За даними ООН, Україна може прогодувати майже 1 мільярд осіб. Зростання, яке спостерігається у агропромисловому комплексі України останнім часом, засвідчує, що це потенційний шлях розвитку для нашої країни.
Рекорди урожаю-2013
У 2011 році Україна встановила рекорд зі збору зернових – 56,7 мільйона тонн. Урожай цього року може перевищити позаминулорічні показники – експерти прогнозують урожай у 57–58 мільйонів тонн зерна, половину зібраного продадуть за кордон.
За словами міністра аграрної політики і продовольства України Миколи Присяжнюка, Україна планує вийти на 2-ге місце у світі після США за обсягами експорту зерна. Також урядовець повідомив, що рекордний урожай зерна і його висока якість дозволять нашій країні зайняти 3-тю позицію у світі за обсягами поставок на зовнішній ринок кукурудзи, 4-ту – з експорту ячменю і 6-ту – з продажу пшениці.
Куди ж Україна продає своє зерно? Директор департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Віталій Саблук заявив, що українська сторона працює над тим, аби підвищити свою питому вагу на ринках Північної Африки і Близького Сходу, куди Україна традиційно постачає зерно і пшеницю: “Ячмінь, крім цих регіонів, ми плануємо відправляти й у країни Перської затоки. А кукурудза активно продається в Азіатський регіон, наприклад, у Китай, Південну Корею, а також у Японію. Найближчі плани – вийти на ринки Бангладешу, Тайваню, Індонезії”. Це – країни, які швидко розвиваються і які готові купувати українську сільгосппродукцію за високими цінами.
Євроінтеграція – загроза АПК чи навпаки?
У листопаді Україну чекає підписання Угоди про Асоціацію з ЄС і створення зони вільної торгівлі. Деякі експерти висловлюють побоювання, що в результаті створення зони вільної торгівлі з ЄС в українських товаровиробників виникнуть проблеми, адже вітчизняна продукція часто не відповідає європейським стандартам, а ринки країн  СНД, мовляв, будуть закриті.
По-перше, Україні буде дано час для приведення своїх стандартів до європейських. Фермер, який захоче продавати молоко в Європу, повинен буде закупити нормальні доїльні апарати. Але й українське населення отримає продукцію вищої якості. Разом з тим держава не залишає аграріїв із проблемою наодинці – вже зараз діють лізингові програми на купівлю техніки. За рахунок коштів Держбюджету модернізується АПК. За підрахунками експертів, модернізація спричинить суттєвий стрибок галузі у найближчі 3–5 років. АПК розкриє свій потенціал в Україні й стане однією з найбільш прибуткових галузей, що забезпечить робочі місця і зростання рівня життя селян.
По-друге, зона вільної торгівлі з ЄС не виключає торгівлю з країнами СНД. Україні вигідно мати навколо себе якомога більше ринків, адже постачати продукцію на один ринок – завеликий ризик зазнати величезних втрат. Проте, якщо ринків кілька, втрату одного з них можна компенсувати збільшенням поставок за іншими напрямами.
По-третє, аграрний сектор – один із тих секторів, яким прогнозують суттєве зростання внаслідок створення зони вільної торгівлі з ЄС. За рахунок скасування або зменшення мит українські аграрії щороку заощаджуватимуть мільйони євро, а отже, зможуть зменшити ціну на свою продукцію, ставши більш конкурентоспроможними на європейському ринку. Якщо врахувати, що ЄС – один із найбільших покупців української аграрної продукції, та ще й дуже перспективний (населення – 500 мільйонів осіб), то стає очевидною вигода України в Угоді про створення зони вільної торгівлі.
У країни ЄС постачаються зернові, овочі, фрукти, молоко та інша продукція. Й обсяги закуповуваної продукції тільки зростатимуть – адже в Європі набирає обертів культ екоїжі, європейці переходять на здорову їжу природного походження, більше вживають рослинну їжу.
Українці – у виграші
Збільшення обсягів експорту продовольства на зовнішні ринки – надійне джерело наповнення державної казни. В України буде більше грошей для проведення соціальних програм і реформ.
Разом з тим висока урожайність – це ще й стабільні, доступні ціни на продукти харчування для самих українців. Аби не вийшло так, що аграрій продає продукцію за безцінь, а громадянин купує її втридорога, ліквідовується ланка посередників, у кишенях яких осідали основні прибутки. Вже кілька років в Україні функціонують державні оптові ринки, доступ на які для виробників відкритий – таким чином аграрії продають продукцію за вигідною для себе ціною, а населення – купує дешевше. Скажімо, ціна на борщовий набір на оптовому ринку на 30–40 відсотків нижча, ніж у супермаркетах. Задоволені всі.

Наталія МАНЧУР
Журналіст