Тема закриття навчальних, медичних закладів та інших об’єктів соціальної сфери – у всіх “на слуху”. Щоправда, представники влади називають це більш стримано – оптимізацією. Але суть від того не змінюється: були ФАП чи школа – і немає…
Приблизно така ситуація склалася навколо філії Полтавської школи № 12, що знаходиться в селищі Червоний Шлях, на околиці обласного центру. Із 1960-х років там діяло початкове відділення згаданого шкільного навчального закладу. Наміри його можливої “реорганізації” декларувалися ще років зо п’ять тому, проте всерйоз їх майже ніхто не сприймав. По-перше, дітей тоді в початковій школі було значно більше, ніж зараз, по-друге, шкільне приміщення тільки-но відремонтували завдяки батьківським гаманцям і спонсорській допомозі. Тодішній директор школи
№ 12 Володимир Прокоф’єв, до речі, відзначений на всеукраїнському рівні в рамках конкурсу “100 кращих керівників шкіл України” за плідну співпрацю педагогів із учнями, зміцнення матеріальної бази закладу, запевнив мешканців селища в тому, що філію навчального закладу не закриватимуть. Тим паче, що в селищі, в якому мешкають кілька тисяч полтавців, із соціальних об’єктів тільки школа й залишалася.
Проте вона таки потрапила до переліку оптимізації мережі шкільних навчальних закладів разом з іншими одинадцятьма, в стінах яких перший дзвінок цього року так і не пролунав. Варто зазначити, що конфлікт розгорівся саме навколо філії полтавської школи – у решті випадків батьки майже без проблем погодилися на те, аби їхні діти навчалися в базових закладах, де зможуть отримати якісну й конкурентоспроможну освіту. Чому ж у цьому випадку батьківська громада чинить такий відчайдушний супротив рішенню міської влади – аж до пікетування батьками з дітьми міської ради? До пікетування долучилися кілька народних депутатів України.
У мешканки селища Червоний Шлях Оксани Лазаренко у реорганізованій початковій школі навчався син Максим. Його разом із іншими учнями перевели до головного корпусу школи № 12, що знаходиться на вулиці Нариманівській. Жінка категорично не згодна із такими діями.
– Кілька років тому в нашій школі (на Червоному Шляху. – Авт.) був зроблений якісний ремонт, на який ми, батьки, витратили величезні кошти. І нашим дітям у тій школі було добре, – пояснює свою позицію Оксана Лазаренко.
Інша мама, Юлія Приходько, можливо, і змирилася б із закриттям школи, що знаходиться поруч із будинком, якби не проблеми з підвезенням дітей до основного корпусу школи
№ 12. До речі, від Червоного Шляху до базової школи їхати автобусом всього 10–15 хвилин. Можна було організувати підвезення дітей, якби не одне “але”… Ось уже більше року рух транспорту по дуже крутій дорозі, єдиній, що з’єднує селище із “великим містом”, обмежений через аварійний стан магістралі. Автобуси, які перевозять пасажирів, тепер їздять іншим маршрутом, не спускаючись на вулицю Нариманівську. Тож потрапити до школи тепер, м’яко кажучи, доволі проблематично.
– За кошти міського бюджету купили шкільний автобус для підвезення наших дітей з Червоного Шляху до школи, але його обслуговування по суті “повісили” на нас, батьків, а це – непосильний тягар. Минулої зими автобус зламався, і більше двох тижнів діти добирались на навчання хто як міг – через чагарники, залізничний тунель, крутими стежками, інколи й удома залишалися, бо нічим було їхати. Тож ми не збираємося більше ризикувати здоров’ям наших дітей і відстоюватимемо їхнє право на навчання в рідній школі, – категорично заявила голова батьківського комітету реорганізованої філії Юлія Приходько.
Під час прес-конференції для представників ЗМІ заступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль, говорячи про оптимізацію шкіл, наголосив, що такі дії є вимушеними:
– Ми повинні створити в базових школах найкращі умови для навчання дітей, а рішення – за батьками.
Коментуючи ситуацію, яка склалася із реорганізацією початкового відділення Полтавської школи № 12, Олександр Коваль зазначив:
– На мою думку, міська влада Полтави не зуміла знайти вагомих аргументів для переконання батьків і дітей у перевагах навчання у базовій школі. Це й викликало незадоволення, породило конфлікт. Місцева влада повинна була чіткіше відповісти на запитання батьків, яким чином і хто здійснюватиме підвезення дітей до базової школи.

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”