Минуло сто років відтоді, як геніальна поетеса Леся Українка (Лариса Косач) відійшла у вічність на грузинській землі. 9 серпня в столиці Грузії місті Тбілісі на будинку за адресою: вулиця Лесі Українки, 12/18, відкрито меморіальну дошку на честь великої доньки українського народу.
З рідного Новоград-Волинського дороги Лесі Українки пролягли також і на нашу Полтавщину, і на грузинську землю. Ім’я поетеси свято шанують у Гадячі. Експозиція музею родини Драгоманових розповідає про її життя і творчість. А в Зеленому гаю, де, відпочиваючи й лікуючись, Леся писала неперевершені поезії “Сфінкс”, “Тиха задума вечірня”, “Пророк”, нині встановлено меморіальну дошку на честь поетеси. Тут щороку проходить обласне літературно-мистецьке свято “Дивосвіт Лесиного гаю”.
У Грузії поетеса мешкала в останні десять років життя – у Тбілісі, Кутаїсі, Телаві, Хоні, Батумі, Сурамі. Тут народилися шедеври поезії і драматургії – “Лісова пісня”, “Камінний господар”, “Осіння казка”. Грузини складають глибоку шану Лесі Українці, встановивши їй пам’ятники, назвавши її ім’ям вулиці й школи. Роковини пам’яті поетеси знову об’єднали Україну і Грузію. Полтавці й кияни, грузини й українці, які мешкають у Грузії, разом славили ім’я Лесі Українки в Тбілісі, де відкрито меморіальну дошку на честь видатної дочки нашого народу.
Ініціаторами й організаторами цієї української справи на грузинській землі стали очолювані академіком Ганною Скрипник Міжнародна асоціація україністів й Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України, а також Полтавське обласне відділення Міжнародної організації “Жіноча громада”. Їхню ініціативу підтримали в Грузії: мерія Тбілісі, директор державного фольклорного центру Грузії Георгій Ушікішвілі, Асоціація українців у Грузії “Рушник”. Меморіальну дошку на честь Лесі Українки в Тбілісі відкрито завдяки щирому сприянню Посольства України в Грузії та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Грузії Василя Цибенка. Гранітну дошку з портретом Лесі Українки виготовив полтавець – відомий в Україні та за її межами доброчинець, член Ради підприємців міста Полтави Вадим Голобородов. Лесине свято зібрало разом українську грузинську громаду й грузинів, а також наших земляків, у тому числі й полтавців. Велично звучали гімни двох держав. Яскравіли квіти для Лесі. Лунали українська й грузинська мови.
Відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на честь поетеси за участю другого секретаря Посольства України в Грузії Дмитра Третьякова. Від організаторів урочистостей до присутніх звернулися голова Полтавського обласного відділення Міжнародної організації “Жіноча громада” – автор цих рядків та голова Асоціації українців у Грузії “Рушник” Володимир Дяченко. Поет із Тбілісі Валерій Гречаненко читав власні вірші, присвячені Лесі Українці. Вітав учасників зібрання директор Інституту україністики Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі Отар Баканідзе. Від української сторони участь у Лесиних вшануваннях у Грузії та доправленні меморіальної дошки на честь поетеси з Полтави до Тбілісі взяли також координатор програм із увічнення пам’яті видатних земляків обласного відділення МО “Жіноча громада” Інна Романенко та член виконавчого комітету МАУ, провідний науковий співробітник Українського етнологічного центру ІМФЕ імені М.Т Рильського НАН України, кандидат історичних наук Галина Бондаренко.
Крім згаданих організацій та їх керівників, із грузинської сторони до організації церемонії відкриття меморіальної дошки на честь Лесі Українки в Тбілісі долучилися Спілка українських педагогів Грузії на чолі з керівником спілки Оленою Куртанідзе, Українська жіноча рада Грузії на чолі з Ліною Татарашвілі, творча фундація “Будинок грузинсько-української преси та книги” і її керівник Валентина Марджанішвілі, а з української – очолювана Марією Драч Міжнародна організація “Жіноча громада”, Товариство зв’язків з українцями за межами України “Україна – Світ” та голова секретаріату Алла Кендзера, організатор здійсненого 2011 року міжнародного проекту “Україна – Грузія, два серця – одна душа” Ірина Архипенко, аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України, депутат Київської районної в місті Полтаві ради Оксана Черкас. А також очолювана Людмилою Млош і зареєстрована в Берліні Центральна спілка українців у Німеччині, де в серпні 2010 року з ініціативи ЦСУН та Полтавського відділення МО “Жіноча громада” було відкрито меморіальну дошку на честь Лесі Українки роботи полтавця Вадима Голобородова. Вшанування геніальної української поетеси в Тбілісі відбулося завдяки благодійності інших українських і грузинських установ, зокрема транспортних і фінансових.
Встановлення в Тбілісі меморіальної дошки на честь поетеси надовго залишить приємні враження в душах і грузинів, і наших співвітчизників. А мешканці будинку, на якому відкрито дошку на честь поетеси, жартома зауважують: “Ми живемо в Україні, бо з одного боку нашого помешкання – вулиця Лесі Українки, а з другого – Тараса Шевченка”.
Назавжди запам’ятаємо українську й грузинську гостинність, яку, відвідуючи Грузію, відчували повсякчас. Із найбільшою приємністю мали зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Грузії, під час якої відбулася щира розмова про спадщину діячів української й грузинської культури та співпрацю з увічнення пам’яті наших видатних співвітчизників на грузинській землі. Українська делегація також відвідала музей Лесі Українки в Сурамі, де дуже тепло нас зустріли директор музею Лія Садрадзе та голова Товариства Лесі Українки в Грузії Таріел Гоголадзе. Ми подарували видання про Полтаву, а нам науковці музею вручили поему Мурада Мтварелідзе “Леся. Під небом Сурамі”. У Сурамі Леся Українка пішла за вічну межу, сьогодні на ознаку пам’яті про поетесу тут відбувається щорічний фестиваль.
А ще назавжди запам’ятаються мальовнича Кура, на березі якої стоїть Тбілісі, й гора Нарікала з її фортецею. Незабутні враження залишили й вічні гори, що оберігають спокій Військово-Грузинської дороги, суворий Хрестовий перевал, древня грузинська столиця Мцхета з пантеоном і монастирем Джварі на вершині, курорт Казбегі біля самого підніжжя Казбеку, звідки православні піднімаються до святині – церкви ХІІ–ХІІІ століть Цмінда Самеба, що на висоті 2200 метрів над рівнем моря…
Доброзичливість грузинів і сива давнина їхньої історії колись надихали на створення дивних поетичних шедеврів Лесю Українку, а тепер слава української поетеси летить над грузинською землею, зводячи мости дружби між двома державами – Україною і Грузією.
Полтава – Тбілісі – Полтава.
Валентина ШЕМЧУК
Заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України