На нашому городі родичі гарбузові займають чільне місце. Так повелося у нашій родині, що особливо любимо патисони, які дуже нагадують інопланетні “тарілки”. Їх і фаршируємо, і смажимо, і маринуємо, і солимо. До речі,  солені та мариновані патисони за смаком нагадують білі гриби.  У нас вони завжди вдаються на славу.

Щоб урожай тієї чи іншої культури радував, треба знати біологічні особливості, а також нюанси агротехніки. Патисон, як і кабачок, належить до кущової скоростиглої форми твердокорого гарбуза. Й у тієї, й у іншої культури батоги короткі, в залежності від сорту, різного ступеня гілкування. Однак листя у патисонів велике, з більш загостреними, ніж у кабачка, кінцями.
Характер розташування квіток, їхня величина теж схожі з кабачком.  Патисон – світлолюбна рослина короткого дня. Ставлення до умов вирощування у патисона й кабачка подібні.  Найбільше поширення отримав сорт Білий 13, хоча зрідка зустрічаються сорти Білий тарілчастий, Ранній білий, Жовтий плоский 2.
Кращими попередниками для патисона є картопля, капуста, бобові рослини. Посів насіння у відкритий грунт – в кінці травня або на початку червня.
При вирощуванні під плівкою насіння висівають на 2–3 тижні раніше, ніж решту. Спосіб посіву – квадратно-гніздовий із відстанню між рядами і в ряду 70 см. Догляд за патисонами в основному такий самий, як і за кабачками. Однак патисони треба частіше поливати і розпушувати під кущами грунт, під час бутонізації бажано прищипувати точку росту, а при сильному загущенні куща доцільно вирізати 2–3 середніх листки для більш вільного руху повітря та кращого доступу бджіл до квіток.
За період вегетації рослини підгодовують 2–3 рази. Перше підживлення проводять через 10–15 днів після появи сходів, друге – в період цвітіння, третє – вже коли рослини плодоносять. Дози добрив такі ж, як і для гарбуза.
У їжу використовується молода зав’язь – зеленці. Патисон утворює плоди тарілчастої чи схожої на дзвіночки форми, переважно округло-плескаті. Забарвлення плодів біле, кремове або світло-зелене.
М’якоть патисона щільніша, ніж у кабачка. Плоди містять 6–8,5% сухих речовин, 2,5–2,9% цукрів, багаті на вітамін С. У їжу використовують переважно 2–5-денну зав’язь діаметром до 8–10 см. Але ціннішою вважається ще менша зав’язь – 5–7 см у діаметрі. Збирати урожай потрібно регулярно, тобто через кожні 5–10 днів. Це стимулюватиме появу нової зав’язі.

Ольга ГОРБАТЬКО.
м. Полтава.