Важливим напрямом економічних реформ в Україні є реалізація національних проектів. Вони мають стратегічне значення для галузей вітчизняної економіки, бо спрямовані на розв’язання окремих соціальних проблем або радикальне економічне оновлення цілих регіонів. Саме такі пріоритетні завдання ставить перед собою один із проектів, який має назву «Повітряний експрес». І хоч основним його об’єктом є будівництво швидкісного залізничного пасажирського сполучення між станціями «Київ-Пасажирський» та «Міжнародним аеропортом «Бориспіль», він неабияк зацікавив Крюківський вагонобудівний завод. Насамперед тим, що йдеться про закупівлю п’яти електропоїздів, які повинні мати 5 – 6 вагонів, бути розрахованими на 450–500 пасажиромісць та передбачати місця для осіб з особливими потребами. Максимальна швидкість руху поїзда має складати до 140 кілометрів за годину. Кожний вагон повинен бути облаштований санітарною системою замкнутого типу.
Усім цим параметрам цілком і повністю відповідає нещодавно презентований Президенту України двосистемний швидкісний міжрегіональний електропоїзд виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. Дві одиниці такого унікального вітчизняного транспорту під назвами ЕКр-1 та ЕКр-2 знайшли схвалення керівників найвищого рівня держави. Але, на жаль, через брак коштів у бюджеті так і простоюють на території заводу, очікуючи своїх покупців. Не бажаючи миритися з такою ситуацією, керівництво підприємства докладає чималих зусиль у пошуку гідного застосування свого ноу-хау. Тож, довідавшись про старт нового Національного проекту «Повітряний експрес», відразу ж запропонувало свої послуги, а днями його керівництву заводчани представили й свою продукцію, продемонструвавши основні технічні характеристики поїзда ЕКр-1.
У рамках заходу в супроводі численних журналістів провідних ЗМІ України його учасники здійснили тестову поїздку за маршрутом «Полтава– Харків». Участь у демонстраційній поїздці взяли представники Державного агентства з інвестицій і національних проектів України, Китайської національної корпорації машинної індустрії та генеральних підрядів, Міністерства інфраструктури України, Укрзалізниці й Крюківського вагонобудівного заводу.
Як зазначив голова правління Крюківського вагонобудівного заводу Євген Хворост, було продемонстровано основні технічні характеристики поїзда ЕКр-1: рух зі швидкістю до 160 кілометрів за годину, робота систем безпеки і контролю, забезпечення беззупинного руху при переході з ділянки зі змінним струмом на ділянку з постійним струмом та навпаки, комфортабельність у різних класах вагонів і додаткові зручності для пасажирів.
– Вибір українського варіанта електропоїзда для Національного проекту забезпечить конкурентоспроможну вартість рухомого складу та, відповідно, проїзного квитка для пасажирів, дозволить скоротити час випробування рухомого потяга втричі у порівнянні із зарубіжними аналогами. Крім того, рухомий потяг виробництва КВБЗ адаптований до умов ремонту та експлуатації в Дарницькому депо Києва, а конструктивна особливість вітчизняного потяга дозволяє істотно знизити споживання електроенергії, – наголосив Євген Хворост. – Оскільки фінансування проекту здійснює ЕксімБанк Китаю, то ми готові залучати китайських виробників до постачання окремого обладнання. Нині перший вітчизняний електропоїзд КВБЗ має локалізацію виробництва в Україні до 70 відсотків. Його енергоспоживання становить близько 2 МВт, що запобігає надлишковим витратам проекту та є значно економічнішим за аналоги, використовувані в Україні.
Фахівці Крюківського вагонобудівного заводу в складі технічного директора Сергія Лутоніна, директора зі збуту та маркетингу Вадима Дузика, начальника проектно-конструкторського управління Олега Шкаброва, головного конструктора моторвагонного рухомого складу Георгія Ігнатова, відповідаючи на запитання журналістів, особливу увагу звернули на наявні переваги електропоїзда КВБЗ. Серед них – високий рівень комфорту та безпеки; наявність варіантів формування складу «Повітряного експреса» від двох до шести вагонів залежно від пасажиропотоку; поїзд пройшов усі необхідні випробування й стовідсотково готовий до умов експлуатації в Україні; конструкція поїзда передбачає можливість модернізації для експлуатації на швидкості до 200 кілометрів за годину.
У свою чергу голова Держінвестпроекту Владислав Каськів, не приховуючи позитивних емоцій, сказав:
– Ми зацікавлені в експлуатації швидкісного, комфортного і безпечного рухомого складу для національного проекту «Повітряний експрес», який відповідатиме українським стандартам. Використання електропоїздів українського виробництва дає можливість розвивати національну економіку, науку і технології, створювати нові робочі місця. Продемонстрований сьогодні електропотяг підтверджує високий рівень кваліфікації конструкторів Крюківського вагонобудівного заводу і вітчизняних технологій, які не поступаються провідним світовим виробникам у цій галузі. Я не тільки приємно вражений побаченим, а й відверто здивований, що Україна має такі потяги, якими не можна не пишатися.
За підсумками тестування учасникам був представлений звіт, який продемонстрував відповідність потяга технічним параметрам Національного проекту «Повітряний експрес» та зафіксував основні технічні показники електропоїзда. Однак рішення про вибір рухомого складу найближчим часом буде прийматись на конкурентних засадах спільно з китайськими партнерами Національного проекту «Повітряний експрес» – генеральним підрядником – компанією СМСЕС. Остаточні технічні та організаційні вимоги до рухомого складу будуть визначені з урахуванням рекомендацій стратегічного консультанта проекту – компанії Ernst & Young, – зауважив Владислав Каськів.
Щодо термінів реалізації проекту, то згідно з планом будівництво інфраструктури триватиме 18 місяців. Зі свого боку Крюківський вагонобудівний завод у разі підписання угоди готовий випустити п’ять модернізованих потягів уже до кінця 2014 року. В цілому термін окупності Національного проекту «Повітряний експрес» вартістю 372 мільйони доларів повинен скласти 25 років. Його реалізація здійснюється за рахунок кредитних коштів, наданих Китаєм під державні гарантії уряду України.
Віра ІЛЬКОВА,
Анна ЧАПАЛА (фото).
Полтава – Харків – Полтава.