У нинішньому році валовий збір ранніх зернових культур в області перевищить 1,5 мільйона тонн, а враховуючи високу врожайність колосових (понад 40 центнерів з гектара), можна говорити про рекордний урожай. Великий урожай – то великі проблеми для аграріїв, бо збути вирощене за прийнятними цінами вдається не всім і не завжди. Сприятливі прогнози щодо врожаю зернових і доволі успішний хід жнивної кампанії в Україні цілком очікувано активізували діяльність зернотрейдерів із одного боку і сільгоспвиробників – з іншого. Тож ціни “застрибали”…

У СТОВ імені Калашника Полтавського району жнива вже давно закінчили, зібрали хороший урожай. Пора було б і реалізацією збіжжя зайнятися. Однак ті ціни, які пропонують зернотрейдери, не влаштовують керівника господарства Івана Степаненка: “За тонну продовольчої пшениці нам пропонують 1350 – 1400 гривень, що приблизно дорівнює собівартості виробництва збіжжя. Нас влаштували б ціни від 1850 гривень за тонну. Якби всі виробники не реалізовували зерно за нині пропонованою низькою вартістю, цінова політика була б зовсім іншою. А так доводиться притримувати зерно до ліпших часів”.
Не планують продавати цьогорічне збіжжя і в ПАФ “Україна” Великобагачанського району. За словами керівника господарства Героя України Івана Балюка, ранні зернові не дали очікуваного урожаю, посіви “підсушила” спека. А оскільки в господарстві утримують тваринництво, для нього теж потрібне збіжжя. Стосовно пропонованих цін, то за продовольче зерно дають приблизно 1500 гривень за тонну, що практично на межі собівартості.
Аналогічної позиції дотримуються й інші сільгосптоваровиробники, з якими нам удалося поспілкуватися.
Станом на 29 липня, за інформацією фахівців відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки Державної сільськогосподарської інспекції в Полтавській області, на сертифіковані зерноелеватори надійшло близько 450 тисяч тонн зерна нового урожаю, у тому числі пшениці – 366 тисяч тонн. З них продовольчого зерна – майже 88 відсотків, фуражного – 12. Очевидно, більшість господарств області зберігають збіжжя у власних коморах та зерносховищах, оскільки послуги елеваторів коштують недешево.
***
Поточні ціни на зернові в Україні у цьому році нижчі порівняно з 2012 роком, повідомив на брифінгу перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк: “На внутрішньому ринку сьогодні відбувається процес формування цін, тоді як на світовому цінові індикатори вже сформовані. Ціни на зерно нового врожаю на даний час коливаються в залежності від регіону: на пшеницю третього класу ціна за тонну складає від 1,47 до 1,8 тисячі гривень, на фуражну пшеницю шостого класу – від 1,34 до 1,61 тисячі гривень. Ціни зернотрейдерів на ячмінь складають від 1,42 до 1,6 тисячі гривень за тонну. Поточні ціни на зернові в Україні у 2013 році на 50–70 гривень на тонні нижчі проти 2012 року. При цьому зниження у порівнянні з травнем цього року склало 300 гривень, тоді як на світовому ринку таке зниження складало 500 гривень. Проте поточні ціни на 100–200 гривень за тонну вищі, ніж були в цей час у 2011 році, тому говорити про якісь критичні зниження цін на зерно сьогодні не можна, і немає об’єктивних умов для дестабілізації ринку в найближчій перспективі”.
“Оптові ціни на зерно нового врожаю, на жаль, падають”, – констатував, виступаючи в парламенті, міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк. При цьому він зазначив, що світові ціни на зернові культури також знижуються під впливом перспектив хорошого урожаю в основних країнах-виробниках.
У той же час, зазначив Микола Присяжнюк, держава контролює цінову ситуацію на внутрішньому зерновому ринку: значні обсяги зерна законтрактували по форварду Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація, місцеві органи влади у співпраці з Мінагропродом формують регіональні запаси продовольчого зерна.
***
На Полтавщині регіональний запас продовольчого зерна на 2013/2014 маркетинговий рік згідно з укладеним Меморандумом порозуміння, який зафіксував ціни в розмірі 1700 гривень за тонну, буде сформовано в обсягах понад 43 тисячі тонн (уже закладено на зберігання близько 50 відсотків від запланованого), з них майже 20 тисяч тонн – для реалізації хлібозаводам на виробництво соціальних сортів хліба. І хоча до підписання цього документа, окрім хлібопекарів та керівників області, долучилися ще й сільгосптоваровиробники, Аграрний фонд і зернопереробні підприємства, на ринку виробництва хліба в області не все так гладко.
– Наміри й бажання влади впливати на стабільність цін на соціальний хліб, щоб захистити малозабезпечених полтавців, можна зрозуміти й схвалити, але все це потрібно робити не тільки за рахунок виробників хліба. Досвід попередніх років свідчить, що різні сторони підписантів Меморандуму не завжди виконували свої зобов’язання. Скажімо, доведене завдання по виділенню хлібозаводам певної кількості зерна з регіональних запасів у деяких районах не виконувалося взагалі або виконувалося лише на 30 – 35 відсотків. І ніхто за це не поніс ніякої відповідальності. Ще одне питання – сьогодні тільки 35 відсотків виробників хліба працюють легально, інші, так би мовити, – в тіні й не сплачують відповідні податки та складають недобросовісну конкуренцію тим, хто працює, сплачуючи державі всі податкові навантаження. Відтак наші хлібозаводи протягом останніх трьох років працюють збитково й не можуть підвищити людям заробітну плату, через що втрачаються висококваліфіковані кадри. Зрозуміло, за таких умов ми не можемо вкладати кошти у модернізацію та розвиток своїх підприємств, – зазначив генеральний директор асоціації “Полтавахліб”, генеральний директор ПП “Хорольська мехпекарня” Іван Бондаренко.
* * *
Як повідомляли центральні інформагентства, за прогнозами Мінагропроду, Україна в цьому році збере 53–54 мільйони тонн зерна проти 46,2 мільйона тонн у 2012 році. Експорт зерна з України в 2013/2014 маркетинговому році (липень 2013 року – червень 2014), за оцінками профільного відомства, може досягти рекордного показника – 26 мільйонів тонн.
До речі, Полтавщина минулого маркетингового року експортувала близько 3 мільйонів тонн зерна. У цьому році, за даними фахівців Державної фітосанітарної інспекції в Полтавській області, станом на 29 липня за межі області вивезено 165 тисяч тонн зерна нового урожаю.
Цьогорічний урожай зернових спричинив різкий обвал цін, і фермери скаржаться, що змушені продавати зернові нижче собівартості. Ще місяць тому закупівельні ціни на борошномельну пшеницю становили 2000– 2250 гривень за тонну, а минулого тижня вони опустилися до 1400–1500 гривень. Ці ж півтори тисячі гривень аграрії витрачають на вирощування однієї тонни пшениці. Асоціація фермерів та приватних землевласників уже звернулася з проханням до Уряду втрутитися в ситуацію, щоб стабілізувати ціни на зерновому ринку країни. Вони пропонують спрямувати ресурси Аграрного фонду на те, щоб підвищити ціни до рівня минулого маркетингового року – тоді пшеницю третього класу купували за ціною, яка перевищувала 1800 гривень за тонну. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час робочої поїздки на Полтавщину зазначив, що держава стоїть на боці виробників і не залишить аграріїв без підтримки. Він пообіцяв, що ціни стабілізуються, як тільки Державна продовольчо-зернова корпорація розпочне закупівлю зернових під урожай 2014 року за форвардними контрактами.
Фермери нібито й погоджуються, але вони ліпше за інших розуміють, що корпорація як державний трейдер також не відмовиться від такої потужної конкурентної складової нашого зерна, як його невисока вартість порівняно з іншими пропозиціями на світовому ринку. А відтак пошук цінового консенсусу на вітчизняному зерновому ринку триває.
Встановлення механізму мінімальних цін може змінити нинішню несприятливу для аграріїв ситуацію на зерновому ринку, таку думку висловив президент “Союзу обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів” Іван Томич на прес-конференції в Укрінформі.
“Поточна ситуація на зерновому ринку змушує до виходу на мінімальну ціну. Владі, трейдерам, маркетологам потрібно докласти всіх зусиль для встановлення механізму мінімальних цін, який допоможе сільгоспвиробникам пройти цей складний період”, – сказав Іван Томич.
За його словами, вартість зерна щодня знижується на 30– 40 гривень на тонні. “Для запобігання практики заниження трейдерами цін на зерно державі потрібно допомогти товаровиробнику в майбутньому самостійно виходити на зовнішній ринок”, – вважає він.
Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Миркевич додав, що й досі, на жаль, безпосередній виробник зернових відсторонений від процесу формування цін на збіжжя.
Учасники конференції у листі до Кабінету Міністрів України пропонують: активізувати роботу Аграрного фонду щодо форвардних закупівель; визначити офіційні закупівельні ціни на зерно не нижче минулого маркетингового року; модель компенсування тарифів на перевалку продукції у портах; узяти під контроль роботу профільних органів, які здійснюють перевірку товаровиробників.
Президент України Віктор Янукович доручив облдержадміністраціям провести нараду для запобігання скупці зерна в українських селян за заниженими цінами.
Між тим, розуміючи, що цього року влада не обмежуватиме експорт (зібрано вже понад дві третини ранніх зернових), зернотрейдери прагнуть скуповувати збіжжя, користуючись нагальними потребами аграріїв у коштах. Зазвичай – просто з-під комбайна. Ціни на пшеницю нині падають скрізь – на ринках далекого і близького зарубіжжя, в Україні ж вони просто обвалилися. Тож не дивно, що не “балувані” оборотними коштами сільгоспвиробники як можуть притримують зерно до моменту його подорожчання.
Судячи зі зведень Держзовнішінформу, вище за 1,5 тисячі гривень зернотрейдери готові давати в причорноморських та приазовських портах лише за контрактами на зерно врожаю 2013 року (включно з кукурудзою) і, звісно, за ячмінь, який користується на зовнішніх ринках підвищеним попитом.
З метою сприяння стабілізації ситуації на вітчизняному зерноринку Кабінет Міністрів України найближчим часом розгляне питання здешевлення послуг, які надають підприємства інфраструктури зернового ринку. На такий крок Уряд може піти, якщо в країні штучно завищуватимуться ціни на транспортування та перевалку зерна. Про це також під час робочої поїздки до Полтавської області повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк: “У Кабміні відбудеться нарада. На ній ми розглянемо, скільки коштів витрачають аграрії на послуги, пов’язані із зерновою логістикою. І якщо десь є завищення ціни, до роботи долучиться Антимонопольний комітет. А Уряд в свою чергу готовий піти на тимчасове зниження вартості послуг, які надають підприємства інфраструктури зернового ринку”.
Микола Присяжнюк також наголосив, що наразі сільгоспвиробники активно експортують зернові, тому підвищення ціни на логістичні послуги неприйнятне. Загалом, за його словами, у цьому маркетинговому році на зовнішні ринки буде поставлено близько 27 мільйонів тонн зерна.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”