Нині ж промисловому місту вдвічі проти минулого року збільшили показники надходжень, які воно має перерахувати до Державного бюджету. Де їх брати – головний ребус для місцевих фінансистів і влади. Дехто називає таке податкове навантаження просто непомірним, адже стан економіки є не найкращим. Промислові підприємства не планують реального зростання виробництва, навпаки, утримуватиметься тенденція до його скорочення.

Тож депутатам міської ради нічого не залишалося, як погодитися на 10% підвищення коефіцієнта грошової оцінки землі під час нарахування орендної плати, збільшивши його до 0,85%. Найбільше така новація вдарить по малому та середньому бізнесу. Водночас ця стаття доходів додасть до міської скарбниці всього 10 мільйонів гривень. Тож серед варіантів пошуку інших шляхів – оптимізація…

Зрозуміло, що все, чого не додасть держава, має компенсувати місцева влада, щоб хоч якось утримати основні бюджетні галузі. Така тенденція досить негативно позначається на розвиткові інфраструктури міста. Насамперед страждає житлово-комунальне господарство. 2013 року Кременчуку не оминути суттєвих урізань фінансування раніше затверджених міських програм. Це означає, що значно менше коштів буде спрямовано на реконструкцію системи опалення, утеплення житлових будинків, придбання громадського транспорту тощо. Мабуть, так і залишаться не відремонтованими 400 ліфтів, які украй потребують модернізації. І це далеко не повний перелік проблем…