Сільгосппідприємство АФ “Балясне” Диканського району – один із восьми виробничих підрозділів ТОВ “Агрофірма імені Довженка”. Господарство працює за двома основними напрямками: рослинництво і молочне тваринництво. Показники говорять самі за себе: озима пшениця цьогоріч вродила майже по 70 центнерів з гектара, а “молочний вал” на кінець року має скласти 3800 тонн!
Молочні ріки
Самі по собі вони течуть хіба що у народних казках. Насправді ж біля їхніх витоків – багаторічна копітка робота. На цьому наголошує директор виробничого підрозділу “Балясне” Володимир Шаповал. Він розповів, що в усіх підрозділах ТОВ “Агрофірма імені Довженка” у молочному тваринництві використовується потоково-цехова система. Її суть полягає у тому, що корови утримуються по цехах залежно від продуктивності. Саме на це орієнтований їхній раціон. Між цехами після щомісячних контрольних удоїв відбувається постійний рух поголів’я. 70 відсотків собівартості молока складають саме корми, тому навіщо давати їх надмір корові, яка вже пережила пік лактації? Так знижується собівартість продукції. Годівля однотипна: у кормозмішувачах виготовляється збалансований корм, розроблений зоотехнічною службою для кожної групи, до складу якого входять силос та сінаж, концентровані корми, меляса та багато іншого. Ефективність потоково-цехової системи утримання, технологій доїння і годівлі вже підтверджена зростанням надоїв, міцним молодняком. Після реконструкції приміщень відмовилися від традиційних жолобів – забетонували кормові столи, що дуже зручно в догляді.
У “Балясному” з 1050 голів ВРХ на двох фермах утримується 640 корів. На середину жовтня від корови вже отримано по 5 тисяч кілограмів молока (добовий надій складає 17,5 кілограма). Оскільки зараз ідуть розтели, розпочався перехід на триразове доїння, шеститисячний рубіж від корови до кінця року буде подолано. Заплановане на цей рік валове виробництво молока має сягнути 3800 тонн. Для випоювання новонароджених теляток використовується банк молозива, що постійно поновлюється. Продукт розморожується у парових банях і заливається через зонд теляткам у першу годину після народження. Потім молодняк переправляється до нетельного комплексу.
Від доїльних апаратів фірми “Делаваль”, що дозволяють масажувати вим’я до і після забору молока, по молокопроводах продукція надходить у танки-охолоджувачі. Тобто доступу повітря до продукції немає. Обслуговують дві ферми майже півсотні працівників.
Озима пшениця – майже по 70 центнерів
Із усіх виробничих підрозділів ТОВ “Агрофірма імені Довженка” у “Балясного” землі найменше – 2500 гектарів. При цьому щільність поголів’я на 100 гектарів є найвищою – 42 голови. Це стало можливим завдяки тісній співпраці всіх підрозділів. Адже, скажімо, комбікормом “Балясне” забезпечує завод у Шишаках. Решту кормів, як розповідає Володимир Шаповал, господарство вирощує на місці. Це – кукурудза на силос, багаторічні та однорічні трави. Корми закладаються у кургани та траншеї, трамбуються, укриваються плівкою.
У рослинництві основною культурою для забезпечення сировиною цукрових заводів агропромхолдингу “Астарта-Київ” є цукрові буряки. Озима пшениця порадувала найвищим у районі урожаєм – 69,3 центнера з гектара. Зернова кукурудза вродила по 85 центнерів з гектара. Цукрові буряки через дощову погоду в полі затрималися, але для збирання врожаю потужній корпорації вистачить і короткочасних погодних “вікон”. Загалом підприємство забезпечує постійною роботою понад 140 чоловік.
На благо громади
Задля плідної співпраці з місцевою громадою підприємство із сільрадою уклали соціальну угоду, до якої внесені найнагальніші фінансові проблеми поточного року – на оздоровлення дітей, розвиток спорту, костюми самодіяльним артистам, ремонти. Але чи можливо передбачити все заздалегідь? За угодою за кожен гектар ріллі підприємство перераховує громаді по 20 гривень коштами і ще по 30 гривень “набігає” послугами (розчистка снігу, підвезення піску, щебеню, ремонт водогону). Минулоріч навколо території школи звели паркан: частково – за кошти сільради, частково – коштом підприємства. Нещодавно “у складчину” разом із фермерами для шкільної їдальні було придбано стільці. На часі – ремонт шкільного водогону. Жодне свято у селах Балясне та Надежда не проходить без участі потужного товаровиробника.
Середній розмір земельної частки у Балясному становить 4 гектари. Із 560 пайовиками укладено договори, згідно з якими за оренду землі виплачується від 3,5 до 5 відсотків вартості паю (залежно від терміну, на який укладено договір). Всі нарахування проводяться грошима, але пайовикам у рахунок оплати можна отримати і зерно (пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник), і цукор, і навіть 5-денного бичка. Згідно з колективною угодою безкоштовно обробляється по 20 соток землі кожному пайовику, надаються інші послуги.
Трудові династії                      Балясного
– Усі наші досягнення, – говорить Володимир Шаповал, – складаються із внесків кожного працівника. Й у рослинництві, й у тваринництві є спеціалісти найвищого класу. Адже, щоб виростити по 70 центнерів пшениці чи надоювати по 6–7 тисяч кілограмів молока від корови, треба бути справжнім майстром. Це стосується і спеціалістів: зоотехніків, агрономів, бухгалтерів, бригадирів. У Балясному чимало трудових династій, де батьки працювали у колгоспі, діти – у нашому господарстві. Наприклад, колгоспний завідуючий фермою Олександр Васильович Сотник зараз працює в агрофірмі комірником, дружина також працювала в колгоспі. Син закінчив аграрну академію, повернувся додому, привіз у Балясне дружину. Зараз молоді працюють старшим ветлікарем та старшим зоотехніком. Династія Кальників: Анатолій Васильович – колишній колгоспний механізатор, дружина працювала у дитсадочку. Обидва сини зараз трудяться в агрофірмі: старшим бухгалтером та механізатором. Із родини, на жаль, нині покійного колгоспного тваринника Бориса Федоровича Крайка, дружина якого кілька десятиліть пропрацювала телятницею, всі три сини залишилися в селі, двоє – тваринники, один –  завфермою. У нас також працюють дві невістки Крайків – економістом і дояркою. Перелік династій можна продовжувати. Те, що молодь залишається в селі, бігають цими вулицями діти, вселяє надію і оптимізм. А люди у нас справді усі – хороші.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”