лише тоді, коли є взаємодія і співпраця між усіма громадськими та релігійними організаціями, – сказав заступник голови – керівник апарату ОДА Валерій Пархоменко. – В області живуть громадяни більше ста національностей. За переписом населення 2001 року з 1 мільйона 600 тисяч мешканців області близько 1 мільйона 400 тисяч – українці, решта – представники інших національностей. Найбільше – росіян, білорусів, вірменів, євреїв. Необхідно підтримувати роботу національних меншин. Це буде виражатися через програми розвитку інформатизації суспільства, книговидання тощо. Україна є поліетнічною та багатоконфесійною державою, де гармонійно співіснують формовані століттями національна самобутність і культурна різноманітність.
Відбулася відверта зацікавлена розмова, відзначалося, що усім потрібно працювати на позитив, розвиток країни, у якій усі живемо, – нашого спільного дому. В області зареєстровано більше 40 організацій національних меншин. Протягом кількох років не зафіксовано гучних фактів міжнаціональної неприязні, які б викликали тривогу, але трапляються поодинокі випадки.
– Тільки між активними громадянами структурованого суспільства може відбутися діалог. Сьогодні на відкритість відгукнулася лише половина представників із усіх організацій національних меншин, що існують на території області, – зазначив директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Микола Перепелиця. – Маємо надію на більш плідну співпрацю. Завдання, які ми бачимо і які ставлять перед собою общини, – це організуватися, легалізуватися й бути рупором своєї організації, своєї етнічної групи, у тому числі в стосунках з владою, у вирішенні різних питань.
– Грузинам добре живеться на Полтавщині, тут мешкають хороші люди. Хотілося б, щоб була більша фінансова підтримка різних заходів, зокрема наступного року буде ювілей у музею Гурамішвілі в Миргороді. Полтава і Боржомі є містами-побратимами, – сказав голова грузинської діаспори Рамаз Заркуа.
Думками обмінялися представники російської, єврейської, литовської громад та інші.
* * *
майже 100 тисяч представників різних національностей проживають на Полтавщині. Серед них – росіяни, вірмени, німці, поляки. Про це на прес-конференції в ОКІА “Новини Полтавщини” повідомив заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко.
– У Зіньківському районі є поселення турків-месхетинців. Нині воно налічує близько 200 осіб. Поштовхом до його утворення стали міжетнічні конфлікти під час розпаду Радянського Союзу. Тоді ціла громада, покинувши свої попередні домівки, переїхала на Полтавщину. За понад 20 років перебування представників цього етносу на Зіньківщині не було жодної конфліктної ситуації, що свідчить про високий рівень толерантності та взаємоповаги між членами нацменшини й місцевими мешканцями – українцями, – зазначив посадовець.
В області зареєстровано близько 40 недержавних утворень за національною ознакою. Зокрема це – благодійний єврейський центр “Хесед Нефеш”, обласна вірменська громадська організація “Ванк”, регіональне Грузинське братство “Георгія” та інші.
У регіоні функціонують дошкільні та загальноосвітні заклади, де вивчається російська мова як мова найчисельнішої народності, працюють недільні єврейська й вірменська школи. У Полтавському університеті економіки і торгівлі й Полтавській державній аграрній академії утворені китайський, азербайджанський, німецький і польський культурно-освітні та культурно-лінгвістичні центри. Щоби задовольнити релігійні потреби представників різних етносів, у області діє близько 30 релігійних громад.
На знак поваги й толерантного ставлення, збереження пам’яті та захисту інтересів інших народностей на Полтавщині вшановують відповідні дати, відзначають державні свята інших країн, проводять тематичні концерти.
* * *
У Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя пройшов другий обласний фестиваль національних культур “Ми – кожен в світі неповторний!”. Мистецьке дійство проводилось завдяки сприянню облдержадміністрації та обласної ради.
– Добра традиція проведення такого заходу зберігатиметься. Ми живемо великою дружною сім’єю. У свій час хтось знайшов свій прихисток тут, на нашій гостинній Полтавській землі. Відтак наш край став для представників багатьох національностей другою батьківщиною. У нас не спостерігаються випадки ксенофобії, якогось поділу за національними ознаками. Це велике наше надбання, яке ми всі повинні берегти, – наголосив під час відкриття фестивалю голова ОДА Олександр Удовіченко. Він запевнив: влада підтримуватиме бажання громадських організацій, що представляють національні меншини, розвивати культурно-етнічні традиції та сприятиме міжнаціональному порозумінню.
Фестиваль вразив феєрверком колоритних пісенно-танцювальних номерів. Його відкрив виступ українського народного хору “Калина” Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, а пісня заслуженої артистки України Олени Білоконь стала завершальним акордом концерту. Виступи творчих колективів громад національних меншин області, вищих навчальних закладів Полтави, народного ансамблю танцю “Променад” із Миргорода через пісню, народний танок, національний одяг познайомили з культурними традиціями різних етносів. Такі дійства допомагають через культурні надбання краще розуміти інші народи, що сприяє утвердженню гуманістичних ідеалів, формуванню толерантного міжетнічного середовища.

Анна ВАСЕЦЬКА
Євгенія ДАВИДЕНКО
Ганна ЯЛОВЕГІНА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”