Під час вегетації баклажани нерідко уражуються інфекційними хворобами та шкідниками. Найчастіше ця овочева культура має такі захворювання, як мозаїка, вертицильоз, сіра, біла, верхівкова гнилі, стрик.

Мозаїка. Цей вірус вирізняють за характерним плямистим забарвленням листя, схожим на мозаїку. При сильному ураженні відбувається деформація молодого листя, з’являються некротичні утворення.
Уражуються рослини вірусом ще на стадії проростання і формування розсади. Головні переносники – попелиці.
Вертицильоз. Це захворювання ще називають інфекційним в’яненням. Воно уражує судинну систему рослин, потрапляючи в неї з грунту. В уражених рослин поникають верхівки, листя набуває грязнувато-зеленого чи блідо-зеленого забарвлення. Найчастіше хвороба проявляється в період цвітіння. Її розвиток спричиняють зокрема  різкі температурні коливання, підвищена вологість грунту. Щоб не допустити цього, не треба поливати рослини у спекотну погоду, та ще й холодною водою. Необхідно знищувати на ділянці рослинні рештки.
Сіра гниль. Це захворювання уражує переважно городину в теплицях при порушенні температурного режиму – підвищенні до 30оС. Найбільше сірою гниллю уражуються стебла. На них, а також на квітах з’являються бурі вологі плями, через 8–12 годин вони вкриваються густим сірим нальотом. З метою профілактики не слід допускати надмірного підвищення вологості в теплицях. При появі ознак інфекції уражені органи рослин треба видаляти й обмазувати рани пастою з клею на основі триходерміну.
Біла гниль. Теж уражує баклажани переважно в захищеному грунті. Відмінність від попереднього варіанта –  місця ураження вкриваються білим  нальотом, листя хворих рослин в’яне, а вони самі поступово гинуть. Небезпека цієї хвороби  в тому, що спори гриба не гинуть протягом 7 років, знаходячись у грунті, на рослинних рештках, тарі.
З метою профілактики хвороби рослини треба обробляти мідно-мильною емульсією
(1 чайна ложка мідного купоросу і 2 столові ложки нейтрального прального порошку на 10 л води). Її застосовують тричі з інтервалом у 10–14 днів.
Верхівкова гниль уражує плоди. На їхніх кінцях з’являються водянисті плями, що поступово буріють, а плодові верхівки стають пласкими. Хворобу викликають недостатні й нерегулярні поливи у поєднанні з високими температурами, підвищеною кислотністю грунту й нестачею калію. Боряться з гниллю 0,4-відсотковим розчином кальцієвої селітри.
Стрик. Ознаки – темні ділянки відмерлої тканини на вегетуючих органах у вигляді штрихів і смужок. Уражені плоди деформуються, стають твердими й розтріскуються. Борються з цією хворобою так само, як і з мозаїкою.

Марія ПРИХОДЬКО
Агроном