Ще кілька десятиліть тому Україна разом із Молдовою забезпечувала яблуками, грушами, сливами майже всю територію колишнього СРСР.

До переліку кращих областей у садівництві входила й Полтавщина: Опішня, Лохвицький, Семенівський, Кобеляцький райони постачали фрукти на територію від Прибалтики до Сахаліну, при цьому розвивали інфраструктуру сільської місцевості, забезпечували робочими місцями тисячі людей. Але роки перебудов та криз знищили одну з найприбутковіших галузей сільського господарства, залишивши у спадок майже 15 тисяч гектарів занедбаних неплодоносних садів та зруйновані плодосховища. Тисячі висококваліфікованих спеціалістів залишилися без роботи.
Імпортні яблука й груші заполонили полиці наших магазинів, а заморські банани стали дешевшими від традиційних для українців яблук. З метою збереження товарного вигляду та збільшення терміну придатності (враховуючи час перевезення) фрукти обробляються консервантами, мають значний вміст нітратів. Обсяги імпортованих фруктів у 3 рази перевищують їх вітчизняне виробництво.
Держава, хоч і запізно, відреагувала на цю ситуацію прийняттям програм ефективного розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства. Лише за останні 3–4 роки в нашій області висаджено більше 200 гектарів садів. Але на Полтавщині їх значно менше, ніж в інших, придатних для садівництва, регіонах країни. Для забезпечення фруктами лише жителів нашої області необхідно щонайменше 5–6 тисяч гектарів саду.
Розвиток садівництва тісно пов’язаний з розвитком сільських територій, тому що це нові робочі місця. Адже 1 гектар саду забезпечує роботою трьох-чотирьох селян. Використання землі в садівництві дозволяє отримати прибуток до 100 тисяч гривень з гектара, що в 10 разів ефективніше, ніж у рослинництві.
Нині дуже гостро постає питання збереження земель, оскільки знижується родючість ґрунтів. Землі зазнають вітрової та водної ерозії. Науковці рекомендують максимально заліснювати їх. А що таке сад?! Це – ліс, представлений фруктовими деревами, які висаджені рядами. Нові технології дозволяють тримати міжряддя задернованими, що виключає вітрову ерозію ґрунту. Позакореневе підживлення та підживлення через краплинне зрошення не призводить до збідніння ґрунту, зменшення гумусу.
Наша асоціація розробила перспективний план основних напрямків діяльності та шляхів розвитку інтенсивного садівництва в Полтавській області на 2013 – 2020 роки. Основні пункти цього плану включені у програму розвитку краю, і ми вже працюємо за ним. Однак на Полтавщині, на жаль, практично відсутній елітний садівний матеріал. Шість офіційних плодорозсадників не мають своїх елітних маточників підщепи, а відтак не можуть задовольнити потреби області в саджанцях навіть на 20 відсотків, особливо це стосується кісточкових культур та ягідників. Нещодавно прийнято рішення про створення при Асоціації розвитку інтенсивного садівництва маточника елітних підщеп кісточкових культур та ягідників на базі одного з агроформувань Диканського району. Там уже закладено маточник елітної підщепи та плодорозсадник перспективних сортів яблук, груш, слив, вирощування яких здійснюватиметься під наглядом фахівців інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що є запорукою вирощування якісного та безвірусного садивного матеріалу, який буде реалізуватися розсадникам нашого регіону для вирощування саджанців.
В області працює програма фінансової підтримки на поворотній основі, й зрозуміло: якщо ми хочемо, аби село розвивалося, необхідно, щоб садівництво стало одним з пріоритетних напрямків.
Ведення садівництва на двох гектарах дає реальний чистий прибуток близько 100 тисяч гривень, що фінансово забезпечує сім’ю з 3 – 4 чоловік, які в повному комплексі можуть виконати всі роботи по догляду за садом та збиранням урожаю. Ще ліпше, якщо 4 – 5 сімей об’єднуються в садівничий кооператив, що дає можливість комплектації партії врожаю, закупівлі пально-мастильних матеріалів, добрив та отрутохімікатів за оптовими цінами.
Основне завдання асоціації, дорадчої служби, районних державних адміністрацій, сільських рад – переконати людей в отриманні фінансових вигод від садівництва, допомогти у виділенні землі та створенні кооперативів, забезпечити їх якісним садивним матеріалом та фінансовою підтримкою за рахунок дій ряду державних програм. І, на моє переконання, вже через 2–3 роки, як писав Тарас Шевченко, садки вишневі коло хати… милуватимуть око своїм цвітінням, а корисні, цінні фрукти та ягоди нададуть сили й снаги нашим співвітчизникам.

Віталій ЦІНЧЕНКО
Голова правління
ГО “Асоціація розвитку
інтенсивного садівництва
Полтавщини”