Мабуть, немає нічого святішого на землі, ніж мати з немовлям на руках і її погляд, сповнений неймовірного тепла, любові, світла й ніжності, що пророкує щасливу долю її дитині. А як бути, коли хлопчик чи дівчинка втрачає сім’ю? Про долю осиротілих дітей на Полтавщині розповідає заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко, до повноважень якого належать питання захисту прав дітей.
– Що чекає на дитину, яка залишилися без батьківської опіки?
– У такій ситуації держава не має права пропонувати дитині інтернатний заклад замість сім’ї. Інтернат не заміняє сім’ю, навпаки, руйнує її підвалини. Заклад може бути запропонований для лікування, навчання, але не для постійного проживання дитини. На цьому наголошує Президент України Віктор Янукович: “У нас багато ще є проблем в державі, але ми повинні зробити все, щоб у нас ця проблема зникла, щоб у нас не було дитячих будинків, не було шкіл-інтернатів, після яких діти не можуть знайти себе в житті”. Тому дитина, яка втратила батьків, чи дитина, позбавлена батьківського піклування, кілька місяців перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації. Тут їй надається необхідна психологічна підтримка. Потім дитину влаштовують до сімейних форм виховання. Це –  усиновлення, опіка, прийомна сім’я чи будинок сімейного типу. З початку року під опіку, піклування, до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу влаштовано 277 дітей, жодна дитина не була направлена до інтернатного закладу. Сімейними формами виховання в області охоплено 83,2 відсотка таких дітей порівняно з 78,7 відсотка у минулому році.
– Скільки центрів соціально-психологічної реабілітації в області? Чи задовольняє ця кількість потреби осиротілих дітей?
– На виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича “Діти – майбутнє України” та обласного проекту “Полтавщина дітям!” на території області діють два центри соціально-психологічної реабілітації дітей – у Кременчуці та Комсомольську, розраховані на 80 місць. Із 1 січня 2014 року обласний притулок для дітей на 50 місць у Полтаві діятиме як центр соціально-психологічної реабілітації дітей. На даний час функціонування вищезазначених закладів задовольняє потреби області. Станом на 1 вересня нинішнього року в цих закладах надано соціально-реабілітаційну, психологічну та педагогічну допомогу 285 дітям.
– Як розвиваються сімейні форми виховання в області, яким формам надається перевага?
– За оцінками Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Україна – чи не найперша серед країн пострадянського простору, де влаштування у сім’ї, а не в інтернати, стало основною формою виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Наша держава системно працює над тим, щоб для кожної дитини знайти сім’ю саме на Батьківщині. Як результат – країна втрачає статус “донора” міждержавного усиновлення. Пріоритет для України – національне усиновлення. У поточному році на Полтавщині вже 35 дітей усиновлено громадянами України, в той час лише 2 – іноземними громадянами. На сьогодні в області маємо 33 будинки сімейного типу та 152 прийомні сім’ї, в яких виховуються 449 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ще 1676 дітей виховуються у сім’ях опікунів.
– Говорячи про дітей-сиріт, не можемо оминути таке болюче для суспільства явище, як соціальне сирітство, коли діти стають сиротами при живих батьках. Які заходи вживаються, щоб подолати соціальне сирітство?
– Ефективна політика України щодо подолання соціального сирітства визнана як найкращий європейський досвід 25 країнами Центральної та Східної Європи під час 9-ї щорічної європейської конференції Євродитина “Захист прав дітей в системі альтернативного догляду в Європі”, яка відбулась 26 жовтня 2012 року в Софії (Болгарія). Окрім створення умов для влаштування дітей в українські сім’ї, держава  зобов’язана підтримати батьків, які мають ризик бути позбавленими батьківських прав. Підтримати саме тоді, коли сім’ю ще можна врятувати, зміцнити її батьківський потенціал, попередити вилучення дитини з сім’ї. Тобто працювати не тільки на подолання наслідків сирітства, а й на профілактику. Саме на цьому наполягає Президент України Віктор Янукович. На вирішення цих питань у кінці 2012 року було видано Указ Президента, яким затверджено Національну стратегію профілактики соціального сирітства. Одне з ключових завдань, поставлених Главою Держави, – якісні, доступні та результативні соціальні послуги для сім’ї з дітьми. Тільки якісні послуги фахівця соціальної роботи часто можуть допомогти сім’ї з дитиною подолати життєві труднощі, вберегти сім’ю від соціальних ризиків, зберегти для дитини батьків.
– Наскільки ефективною є робота соціальних фахівців на Полтавщині?
– У нашій області працюють 411 таких фахівців. Завдяки їхній щоденній роботі протягом 2013 року здійснено 18 тисяч соціальних інспектувань сімей. Комплексні соціальні послуги в ході здійснення соціального супроводу отримали 2590 сімей, в яких виховуються 5185 дітей. Як результат, надано 2147 адресних соціальних послуг, що відповідають потребам сімей (398 сімей поліпшили житлово-побутові умови, 642 родини отримали гуманітарну допомогу одягом, взуттям, продуктовими наборами, 475 сімей отримали й відновили та оформили передбачені законом соціальні допомоги і виплати, 57 родин отримали реєстрацію, 134 члени сімей влаштовані на навчання, 187 осіб працевлаштовано, а також 254 родини отримали допомогу в лікуванні та догляді. З 15 жінок, які хотіли відмовитись від дитини, 7 змінили своє рішення та залишилися поруч із дитиною. Від професійної компетентності посадових осіб, які безпосередньо контактують із дитиною, залежить вирішення численних її проблем.
Позитивні результати в роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, про які розповів Валерій Пархоменко, вказують на правильно визначену державну політику, стратегічним завданням якої є стовідсоткове влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, до сімейних форм виховання.

Вікторія МИРНА
Журналіст