Кодекс декларує, що повага, справед
ливість, тобто основні загальнолюдські принципи моралі, повинні стати базисом у спілкуванні прокурора з громадянами, а верховенство права та законності – основоположними принципами його професійної діяльності. Також одним із найважливіших завдань Кодексу є запобігання проявам корупції серед прокурорських кадрів.
Із Конституцією України, Законом «Про прокуратуру» та багатьма іншими документами, що стосуються органів прокуратури, Кодекс входить у коло головних нормативних актів, що регулюють для працівників прокуратури правове поле відносин у сфері їхньої професійної етики та поведінки. І є достатньо передумов для того, щоб він не став формальним документом.
Сьогоднішній акцент на мораль у прокурорському середовищі – це не данина моді. Й говорити, що у прокуратурі нічого не змінюється, несправедливо. Звичайно, непросто впроваджуються новації. Але ж мова йде про те, щоб принципово по-новому, кардинально перезавантажити систему. А це потребує часу.
На жаль, у суспільстві все ще зберігається узагальнений образ правоохоронця, «нечистого на руку». Подолати прірву недовіри громадян до органів правопорядку – ось надважливе завдання, яким стурбований Генеральний Прокурор України Віктор Павлович Пшонка. Та, щоб питати з інших, логічно, перш за все, почати із себе. Саме таку лінію і проводить керівництво Генпрокуратури. У цьому напрямку вже зроблені цілком конкретні кроки. Зокрема ще у 2010 році в апараті Генеральної Прокуратури України створено управління внутрішньої безпеки, а через рік такі підрозділи утворені в прокуратурах обласного рівня. Також за розпорядженням Генпрокурора України у прокуратурах областей встановлені «телефони довіри». На Полтавщині його номер – 60-67-88. Кожен мешканець області може зателефонувати за цим номером і повідомити про корупцію в прокуратурі або поскаржитися на неетичну поведінку її працівників. Позиція Генпрокурора України однозначна: люди повинні бути впевнені, що на будь-який сигнал про факти негідної поведінки працівників прокуратури, використання ними службового становища з корисливою метою буде стовідсоткове оперативне реагування.
Кадрова політика, впроваджувана Віктором Пшонкою, реалізується не на словах, а на ділі. Головними критеріями у вирішенні кадрових питань стали неприпустимість приходу на роботу в прокуратуру людей випадкових, некваліфікованих, із зіпсованими моральними принципами або здатних зрадити саму суть прокурорської справи.
Тож, щоб розпочаті реформи принесли очікувані результати якомога швидше, громадяни ні в якому разі не повинні замовчувати порушення закону і потурати їм, а сигналізувати, витягувати на поверхню усі обставини, факти негативних явищ, пов’язаних із діяльністю працівників прокуратури та інших правоохоронців. Адже усі ми прагнемо бути захищеними в своїй країні. І хочемо, щоб прокуратура стала справжніми щитом та опорою наших прав, інтересів і доль.