У  відповідь на фразу популярного літературного персонажа Остапа Бендера про голодне дитинство у Кременчуці містяни зробили добрий жест, встановивши розкішний бронзовий пам’ятник на центральній вулиці. Саме таким чином сучасні кременчужани вирішили віддати данину літературному герою, який хоч і був великим комбінатором, однак став легендарним образом.
Дбаючи про розробку нових туристичних маршрутів, влада міста вирішила, що встановлення пам’ятника Остапові Бендеру обов’язково приверне увагу як мешканців міста, так і гостей. З іншого боку, є наміри встановити у Кременчуці якомога більше скульптур, які б мали стосунок до історії міста чи легенд про нього. Зокрема справжньою родзинкою вже є щука, яка пливе з Кременчука. У планах – спорудження скульптурних зображень Леоніда Утьосова, котрий деякий час мешкав у місті, колишнього міського голови Андрія Ізюмова та інших.
Із нагоди відкриття пам’ятника Остапові Бендеру відбулися урочистості. У них взяли участь представники влади та громади. Відразу ж на мітингу народилася й легенда. Варто буде посидіти на одному з 12 стільців, біля якого й стоїть Остап, загадати бажання, і воно обов’язково збудеться. Так це чи ні, поки що достеменно невідомо, але автор пам’ятника – скульптор Ельданіс Гурбанов – переконаний, що у його випадку ця прикмета підтвердилася. Варто було йому зробити перший пам’ятник Остапові Бендеру в Харкові, як його встановили біля ресторану “Ріо-де-Жанейро”. Власники закладу були від цього настільки задоволені, що подарували скульптору путівку до Ріо, здійснивши його мрію дитинства. Більше того, Ельданіс Гурбанов, уже маючи замовлення на виготовлення пам’ятника для Кременчука, привіз із далекої Бразилії особливий горіх, який замурував у стілець пам’ятника. Як тут не повірити у здійснення мрій?!
Кременчужанам пам’ятник, схоже, припав до душі, як і легенда про нього. Вони з цікавістю не лише його розглядають, а й охоче фотографуються на пам’ять. Кому ж не хочеться покомандувати парадом?

Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”